Наведено результати визначення впливу різних технологій і систем утримання та годівлі на показники білкового і мінерального обміну в організмі свиней. За оцінки умов утримання і годівлі в крові ремонтного молодняку в межах фізіологічної норми виявлено вищу концентрацію загального білка та активність АсАТ стосовно відгодівельних свиней, у крові яких встановлено вищу активність АлАТ. У крові ремонтного молодняку спостережено вищу активність лужної фосфатази, концентрацію загального кальцію та неорганічного фосфору у порівнянні з цими показниками у відгодівельних поросят. Одержано дані, які свідчать про те, що годівля ремонтного молодняку є більш збалансованою, а умови, за яких його вирощують, є комфортнішими і менш стресовими, ніж у відгодівельних свиней.

Наведено результати з'ясування впливу різних технологій і систем утримання на гематологічні показники свиней. Встановлено, що умови утримання впливають на стан клітинного імунітету. У крові репродуктивних свиней в межах фізіологічної норми відмічено підвищену кількість лейкоцитів, еритроцитів та зростання комплементарної активності сироватки крові по відношенню до відгодівельних свиней. Зниження гематологічних показників у відгодівельних тварин може свідчити про те, що умови, за яких їх утримують, поступаються умовам, за яких утримують репродуктивних свиней.

Дисертацію присвячено дослідженню вікових особливостей системи антиоксидантного захисту свиней в ранній період постнатального онтогенезу. Виявлено, що інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів та стан антиоксидантної системи в різних тканинах поросят змінюється в динаміці перших 10 діб після народження. Показано прооксидантний вплив сполуки заліза (декстроферу) і антиоксидантну дію селеніту натрію на постнатальну адаптацію в тканинах поросят у перші доби після їх народження. Поєднане внутрішньом'язове введення поросятам у ранньому постнатальному періоді декстроферу та селеніту натрію пропонується як профілактичний засіб проти виникнення анемій та оксидаційних стресів.

Вперше з'ясовано вплив цукрового діабету (ЦД) ІІ типу на особливості ультраструктурних та імунологічних змін імунокомпетентних клітин крові у пацієнтів з нестабільною стенокардією (НС). Доведено, що тяжкість і тривалість ЦД ІІ типу у пацієнтів з НС безпосередньо впливає не лише на зміни клітинної та гуморальної ланок імунітету, але і на ультраструктуру імунокомпетентних клітин крові, за даними електронно-мікроскопічних досліджень. Встановлено, що ЦД ІІ типу у пацієнтів з НС призводить до апоптозу лімфоцитів, моноцитів, моноцитів-макрофагів і нейтрофільних лейкоцитів. Виявлено кореляцію між імунологічними показниками апоптозу лімфоцитів і запрограмованою смертю інших імунокомпетентних клітин крові за даними ультраструктурних досліджень у хворих на НС в поєднанні з ЦД ІІ типу.

Наведено дані про вплив антистресової кормової домішки (АСКД) на систему антиоксидантного захисту (АОЗ) та перекисне окиснення ліпідів у поросят у період відлучення від свиноматок. Установлено, що у разі додавання до раціону ця домішка підвищувала на 1 - 14-у доби після відлучення активність супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах і знижувала вміст ТБК-активних продуктів і гідроперекисів ліпідів у плазмі крові поросят дослідної групи стосовно контролю. Ці дані можуть свідчити про вищий рівень системи АОЗ і більшу адаптаційну здатність тварин, які одержували додатково АСКД до стандартного раціону. Запропоновано додавання АСКД до раціону поросят у критичний період відлучення від свиноматки для забезпечення їх необхідними елементами та зменшення дії стресових чинників.

Наведено дані про стан системи антиоксидантного захисту та вільнорадикальних процесів в організмі свиноматок кінця опоросу та під час лактації. Установлено, що в крові тварин протягом 25-ти діб після опоросу спостерігається зростання вмісту гідроперекисів ліпідів і зниження активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази) по відношенню до періоду перед опоросом. Одержані дані свідчать про розвиток в організмі свиноматок під час поросності та лактації стресового стану та послаблення захисних механізмів адаптації.

Наведено дані про вплив біологічно-активної домішки "Гумілід" на показники Т-клітинного імунітету поросят у період до та після відлучення їх від свиноматок. Встановлено позитивний вплив кормової домішки "Гумілід" та "Гумілід" у комплексі з мікроелементами (друга та третя дослідні групи) на кількість Т-лімфоцитів у крові поросят. Вказані зміни відбувалися за рахунок збільшення малорецепторної субпопуляції Т-лімфоцитів.

Наведено дані про вплив біологічно активної кормової домішки "Гумілід" на глутатіонову ланку системи антиоксидантного захисту поросят у період відлучення від свиноматок. Установлено, що у разі додавання до раціону поросят "Гуміліду" як окремо, так і в комплексі з мікроелементами підвищується на 3 - 27 доби після відлучення активність глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та вміст відновленого глутатіону в еритроцитах. Ці дані свідчать про вищий рівень системи антиоксидантного захисту і краще засвоєння мікроелементів з корму тварин, які одержували додатково домішку гумінової природи до стандартного раціону. Виявлено пролонгованість дії "Гуміліду" на організм поросят, що є актуальним для підвищення адаптаційної здатності у критичний період відлучення від свиноматки.

Наведено дані про стан системи антиоксидантного захисту та вільнорадикальних процесів в організмі поросят протягом перших двох місяців життя. У крові тварин до 25-добового віку встановлено високий вміст продуктів пероксидації (ТБК-активних продуктів, гідроперекисів ліпідів та карбонільних груп білків) та низьку активність показників антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази та концентрацію відновленого глутатіону), що характеризує стан оксидаційного стресу. На 14 добу після відлучення від свиноматок (60-добовий вік) встановлено зниження вільнорадикальних процесів і зростання антиоксидантних механізмів, що свідчить про завершення формування основних елементів системи антиоксидантного захисту та встановлення стану відносної рівноваги і адаптації в організмі поросят.

Розкрито актуальне питання підвищення адаптаційної здатності організму молодняку високопродуктивних тварин за умов інтенсивних технологій вирощування у найкритичніші періоди їх розвитку - від народження до відлучення від матерів. З цією метою досліджено вплив біологічно активної кормової домішки "Гумілід" на показники оксидаційного стресу та системи антиоксидантного захисту організму поросят впродовж перших 54 діб життя. Встановлено, що під час додавання гумінової домішки до раціону свиноматок протягом двох тижнів до і одного тижня після опоросу (21 добу) у крові народжених від них поросят знижується концентрація ТБК-активних продуктів, гідропероксидів ліпідів і карбонільних груп протеїнів та зростає активність супероксиддисмутази та каталази, відносно до контрольної групи тварин. Повторне згодовування "Гуміліду" поросятам з 25-добового віку протягом 26 діб стабілізувало позитивний вплив на систему антиоксидантного захисту та нормалізувало вільнорадикальні процеси в їх крові. Одержані дані свідчать про кращу адаптаційну здатність організму тварин, які одержували додатково гумінові речовини до стандартного раціону. Зроблено висновок про те, що біологічно активну кормову добавку "Гумілід" можна застосовувати як адаптаген стрес-коректор у найкритичніші періоди розвитку, враховуючи пролонгованість її дії на організм тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.232 + П65-273

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены исследования для оценки влияния отдельных доз диетического хрома (III) (0, 70, 140 мкг Cr/л) в форме хлорида хрома на процессы перекисного окисления липидов и активность ферментов антиоксидантной защиты. Установлено, что при отсутствии хрома (0 Cr/л) в рационе у исследуемых крыс повышается уровень гидроперекисей липидов во всех тканях, за исключением селезенки, также тиобарбитуратнокислотно-активных продуктов, за исключением тканей мозга и почек. Отсутствие хрома в рационе сопровождается тканевидовым изменением активности ферментов антиоксидантной защиты и концентрации восстановленного глутатиона.

В зависимости от возраста поросят (от рождения до 10 дней постнатального развития) исследовали динамику активности энзимов, катализирующих отдельные стадии энергетического обмена (гексокиназы, фосфофруктокиназы, пируваткиназы, лактатдегидрогеназы, глюкозо-6-фосфат-дегидрогеназы, NADP-изоцитратдегидрогеназы, цитохром с-оксидазы) и антиоксидантной системы (супероксиддисмутазы и глутатионредуктазы) в миелоидных клетках костного мозга, нейтрофильных гранулоцитах и лимфоцитах периферической крови. Установлено, что клетки костного мозга и лейкоцитов новорожденных поросят характеризуются низкой интенсивностью реакций аэробного этапа энергетического обмена и невысоким уровнем активности ферментов-антиоксидантов. В процессе неонатальной адаптации в миелокариоцитах и лейкоцитах животных происходит перестройка энергетического метаболизма, что проявляется в интенсификации начальных этапов гликолиза, а также окислительных процессов, в частности пентозофосфатного пути превращений моносахаридов и активации митохондриальных цитохромов. В неонатальном периоде развития отмечено повышение функциональной активности антиоксидантной системы во всех исследуемых клетках.

Встановлено, що декстрофер у комплексі з селенітом натрію підвищує активацію ферментних антиоксидантів і нормалізує енергетичні процеси у клітинах, що відіграє велику роль у становленні функціональної активності лейкоцитів, сприяє підвищенню імунної реактивності і адаптаційних можливостей організму в ранньому періоді після народження. Рекомендується комплексне застосування селену і залізодекстранових сполук для профілактики анемії та оксидаційного стресу у поросят раннього віку.

Встановлено, що інтенсивна технологія утримання та годівлі відгодівельних свиней призводить до зниження системи антиоксидантного захисту (зменшення активності СОД, ГП, каталази та рівня відновленого глутатіону в еритроцитах) стосовно ремонтного молодняку. Зроблено висновок про те, що годівля є більш збалансованою, а умови, за яких вирощують ремонтний молодняк, є комфортнішими і менш стресовими, ніж у відгодівельних свиней.

Наведено дані про вплив біологічно активної кормової домішки "Гумілід" на деякі показники системи антиоксидантного захисту і перекисного окиснення ліпідів у поросят періоду відлучення від свиноматок. Встановлено, що під час додавання до раціону гумінової домішки як окремо, так і в комплексі з мікроелементами у крові поросят підвищується на 3 - 27 доби після відлучення активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази та знижується вміст ТБК-активних продуктів і гідроперекисів ліпідів. Одержані дані свідчать про вищий рівень системи антиоксидантного захисту, зниження процесів пероксидації, а також кращу адаптаційну здатність і засвоєння мікроелементів із корму тварин, які одержували додатково до стандартного раціону гумінові речовини.

Розкрито питання щодо підвищення адаптаційної здатності організму високопродуктивних тварин під час поросності та лактації. Під час додавання гумінової домішки до раціону свиноматок протягом двох тижнів до і одного тижня після опоросу (23 доби) у крові тварин знижується концентрація ТБК-активних продуктів і карбонільних груп протеїнів, зростає активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та рівень відновленого глутатіону у порівнянні з контрольною групою тварин. Одержані дані свідчать про позитивний вплив кормової домішки на систему антиоксидантного захисту і нормалізацію вільнорадикальних процесів у крові свиноматок, а також кращу адаптаційну здатність їх організму. Тому біологічно активну кормову домішку "Гумілід" можна застосовувати як адаптаген і стрескоректор у найкритичніші періоди розвитку, враховуючи пролонгованість її дії на організм тварин.

Проаналізовано вплив біологічно активної кормової добавки гумілід на гематологічні та імунологічні показники крові поросят у період від народження до відлучення від свиноматок. Встановлено, що гумінова добавка викликала підвищення в межах фізіологічної норми кількості еритроцитів, лейкоцитів, сегментоядерних нейтрофілів, концентрації гемоглобіну, а також зростання комплементарної активності сироватки крові, фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів та нормалізацію кількості циркулюючих імунних комплексів у крові тварин. Зроблено висновок про те, що гумілід підвищує адаптаційну здатність організму, проявляє імуномодулюючі властивості та пролонговану дію.

Розглянуто проблему підвищення адаптаційної здатності організму високопродуктивних тварин за допомогою аскорбінової кислоти під час найбільш критичних періодів їх розвитку - поросності, лактації та новонародженості. Проаналізовано стан системи антиоксидантного захисту в крові лактуючих свиноматок і поросят у період від народження до 21-добового віку. Встановлено, що додавання до раціону матерів протягом 10-ти діб до опоросу аскорбінової кислоти викликає активацію показників системи антиоксидантного захисту організму як свиноматок, так і народжених від них поросят. У крові тварин дослідної групи встановлено зростання активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та рівня відновленого глутатіону стосовно свиней, що утримувалися на стандартному раціоні. Зроблено висновок про те, що аскорбінова кислота, активуючи систему антиоксидантного захисту організму матерів після опоросу, позитивно впливає на резистентність новонародженого молодняку, стимулює антистресові властивості та має пролонговану дію.

Наведено дослідження ліпідного обміну за порівняльної дії цитратів мікроелементів та їх неорганічних солей у плазмі крові поросят. Дослідження проведено на трьох групах поросят-аналогів 10-добового віку (контрольна та дві дослідні) по 10 голів у кожній. Перша дослідна група поросят одержувала основний раціон та премікс з неорганічними солями феруму (1500 мг/кг), цинку (1100 мг/кг), мангану (1100 мг/кг), купруму (1550 мг/кг), кобальту (10 мг/кг). Друга дослідна група поросят споживала основний раціон та премікс, у якому солі мікроелементів були замінені на цитрати у 10 разів меншій концентрації, які містили: Fe - 150 мг; Zn - 110 мг; Mn - 110 мг; Cu - 155 мг; Co - 1 мг. З'ясовано, що ліпідний обмін в організмі поросят, які одержували з кормом цитрати мікроелементів, інтенсифікується у порівнянні з контрольними тваринами та тими, які одержували неорганічні солі мікроелементів, що використовуються в традиційних преміксах. Згодовування цитратів мікроелементів сприяло зниженню вмісту неестерифікованого холестеролу та збільшенню вмісту триацилгліцеролів у плазмі крові поросят на 28-му та 45-ту добу життя у порівнянні з контрольними тваринами та тваринами, які одержували мікроелементи солей неорганічних кислот. Одержані результати вказують на те, що домішки у вигляді цитратів мікроелементів мають суттєвіший вплив на активацію обміну ліпідів в організмі поросят II дослідної групи на 28-му та 45-ту добу у порівнянні з домішкою неорганічних солей мікроелементів, яку застосовували поросятам I дослідної групи, що можна пояснити кращою біодоступністю цитратів та їх впливом на процеси регуляції обміну ліпідів. Подальші дослідження в цьому напрямку нададуть змогу запобігати розвитку патологічних змін у різних органах і тканинах свиней пов'язаних з мікроелементозами, а також розробити ефективні заходи з підвищення адаптивної здатності тварин.