Цель исследования - оценить эффективность тромболитической и антикоагулянтной терапии у пациентов с тромбозами глубоких вен (ТГВ) таза и нижних конечностей и определить степень тяжести хронической венозной недостаточности (ХВН), обусловленной посттромбофлебитическим синдромом (ПТФС), в отдаленный период. За период 2005 - 2007 гг. в группе из 88 пациентов с острыми ТГВ таза и нижних конечностей, в 20 случаях осложненными тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА), применены различные виды лечения: у 26 (29,5 %) - тромболитическая (у 6 - регионарная, у 20 - системная) и у 62 (70,5 %) - антикоагулянтная терапия. Полный лизис тромбов достигнут у 4 из 6 пациентов, получавших регионарную тромболитическую терапию. После системной тромболитической терапии полное восстановление проходимости тромбированных венозных сегментов отмечено у 4 (20 %), частичное - у 14 (70 %) больных. Системное введение тромболитика оказалось безуспешным у 2 (10 %) пациентов. Лечение тромболитическими препаратами не сопровождалось клинически значимыми геморрагическими осложнениями. При проведении антикоагулянтной терапии у 56 (90,3 %) пациентов не отмечено признаков прогрессирования тромботического процесса. У больных, получавших эноксапарин ("Клексан" производства "Sanofi-Aventis"), наблюдали более раннюю реканализацию тромбированных вен, чем у пациентов, пролеченных нефракционированным гепарином. При обследовании пациентов в сроки от 3 до 36 месяцев рецидивов ТГВ, ТЭЛА, а также летальных исходов не зарегистрировано. Выводы: тромболитическая терапия способствует полному или частичному восстановлению проходимости глубоких вен в илеофеморальном сегменте. Регионарно

е введение тромболитиков более полно и быстро по сравнению с системной тромболитической терапией позволяет возобновить кровоток в глубоких венах таза и нижних конечностей. Лечение тромболитическими препаратами дает возможность уменьшить вероятность развития ПТФС и степень тяжести ХВН. Антикоагулянтная терапия не приводит к лизису тромбов, но она может сдерживать прогрессирование тромботического процесса в магистральных венах. Эноксапарин является более эффективным препаратом, чем нефракционированный гепарин, в лечении ТГВ таза и нижних конечностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5 + Р410.11-37

Рубрики:

Пухлини легенів

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The authors describe a clinical case of pseudoaneurisma of aortic arch under the mast of tumor process and mediastinitis. The presented case demonstrates the need of angiocontrast within computer tomography of thoracic organs in a case of suggested mediastinitis.

Проведено клініко-експериментальне дослідження, що включає розробку, впровадження й апробацію вдосконалених технологій хірургічного втручання при гострих ураженнях аорти, реконструктивно-відновних операцій, дослідження змін імунологічних і біохімічних показників під впливом проведеного лікування. Проаналізовано результати хірургічного лікування 484-ох пацієнтів із гострими хірургічними захворюваннями аорти. Встановлено, що ультразвукове дослідження має високу специфічність і може бути використано як єдиний доопераційний метод обстеження в пацієнтів, що потребують екстреного оперативного втручання. У пацієнтів із гострими захворюваннями аорти та вираженими порушеннями імунного статусу в 85 % випадків виявлено порушення згортання крові. Зазначено, що використання розробленої методики оперативного втручання на висхідній аорті та дузі без глибокої гіпотермії і циркуляторного арешту за рахунок збереження кровотоку в аорті під час операції дозволяє зменшити пошкодження внутрішніх органів із 54 % до 14,2 %. При операціях на низхідній аорті використання лівопередсердно-стегнового обходу визначає меншу кількість пошкодження внутрішніх органів із 64,1 % до 25,6 % та число ускладнень при його застосуванні. Реінфузія аутокрові в сукупності з використанням розроблених технік оперативних втручань дозволяє знизити летальність при всіх типах клінічного перебігу гострих захворювань аорти з 52 % до 27 %. Ендобронхіальне введення препарату сурфактанту є патогенетично обґрунтованим фармакологічним методом інтенсивної терапії гострого респіраторного дистрес-синдрому в післяопераційному періоді втручань на аорті. Судинні латки, виконані з матеріалу ПЕТФ-лавсан, що представлені полотном із в'язаною основою, чинять найменший дезорганізуючий вплив на волокнистий остов стінки аорти серед досліджуваних імплантатів на різних строках дослідження. Розроблена тактика лікування пацієнтів із гострими захворюваннями аорти дозволила знизити летальність із 45 % до 2,5 % та ускладнень із 75 % до 27 %.