Розглянуто питання методів заохочення та покарання, стисло висвітлено історію розвитку проблеми, розкрито основні вимоги до застосування даних методів за сучасних умов.

Рассмотрен вопрос методов поощрения и наказания, коротко освещена история развития проблемы, раскрыты основные требования к применению данных методов в современных условиях.

In the article the question of the methods of encouragement and punishment is considered; the historical development of the problem is outlined; the basic demands for the application of the given methods in modern conditions are presented.

Розглянуто й узагальнено теоретичні положення щодо визначення ролі та значення використання методів заохочення і покарання у стимулюванні поведінки і навчальної діяльності учнів у сучасній педагогічній теорії та практиці Великобританії.

Рассмотрены и обобщены теоретические положения относительно определения роли и значения использования методов поощрения и наказания в стимулировании поведения и учебной деятельности учеников в современной педагогической теории и практике Великобритании.

In the article the theoretical regulations concerning the role and importance of applying the methods of rewards and punishments to stimulating students' behaviour and learning in modern pedagogical theory and practice of Great Britain are considered and generalised.

Розроблено економічні методи щодо подальшого розвитку вторинного обороту фондового ринку. Розглянуто історичні етапи та особливості становлення акціонерних промислових підприємств в Україні. Розкрито роль фондового ринку в системі взаємодії з промисловими суб'єктами. Проаналізовано стан ринку цінних паперів та інформаційне забезпечення вітчизняного фондового сегмента. Подано рекомендації щодо вдосконалення вторинного розміщення акцій промислових суб'єктів. Сформульовано принципи запропонованої методики розміщення акцій другої емісії. Розроблено галузеву технологію розміщення акцій і правову основу її впровадження. Визначено роль інвестиційного посередника у процесі реалізації галузевої технології та ефективність запропонованого шляху вдосконалення вторинного розміщення акцій промислового підприємства.

Визначено фінансово-правовий інститут ринку цінних паперів на сучасному етапі. Розвинуто категоріальний фінансово-правовий апарат у сфері ринку цінних паперів. З метою вдосконалення фінансово-правового регулювання ринку цінних паперів розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства України. Досліджено особливості фінансового контролю на ринку цінних паперів. Удосконалено класифікацію видів фінансово-правової відповідальності. Розроблено пропозиції щодо законодавчого забезпечення фінансово-правової відповідальності у сфері ринку цінних паперів.

Досліджено особливості правового регулювання ринку цінних паперів за сучасних умов, здійснено класифікацію правопорушень, що здійснюються на ринку цінних паперів. Визначено напрями державного регулювання даного ринку.

Досліджено поняття фондового ринку (ФР), фондової біржі, практику фінансово-правового регулювання (ФПР) ринку цінних паперів, чинники нерозвиненості національного ФР, потребу забезпечення правового регулювання всієї сфери цінних паперів фінансово-правовими нормами, сутність ФПР ФР.

Досліджено особливості оподаткування дивідендів в Україні, зарубіжний досвід вторинного обігу цінних паперів, особливості маржинальної торгівлі, роль Державної комісії цінних паперів та фондового рику в регулюванні вторинного ринку цінних паперів; запропоновано рекомендації для запобігання шахрайству на вторинному фондовому ринку та посилення захисту учасників ринку цінних паперів.

Досліджено поняття суб'єкту, суб'єктивної сторони, об'єкту й об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, судову практику у провадженні справ про адміністративні правопорушення, особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за чинним законодавством України.

Досліджено історію адміністративної деліктності, небезпеку адміністративної деліктності в Україні за сучасних умов, доцільність профілактики адміністративних правопорушень, запропоновано створення Державного статистичного центру для централізації даних про адміністративні проступки.

Досліджено специфічні ознаки адміністративної відповідальності, здійснено розмежування понять фінансової та адміністративної відповідальності, проаналізовано чинне законодавство України щодо застосування заходів юридичної відповідальності різними нормативно-правовими актами України за одні й ті самі правопорушення.

Розвинуто методологічні принципи, запропоновано концептуальний підхід і обгрунтовано науково-методичні положення щодо розвитку акціонерної форми господарювання промислових підприємств України з метою подальшого формування інституціональної структури за умов трансформації національної економіки. На основі комплексного дослідження організаційного та методичного забезпечення діяльності підприємств акціонерної форми господарювання, узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду функціонування системи акціонування та впливу на цей процес стану інституціональної структури суспільства розроблено модель розвитку акціонерної форми господарювання, ядром якої є базові концепти, виявлені в результаті аналізу рушійних сил досліджуваної системи. Розкрито дефініції "акція", "акціонування", "акціонерне середовище". Обгрунтовано доцільність використання процесного та процедурного варіантів когнітирування з метою формування моделі розвитку акціонерної форми господарювання. Запропоновано стратегічні й тактичні напрями реалізації розробленого концептуального підходу до розвитку акціонерної форми господарювання за умов трансформації економіки України.

Досліджено проблему формування ціннісних переконань майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки. Розкрито сутність ціннісних переконань майбутніх фахівців, обгрунтовано можливості застосування їх у фаховій підготовці педагогів. Визначено структурні компоненти й основні групи компетентностей, охарактеризовано особливості їх формування в процесі професійної підготовки. Проаналізовано сучасний стан професійної підготовки педагога-музиканта, її зміст і методичне забезпечення. Визначено й обгрунтовано організаційно-методичні засади ціннісних переконань майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки: модель, педагогічні умови, форми та засоби. Визначено критерії, показники та рівні сформованості, висвітлено зміст, етапи та методи експериментальної роботи, здійснено аналіз результатів педагогічного експерименту. Запропоновано модель формування ціннісних переконань майбутніх педагогів-музикантів, представлено спецкурс "Ціннісні переконання педагога-музиканта в змісті професійної освіти", у якому розроблено систему завдань, практичних і самостійних робіт. Аналіз і розробка новітнього музично-дидактичного матеріалу можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Досліджено поняття "компетентність" та роль російської (української) мови як іноземної у розвиткові комунікативної компетентності іноземних студентів технічних спеціальностей, проаналізовано суперечності та проблеми, що виникають під час формування комунікативної компетентності студентів, обгрунтовано актуальність використання комунікативного підходу у навчанні російської (української) мови як іноземної з використанням рольової гри як методу навчання. Компетентісний підхід передбачає пошук нових методологічних моделей підготовки фахівців із вищою технічною освітою, підвищення якості підготовки професійних кадрів, визначення ключових компетенцій, якими повинен володіти сучасний фахівець.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.65

Рубрики:

Порушення обміну речовин і енергії

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено аналіз поняття "діагностика професійних компетенцій викладача мовної підготовки іноземних громадян", визначено роль і місце діагностики в системі професіографічного моніторингу, виділено компетенції викладача з навчання мови іноземних студентів технічних спеціальностей. Компетентнісний підхід передбачає пошук нових методологічних моделей підготовки фахівців із вищою технічною освітою, підвищення якості підготовки професійних кадрів, визначення ключових компетенцій, якими повинен користуватися сучасний викладач.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р351 + Р252.654

Рубрики:

Дієтотерапія. Лікувальне харчування

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - аналіз діагностики професійних компетенцій викладача мовної підготовки іноземних громадян, а також визначення ролі цієї діагностики в системі професійного моніторингу. У статті виділені ключові компетенції, якими повинен користуватися сучасний викладач, що навчає фахівців із вищою технічною освітою, а саме професійно-орієнтованих спеціалістів з використанням компетентнісного підходу та пошуку нових методологічних моделей підготовки студентів ЗВО. Досліджено й обгрунтовано теоретичні основи діагностики результатів формування професійних компетенцій педагогів із мовної підготовки в закладах вищої освіти. Успіхи в навчанні й вихованні учнів визначаються безліччю вагомих чинників: методикою навчання й виховання, індивідуально-психологічними особливостями учнів, рівнем їх розвитку. Ключовою фігурою навчально-виховного процесу є особистість викладача: його наукова, методична та психолого-педагогічна компетентність. Реалізація поставлених завдань викладачем закладу вищої освіти можлива лише за умови достатнього рівня сформованості його професійної компетенції, а з огляду на функціональну різноаспектну професійну діяльність вузівського викладача слід говорити про цілий комплекс компетенцій (предметну, психологічну, педагогічну, методичну, професійно-комунікативну), які забезпечують готовність педагога до вирішення професійних завдань. Сукупність професійно обумовлених якостей викладача визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. Система професійно обумовлених вимог до педагога становить професіограму викладача. До теперішнього часу накопичено багатий досвід побудови професіограми викладача, який дозволяє об'єднати фахові вимоги в три основні групи, що є взаємопов'язаними і доповнюють одна одну: загальногромадянські якості; якості, що визначають специфіку професії викладача; спеціальні знання й навички.

Мета статті - аналіз діагностики професійних компетенцій викладача мовної підготовки іноземних громадян, а також визначення ролі цієї діагностики в системі професійного моніторингу. У статті виділені ключові компетенції, якими повинен користуватися сучасний викладач, що навчає фахівців із вищою технічною освітою, а саме професійно-орієнтованих спеціалістів з використанням компетентнісного підходу та пошуку нових методологічних моделей підготовки студентів ЗВО. Досліджено й обгрунтовано теоретичні основи діагностики результатів формування професійних компетенцій педагогів із мовної підготовки в закладах вищої освіти. Успіхи в навчанні й вихованні учнів визначаються безліччю вагомих чинників: методикою навчання й виховання, індивідуально-психологічними особливостями учнів, рівнем їх розвитку. Ключовою фігурою навчально-виховного процесу є особистість викладача: його наукова, методична та психолого-педагогічна компетентність. Реалізація поставлених завдань викладачем закладу вищої освіти можлива лише за умови достатнього рівня сформованості його професійної компетенції, а з огляду на функціональну різноаспектну професійну діяльність вузівського викладача слід говорити про цілий комплекс компетенцій (предметну, психологічну, педагогічну, методичну, професійно-комунікативну), які забезпечують готовність педагога до вирішення професійних завдань. Сукупність професійно обумовлених якостей викладача визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. Система професійно обумовлених вимог до педагога становить професіограму викладача. До теперішнього часу накопичено багатий досвід побудови професіограми викладача, який дозволяє об'єднати фахові вимоги в три основні групи, що є взаємопов'язаними і доповнюють одна одну: загальногромадянські якості; якості, що визначають специфіку професії викладача; спеціальні знання й навички.

Розглянуто можливості й особливості застосування в навчанні інноваційних способів активізації пізнавальної діяльності іноземних з добувачів вищої освіти. В якості основної форми пропонується використовувати віртуальну екскурсію як один із способів навчання української мови як іноземної. У зв'язку з переорієнтацією навчання на особистісно орієнтований підхід, головним завданням навчання стає не лише передача певної суми знань, а формування умінь отримувати і опрацьовувати інформацію, формувати навички мислення високого рівня: аналізування, синтезування, оцінювання. Використання мультимедійних можливостей комп'ютера якісно змінило сприйняття інформації іноземними здобувачами вищої освіти. Сьогодні комп'ютер на занятті з української мови як іноземної є наочністю, засобом підвищення емоційності, енциклопедією, електронним підручником, доступним контролем знань, а також можливістю ефективно представити новий матеріал, показати підготовлену презентацію та інше. Мета статті - дослідження активізації та підвищення результативності пізнавальної діяльності освітніх мігрантів та розгляд основних принципів та етапів підготовки і проведення навчальних екскурсій з використанням інноваційних технологій в межах формування лінгвокультурної компетентності іноземних студентів з метою кращого оволодіння ними українською мовою як іноземною. Використання в навчальному процесі методу проектів є найбільш ефективним засобом розвитку компетентностей. Проектні технології, як одна з активних форм педагогічних технологій, розвивають високу мотивацію до навчально-пізнавальної діяльності за допомогою використання інформаційних комп'ютерних технологій. Віртуальні екскурсії реалізують принцип компетентнісного підходу, який є принципом сучасної педагогічної діяльності.

Розглянуто стратегічні напрямки розвитку підприємницьких стратегій відповідно до концепції життєвого циклу товару (ЖЦТ). Розглянуто підходи науковців до формування етапів ЖЦТ підприємства. На підставі аналізу наукових досліджень узагальнено основні характеристики маркетингу в залежності від стадії життєвого циклу товару. З'ясовано, що на різних етапах ЖЦТ підприємство приймає певні управлінські рішення щодо основних напрямів його діяльності. Узагальнено напрямки діяльності підприємства відповідно до стадій ЖЦТ за такими критеріями як ключова стратегія, система управління, технічний розвиток, виробництво, персонал, економіка та фінанси, маркетинг. Досліджено та узагальнено стратегічну політику підприємства відповідно до ЖЦТ. Доведено, що визначальним при розробці стратегії підприємства є інноваційна спрямованість його діяльності, яка характеризується інноваційним, виробничо-збутовим, ринковим потенціалами. Проведено АВС-аналіз діяльності промислового підприємства та зроблено висновки стосовно використання товарних ресурсів підприємства. На підставі проведеного аналізу та виходячи зі ступеня готовності підприємства вести інноваційну діяльність на різних етапах ЖЦТ зроблено висновки про варіанти стратегічної поведінки підприємства.