Розглянуто відносини Директорії УНР з повстанським рухом під час національно-визвольних змагань 1919 - 1921 рр. Обгрунтовано висновок, що Директорія не змогла створити боєздатну армію через відсутність чіткої політичної лінії у цьому питанні.

Проаналізовано основні аспекти аграрного питання за доби Директорії УНР. Досліджено суть, принципи урядової земельної реформи, чинники, що впливали на її впровадження. З'ясовано неоднозначне ставлення селянства до перетворень в аграрній сфері, викликане непослідовністю та політичною боротьбою всередині урядових кіл. Стверджується, що невирішеність аграрного питання позбавила українську революцію підтримки з боку селянства.

Надано та проаналізовано дебати представників українського проводу навколо системи влади, яка повинна була бути встановлена після падіння режиму гетьмана П. Скоропадського. Окремо наведено точку зору голови Директорії В. Винниченка.

Порівняно державотворчі концепції трьох відомих українських політиків і мислителів - В. Винниченка, Д. Донцова і В. Липинського. Ці політичні лідери належали до різних ідеологічних течій і були непримиренними противниками. Мета роботи - виявлення причин, через які унеможливлювали синтез їх світоглядів у важливий для України період - творення самостійної держави. Продемонстровано, як власні амбіції відомих особистостей, перевищуючи загальнонаціональні інтереси, призвели до краху держави, яка могла відбутися завдяки Українській революції.