Висвітлено проблеми правового регулювання доступу до публічної інформації. Наведено результати моніторингів за дотриманням центральними органами державної влади права громадян на одержання інформації на основі процедури інформаційного запиту та за функціонуванням веб-сторінок центральних органів державної влади. Проаналізовано виконання органами влади норм регуляторного законодавства щодо інформаційної відкритості.

Освещены проблемы правового регулирования доступа к публичной информации. Приведены результаты мониторингов по соблюдению центральными органами государственной власти права граждан на получение информации на основе процедуры информационного запроса и по функционированию веб-страниц центральных органов государственной власти. Проанализировано выполнение органами власти норм регуляторного законодательства по информационной открытости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л42-31

Рубрики:

Керамічні вироби (кераміка)

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто механізми та інструменти інноваційного розвитку економіки в європейських країнах. Проаналізовано стан механізмів та інструментів інноваційного розвитку в Україні. Запропоновано створення технологічної платформи "Передові матеріали і технологічні процеси їх отримання" для відродження передової ролі України в області матеріалознавства.

На початку січня 2014 р. починає діяти нова Рамкова програма науково-технічного співробітництва країн-членів ЄС "Горизонт - 2020". Спрощення процедури подачі проектів сприятиме розширенню кола її учасників. Особливу увагу в Програмі приділено розв'язанню проблем індустріального лідерства європейських країн, на що буде витрачено близько 80 млрд євро. Наведено суми фінансування проектів Програми за окремими пріоритетними напрямами, викладено основні правила для їх учасників, проаналізовано перспективи участі українських наукових організацій у програмі "Горизонт - 2020".

Для сталого розвитку економіки України необхідне використання всіх можливостей наявних механізмів інноваційного розвитку, зокрема кластерів і технологічних платформ. Застосування цих форм має грунтуватися на поєднанні загальнонаціонального та регіонального розвитку. Кластер у класичній формі спирається на географічне розташування, тому більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як технологічна платформа формується згідно з галузевими ознаками і відповідає загальнонаціональному розвитку. Показано, що реалізація наукових розробок вимагає об'єднання зусиль та ресурсів усіх учасників ланцюга, від наукової ідеї до продажу прав інтелектуальної власності, товарів і послуг. Технологічні платформи слугують саме цій меті, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності, сталому розвитку й виробництву товарів та послуг світової якості. Наведено приклади технологічних платформ, які почали формуватися в Україні. Звернено увагу на необхідність удосконалення юридичних та правових норм для створення і функціонування технологічних платформ і кластерів в Україні.

Вперше в українській мистецтвознавчій науці встановлено й уточнено важливі факти біографії та відтворена вся біографія художника. Виявлено його дипломну роботу, виконану під керівництвом І. Ю. Рєпіна - картину "Перемогли", яка зберігається в Дніпропетровському історичному музеї ім. Д. І. Яворницького. Введено в науковий обіг літературні твори художника, що мають цінність і свідченння очевидця й учасника Визвольної війни українського народу 1917 - 1921 рр. У науковий обіг вводиться корпус творів у різних видах образотвочого мистецтва - графіці, портретному живописі та пейзажі, в сакральному живописі та стінописі. Проведено мистецтвознавчий аналіз творів художника та встановлено їх історичну та мистецьку цінність.

Використовуючи позитивний досвід створення у Європі технологічних платформ, Україна за активної підтримки європейських партнерів у рамках проекту Сьомої рамкової програми ЄС здійснила перший етап створення Української технологічної платформи з передових матеріалів - UNTPAM. Планується, що діяльність UNTPAM охоплюватиме всі елементи життєвого циклу наукової розробки, від ідеї до практичної реалізації, а саме: постановку наукових проблем; розроблення нових технологій і матеріалів; вирішення проблеми трансферу результатів досліджень; посередницьку та маркетингову діяльність; правові питання. Розглянуто низку першорядних завдань, виконання яких має забезпечити передумови для успішної діяльності технологічних платформ.

Досліджено оптимізацію систем отримання водню шляхом застосування електролізу води з використанням енергії вітру, сонячної радіації та геотермальної енергії. Розроблено процеси конверсії твердих органічних відходів у збагачений воднем синтез-газ для відновлювано-водневої енергетики та паливно-комірчаних енергетичних установок. Удосконалено масогабаритні показники металогідридних систем зберігання водню. Досліджено особливості конструкції та технології виготовлення ємностей високого тиску для акумулювання та зберігання водню. Розроблено високоефективні мембранно-електродні блоки нового покоління для низькотемпературних воднево-повітряних паливних елементів та батерей на їх основі.