Охарактеризовано вплив творчості одного з видатних поетів- єлизаветинців Е. Спенсера на придворну культуру Англії. Вперше у вітчизняному літературознавстві виконано комплексне дослідження художньої цінності ліричного циклу "Amoretti" Е. Спенсера в контексті літературного процесу Англії пізньотюдорівського періоду. Надано уявлення про індивідуальні творчі риси автора, які вплинули на формування "нового" національного поета. Описано аспекти, що характеризують Е. Спенсера як поета складного перехідного часу, коли формується династичний міф, національна міфологія; стикаються друкована культура та рукописна традиція; ренесансні віяння, маньєризм і ранньобарочне начало; статус поета ще не визначений та вироблення категорії авторства тільки почалося. Цикл "Amoretti" проаналізовано в контексті сприйняття поетичної традиції Відродження, властивої придворній культурі Англії на межі XVI - XVII ст. Е. Спенсер вивчається як поет, що наслідує традиції петраркізму та стоїть у витоків метафізичного стилю. Описано жанрову своєрідність поезії, простежено процес "переживання" петраркізму, звернено увагу на особливості його "героїв", мотивів, стилістичних та образних засобів, завдяки яким Е. Спенсер створює суто англійську національну поезію. З'ясовано художні риси "Анакреонтичних віршів" і весільного гімну "Epithalamion", що став логічним завершенням сонетів "Amoretti".