Висвітлено теоретичні та практичні проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємств (ЗКСП), визначено напрями її підвищення за умов організаційно-економічних перетворень в Україні. Розглянуто питання ЗКСП у контексті їх адаптації до зовнішнього середовища. Описано методи прогнозування соціально-економічного розвитку Черкащини як аграрного регіону. Проаналізовано розвиток міжкорпоративних відносин підприємств АПК на основі організаційної регламентації. Розкрито перспективи впровадження реінжинірингових технологій на виробничих підприємствах, методологічні основи формування системи управління потенціалом підприємств. Визначено тенденції бюджетної політики в сфері використання місцевих бюджетів, особливості фінансування підприємств АПК, джерела формування інвестиційних ресурсів особистих селянських господарств.

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, запропоновано шляхи її підвищення за умов організаційно-економічних трансформацій суспільства. Розкрито підходи до оцінювання рівня креативності регіонів як важливого чинника їх конкурентоспроможності. Увагу приділено проблемам державного регулювання аграрного сектору, аналізу тенденцій зміни складу та структури оборотного капіталу хлібопекарських підприємств, особливостям формування дуальної моделі управління об'єктами державної власності. Висвітлено фінансово-облікові аспекти конкурентоспроможної діяльності підприємств України.

Досліджено мету, заходи, об'єкти, складові економіко-організаційного механізму економічної безпеки підприємств агропромислового комплексу. Науково обгрунтовано авторський підхід до структури та основних складових даного механізму.

Проаналізовано методики оцінки рівня економічної безпеки підприємств. Досліджено їх специфіку, основні параметри та обмеження, а також передумови застосування на практиці. Визначено вимоги до методичного забезпечення комплексної оцінки.

Розглянуто питання формування моделі адаптивної поведінки підприємства залежно від стадій його життєвого циклу, визначено зміст поняття "адаптація" й стадії її розвитку. Досліджено основні види адаптації та їх відповідність моделям поведінки підприємства.

Досліджено стан, проблеми та перспективи розвитку економічної безпеки агропромислових підприємств (АП). Викладено теоретико-методичні аспекти економічної безпеки підприємств, уточнено зміст поняття "економічна безпека підприємства". Узагальнено принципи побудови, функції та структуру економіко-організаційного механізму формування економічної безпеки підприємств, уточнено зміст поняття "економіко-організаційний механізм формування економічної безпеки підприємства". Систематизовано методи оцінювання рівня економічної безпеки агропромислових підприємств. Розроблено інтегрований методичний підхід щодо діагностики рівня економічної безпеки АП. Запропоновано алгоритм прийняття управлінського рішення з урахуванням інтегрального показника діагностики рівня економічної безпеки АП. Обгрунтовано прийняття управлінських рішень щодо підвищення рівня економічної безпеки АП. Вдосконалено структуру економіко-організаційного механізму формування економічної безпеки АП, розроблено стратегічно-орієнтовану модель побудови економіко-організаційного механізму формування економічної безпеки АП, проведено прогнозування тенденцій розвитку АП на основі стратегічно-орієнтованої моделі.

Вивчено конкурентні переваги у господарській діяльності підприємств України. Визначено роль фінансово-кредитної сфери в посиленні конкурентних переваг підприємств. Досліджено вплив інноваційних процесів на конкурентоспроможність підприємств. Висвітлено проблеми і перспективи конкурентоздатності розвитку економіки. Розкрито особливості ефективного управління діяльністю державних машинобудівних підприємств. Проаналізовано ефективність використання оборотного капіталу хлібопекарських підприємств. Вивчено попит на регіональному овочевому ринку. Досліджено фінансові засади регулювання ринкових відносин в аграрній сфері.

Розглянуто актуальні проблеми забезпечення національної безпеки на основі стратегічного управління системною стійкістю інноваційної системи. Особливу увагу приділено стратегічним аспектам розвитку високотехнологічних секторів національної інноваційної системи в умовах глобалізації інновацій. Викладено концептуальні основи системного управління інноваційно-технологічними змінами. Описано сучасні моделі інноваційно-технологічного розвитку, динамічні моделі економіки, моделі трансферу технологій. Розглянуто напрями розвитку національної інноваційної системи в Україні. Подано інформацію про методичне забезпечення оцінки інноваційної пріоритетності секторів національної економіки України на основі інтегрального підходу. Наведено обгрунтування системних стратегій розвитку високотехнологічних сфер. Висвітлено особливості впровадження інтегрованих систем управління нанотехнологіями.