Проаналізовано особливості дебюту ревматоїдного артриту: провокуючі фактори, "доклінічний" період - характерний симптомокомплекс у проміжку часу до розвитку стійкого суглобового синдрому; особливості залучення різних груп суглобів і розвиток характерних позасуглобових проявів у разі різних серологічних варіантів ревматоїдного артриту. Проаналізовано своєчасність встановлення правильного діагнозу та найбільш характерні помилки у діагностиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-52 + Р458.25-52

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою визначення стану клітинного та гуморального імунітету, а також ролі факторів, що формують або впливають на розвиток імунозапальної та аутоімунної реакцій, обстежено 38 хворих з підозрою на ревматоїдний артрит (РА) та 15 практично здорових осіб. Імунологічне дослідження включало визначення кількості та субпопуляційного складу лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD16, CD40, CD154), рівня циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів G, M, A, рівня аутоантитіл до синовію. Концентрації в сироватці крові C-реактивного білка, sCD40L, матриксних металопротеїназ, інтерлейкіну (ІЛ-17), ревматоїдного фактора, антитіл до циклічного цитрулінового пептиду визначено за допомогою методу імуноферментного аналізу. Одержані результати, а саме велика кількість T-лімфоцитів за рахунок T-хелперів, висока секреція ІЛ-17 та зниження експресії CD40L на лімфоцитах з підвищенням його в сироватці крові, свідчать про розвиток у хворих на РА Т-залежної імунозапальної реакції, що найбільш виражена у пацієнтів з високим ступенем активності патологічного процесу.

З метою визначення клініко-діагностичного значення антитіл до циклічного цитрулінового пептиду (АЦЦП) обстежено 114 пацієнтів: 86 хворих на ревматоїдний артрит (РА) різної тривалості та 28 пацієнтів з недиференційованим артритом. Встановлено високу чутливість та специфічність АЦЦП, доведено їх об'єктивність у діагностиці РА. Виявлений кореляційний зв'язок АЦЦП з рівнем С-реактивного протеїну в сироватці крові та наявністю випоту за даними ультрасонографічного дослідження свідчить про можливість використання зазначеного серологічного маркера як показника інтенсивності запалення.

Наведено дані 12-місячного спостереження пацієнтів з раннім ревматоїдним артритом (тривалість симптомів захворювання - до 12 міс). Простежено особливості перебігу суглобового синдрому, активності захворювання, кістково-деструктивних змін у суглобах, а також ступеня функціональної недостатності суглобів. У ході дослідження проаналізовано зміну кількісних характеристик суглобового синдрому (кількості болючих та припухлих суглобів, індексу Річі), а також інтегральних індексів активності захворювання (DAS4, DAS28) та альгофункціонального індексу HAQ.

Викладено сучасні аспекти імунологічної діагностики раннього ревматоїдного артриту (РА). Для встановлення діагностичної цінності антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП) у виявленні РА обстежено 84 пацієнти із суглобовим синдромом незначної тривалості та невстановленого уенезу. У пацієнтів проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження, зокрема визначення рівня АЦЦП у сироватці крові та різних ізотопів ревматоїдного фактора (РФ). Результати дослідження свідчать про високу інформативність АЦЦП у порівнянні з різними ізотопами РФ не лише у виявленні, а й диференційній діагностиці РА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-52 + Р458.250.401-52 + Р458.280.40-52

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Остеохондроз хребта

Дистрофічні процеси

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано підходи до трактування сутності бренду. Запропоновано авторську концепцію визначення стадії життєвого циклу бренду. Показники ефективності діяльності підприємства та рівня досконалості бренду згруповано за методами експертного оцінювання. Надано основні рекомендації щодо підвищення результативності бренду.

В Україні спостерігається тенденція, коли підприємства неохоче впроваджують систему екологічного менеджменту та екологічну політику, тому що не оцінюють позитивні моменти від результатів такої роботи. Впровадження екологічної політики в діяльність підприємств є засобом екологічної модернізації, оскільки дозволить українським підприємствам підвищити ефективність роботи з охорони навколишнього середовища, результативніше планувати природоохоронні заходи, контролювати дотримання вимог природоохоронного законодавства, знизити ймовірність виникнення аварійних ситуацій. Огляд наукових джерел свідчить про те, що проведені дослідження з цієї проблеми дуже різнопланові, тому їх результати не завжди можуть бути імплементовані в діяльність вітчизняних підприємств. Сьогодні у зв'язку з високим рівнем забруднення навколишнього середовища екологічна складова діяльності підприємств стає частиною їхнього іміджу і починає впливати на його позиції на ринку. Крім отримання прямого ефекту від впровадження екологічної політики на підприємствах, це дозволяє йому добитися більших успіхів на ринках збуту. В останні роки у світовому бізнесі питанням соціальної відповідальності та професійної етики приділяється надзвичайна увага. Нами зроблено висновок про низький рівень впровадження системи екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001 у діяльності підприємств України. Подібно до загальної економічної діяльності підприємства, природоохоронна діяльність та функціонування екологічної системи періодично потребують коригування і вдосконалення. Екологічна політика повинна бути спрямована на пропагування екологічних знань і розвиток культури сталого споживання, зменшення витрат енергетичних, водних та інших ресурсів, раціональне управління матеріальними ресурсами та утилізацією відходів.

Розглянуто питання стосовно доцільності збереження діагнозу "ювенільний ревматоїдний артрит" у пацієнтів після 18-річного віку за умов дебюту захворювання в дитячому чи підлітковому віці. "Переформулювання" діагнозу є недоцільним з урахуванням суттєвих відмінностей в основних ланках патогенезу, а також доволі часто - клінічній картині, підходах до терапії чи режимах дозування лікарських препаратів. Крім того, важливим є правовий аспект пільгового забезпечення цієї категорії хворих ефективними лікарськими засобами, що регулюється низкою правових актів, прийнятих нещодавно.

Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) становить групу клінічно гетерогенних, аутоімунних розладів у дітей, що характеризуються хронічним запаленням суглобів. Раннє виявлення та лікування ЮІА спрямоване на те, щоб зменшити вираженість запалення і запобігти розвитку ускладнень. На жаль, багато питань, пов'язаних із лікуванням пацієнтів, залишаються без відповіді, зокрема, щодо впровадження імунобіологічної терапії та алгоритму переведення дітей у дорослу категорію. Розглянуто рекомендації щодо діагностичних критеріїв і терапевтичні підходи лікування пацієнтів із ЮІА. Представлені пропозиції щодо настанови і протоколу можуть забезпечити персоналізацію лікування при ЮІА.

Представлено огляд літератури щодо особливостей ведення вагітних пацієнток ревматологічного профілю, а також ефективності й безпеки протиревматичної терапії у період вагітності й лактації. Активність основного захворювання вагітних може зростати, що є фактором ризику несприятливих наслідків для матері та майбутньої дитини та потребує належної корекції лікування. Менеджмент ревматичних хвороб у період вагітності й лактації обмежується кількома відносно безпечними препаратами та грунтується на тісній співпраці ревматологів, акушер-гінекологів та іноді лікарів інших спеціальностей.

В описаному проспективному дослідженні проведено оцінку ефективності та переносимості препарату Піаскледин 300 у пацієнтів із первинним остеоартрозом колінних та кульшових суглобів I - III рентгенологічної стадії, які мали клінічно значимі прояви захворювання. До показників, за якими оцінювали ефективність, належали інтенсивність болю у спокої та при рухах, тривалість та інтенсивність ранкової скутості, індекс Лекена, індекс WOMAC, добова потреба у нестероїдних протизапальних препаратах та індивідуальна оцінка ефективності лікування. Також проаналізовано побічні ефекти препарату. Згідно з результатами отриманих даних, у більшості пацієнтів виявлено достовірне зниження індексу болю у спокої та при рухах, тривалості та інтенсивності ранкової скутості, а також показників сумарних індексів Лекена та WOMAC. Отже, Піаскледин 300 - ефективний та безпечний препарат, що виявляє симптом-модифікуючий ефект, має хорошу переносимість, мінімальну кількість протипоказань, що є запорукою позитивного комплаєнсу.

Зроблено огляд світових тенденцій кіберзлочинності, а також її географії та світових брендів, що зазнали найбільших збитків від неї. Досліджено структуру злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку. Сформовано "портрет" сучасного кібер-злочинця. Узагальнено категорії жертв та типи кібератак в Україні, що спричинені пандемією COVID-19. Проведено й опрацьовано результати онлайн-опитування щодо впливу COVID-19 на кібербезпеку підприємства. Сформовано модель й обурунтовано рекомендації з дотримання кібербезпеки підприємства в умовах COVID-реальності.

Мета роботи - виявлення типових детермінант споживчої поведінки за умов пандемії COVID-19 і визначення сучасних споживчих тенденцій і пріоритетів у процесі придбання товарів. Проведено ідентифікацію головних змін у поведінці сучасних споживачів підприємств торгівлі та з'ясовано, як змінилися їх переваги щодо купівлі товарів. Визначено споживчу поведінку як складний соціально-економічний феномен, який перебуває на стику багатьох наук і в якому акумулюється цілий спектр детермінант. Ідентифіковано ключові чинники, які детермінують споживчу поведінку за умов пандемії COVID-19. Підтверджено, що нинішня пандемія та пов'язана з нею рецесія економіки позначаються на чутливості до економічного фактору, розшаровуючи споживачів на 4 типи: вразливі, консерватори, оптимісти та вимушені аскети. Обгрунтовано появу нової моделі покупця - діджитал-споживача. Виявлено тенденцію значного збільшення в 2020 р. обсягу споживчого кошика та зменшення частоти покупок з орієнтиром на задоволення первинних людських потреб. Визначено нові тренди споживчої поведінки: ставка на домашнє готування та споживання їжі вдома, здоровий спосіб життя, захист здоров'я та відчуття власної безпеки та безпеки своїх рідних. Увагу приділено огляду товарних категорій, яким віддає перевагу сучасний споживач. Доведено погіршення психологічної стабільності споживачів і підвищення рівня напруги та конфліктності в процесі обслуговування в торговельних точках. Узагальнено особливості еволюції споживчих настроїв за етапами світового розвитку пандемії COVID-19. Обгрунтовано можливості, які відкриває пандемія для сучасного споживача та процесу споживання в цілому.

Цифрові технології - ключовий фактор розвитку підприємств, отже, кібербезпека стає дедалі актуальнішим напрямом наукових досліджень. Розвиток Суспільства 5,0. та перехід на 5G-мережі несе нові виклики, пов'язані з коректною роботою програмного забезпечення, де існує безліч кіберзагроз. Особливо важливо українцям дотримуватися вимог кібергігієни в умовах війни. Мета статті - аналіз змін на ринку цифрових технологій у контексті кібербезпеки й обурунтування рекомендацій із дотримання кібергігієни в управлінні бізнесом. Застосовано комплекс загальнонаукових, спеціальних та специфічних методів історичних, логічних й аналітичних узагальнень; економіко-статистичних (порівняльний аналіз, спостереження, а також групування на основі використання програмних продуктів MS Excel); діалектичний, абстрактно-логічний і системний аналіз. Кібербезпека здатна не лише реагувати на інциденти, але й запобігати атакам до їх початку. З метою покращення ефективності діяльності підприємства керівники з кібербезпеки сфокусовані на технологіях, а також на тісній співпраці з бізнес-командами. Результатом такої взаємодії є готовність кібербезпеки боротися зі зловмисниками на рівних, даючи відсіч і відбиваючи атаки з небаченою раніше результативністю. Висновки: досвід тривалої роботи у дистанційному режимі вніс довгострокові зміни в політику корпоративної кібербезпеки підприємства. Щоб зменшити ймовірність і мінімізувати наслідки порушення кібербезпеки, підприємства мають шукати для себе шляхи спрощення заходів щодо неї. Це гарантує, що кібербезпека стане стимулом для розвитку бізнесу, а не перешкодою наявним і майбутнім планам.

Стрімкими темпами зростають зміни на ринку праці, а технології щодня диктують нові виклики ринку праці, робочі завдання автоматизуються, робочі місця дедалі частіше займають роботи. Додаткові ризики спричиняє війна. Змінюються очікування бізнесу від співробітників, перед HR-службами постають нові організаційні виклики, що потребують пошуку талантів, здатних приймати несподівані рішення, працювати в умовах дестабілізації, безпрецедентних ризиків і соціальних потрясінь. Мета статті - визначення факторів, що впливають на потенційні зміни ринку праці, формування віртуального портрета працівника майбутнього. Застосовано загальнонаукові методи: узагальнення та порівняння; дедуктивного та індуктивного аналізу; статистичного аналізу для визначення й узагальнення тенденцій розвитку ринку праці майбутнього. З метою розгляду змін професій на ринку праці проведено онлайн-опитування, в якому оцінювався загальний вплив появи нових професій на персонал і підприємство. Результати опрацювання отриманої з опитування інформації дали змогу відповісти на низку запитань, що мали за мету з'ясувати, наскільки готовим виявилося підприємство до змін унаслідок протиборства тенденцій, що формують робоче середовище. Висновки: встановлено, що світовий ринок праці трансформується під впливом глобальних тенденцій. Сьогодні достеменно невідомо, як зміниться ринок праці, але аспекти кожного з розглянутих сценаріїв проявляться в певний момент.