Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11

Рубрики:

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.035

Рубрики:

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.201.1-54

Рубрики:

Бронхіти

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням профілактики печінкової недостатності у випадку хірургічного лікування механічної жовтяниці. Встановлено, що обтураційний холестаз супроводжується значними порушеннями гемодинаміки і функції печінки, структурно-просторовою дезорганізацією у мікроциркулярному руслі, глибина і ступінь яких знаходяться у прямій залежності від тривалості механічної жовтяниці, рівня біліарної гіпертензії. Ліквідація холестазу після довготривалої механічної жовтяниці супроводжується у перші дні після операції погіршанням мікроциркуляції, збільшенням ендогенної інтоксикації, поглибленням деструктивних змін у гепатоцитах, що у подальшому потенціює склеротичні процеси, сповільнює відновлення структури і функції печінки. Основною компенсаторною реакцією судинної системи печінки у випадку механічної жовтяниці у перші дні після декомпресії біліарних шляхів є обмеження припливу до органу крові воротною веною та збільшення потоку крові печінковою артерією. Цілеспрямоване застосування дозованого обмеження портального кровоплину у хворих на механічну жовтяницю разом з декомпресією жовчних шляхів сприяє більш ранній і повноцінній нормалізації внутрішньоорганної гемодинаміки, структури і функції печінки у післяопераційному періоді, що запобігає розвитку гострої печінкової недостатності.

Проведено визначення рівня ендотоксемії у 114-ти хворих віком 56 - 72 роки із атеросклеротичною оклюзією стегно-підколінного сегмента, із яких у 71-го діагностовано хронічну критичну ішемію. Встановлено, що високий рівень ендогенної інтоксикації перебуває в прямій залежності від ступеня хронічної ішемії і значно зростає в ранньому післяопераційному періоді після реконструкції стегно-підколінного сегмента.

Проведено определение уровня эндотоксемии у 114-ти больных в возрасте 56 - 72 года с атеросклеротической окклюзией бедренно-подколенного сегмента, из которых 71-у поставлен диагноз хроническая критическая ишемия. Установлено, что высокий уровень эндогенной интоксикации находится в прямой зависимости от степени хронической ишемии и значительно возрастает в раннем послеоперационном периоде после реконструкции бедренно-подколенного сегмента.

Запропоновано досвід судинних операцій, запобігання інфікуванню судинних анастомозів, протезів і формування несправжніх аневризм анастомозів у разі реконструкції артерій стегно-підколінно-гомілкового сегмента.

Предложен опыт сосудистых операций, предупреждения инфицирования сосудистых анастомозов, протезов и формирования ненастоящих аневризм анастомозов при реконструкции артерий бедренно-подколенно-берцового сегмента.

У 114-ти хворих віком 56-72 роки з атеросклеротичною оклюзією стегно-підколінного сегмента, у 71-го з яких діагностовано хронічну критичну ішемію, вивчено системну запальну відповідь організму. Встановлено, що системна реакція тісно корелює з активацією ПОЛ та ендогенною інтоксикацією і посилюється після реконструкції стегно-підколінного сегмента.

У 114-ти больных в возрасте 56-72 года с атеросклеротической окклюзией бедренно-подколенного сегмента, у 71-го из которых диагностирована хирургическая критическая ишемия, изучен системный воспалительный ответ организма. Установлено,что системная воспалительная реакция тесно коррелирует с активацией ПОЛ и эндогенной интоксикацией и усиливается после реконструкции бедренно-подколенного сегмента.

Зазначено, що відновні операційні втручання на артеріальному руслі нижньої кінцівки у віддаленому післяопераційному періоді у пацієнтів, які перенесли реконструкцію аорто-стегнового сегмента, слід проводити за наростання ішемії нижньої кінцівки. У 14-х спостереженнях проведено реконструкцію стенозованого дистального анастомозу аорто-клубово-стегнового алошунта. У двох пацієнтів за функціонуючого дистального анастомозу аорто-клубово-стегнового алошунта, за атеросклеротичної оклюзії стегно-підколінного сегмента здійснено стегнодистальне автовенозне шунтування.

Отмечено, что восстановительные операционные вмешательства на артериальном русле нижней конечности в отдаленном послеоперационном периоде у пациентов, которые перенесли реконструкцию аорто-стегнового сегмента, следует проводить при нарастании ишемии нижней конечности. В 14-ти наблюдениях проведена реконструкция стенозированного дистального анастомоза аорто-клубово-бедрового алошунта. У двух пациентов при функционирующем дистальном анастомозе аорто-клубово-бедрового алошунта, при атеросклеротической окклюзии стегно-подколенного сегмента осуществлено бедренно-дистальное автовенозное шунтирование.

Відновні операційні втручання на артеріальному руслі нижньої кінцівки у віддаленому післяопераційному періоді у пацієнтів, які перенесли реконструкцію аорто-стегнового сегмента, слід проводити за наростання ішемії нижньої кінцівки. У 22-х спостереженнях проведено реконструкцію стенозованого одного з дистальних анастомозів аорто/клубово-стегнового алошунта. У п'яти спостереженнях у разі функціонуючого дистального анастомозу аорто/клубово-стегнового алошунта за умов атеросклеротичної оклюзії стегно-підколінного сегмента здійснено стегнодистальне аутовенозне шунтування.

Восстановительные операционные вмешательства на артериальном русле нижней конечности в отдаленном послеоперационном периоде у пациентов, которые перенесли реконструкцию аорто-бедренного сегмента, следует проводить при нарастании ишемии нижней конечности. В 22-х наблюдениях проведена реконструкция стенозированного одного из дистальных анастомозов аорто/клубово-бедренного алошунта. В пяти наблюдениях при функционирующем дистальном анастомозе аорто/клубово-бедренного алошунта в условиях атеросклеротической окклюзии бедренно-подколенного сегмента осуществлено бедреннодистальное аутовенозное шунтирование.