Розроблено математичну модель сепаратора, в основі якої лежить інерційний механізм сепарації газорідинної суміші. На основі даної моделі одержано функціональні залежності коефіцієнта ефективності сепаратора від параметрів, які відіграють визначну роль в технологічному процесі розділення газорідинної суміші на рідку і газову фази.

Проведено оцінку впливу неспіввісності елементів бурильної колони (ЕБК) в різьбових з'єднаннях в процесі буріння свердловини на експлуатаційні показники самої бурильної колони. Розроблено математичну модель неспіввісності ЕБК та запропоновано методику і пристрої для визначення неспіввісності ЕБК в різьбових з'єднаннях в процесі їх виготовлення.

Зазначено, що для досягнення високого ефекту роботи сепараторів гідроциклонного типу, під час дегазації промивної рідини, необхідно вибрати правильні геометричні параметри живильного насадка. Проведено теоретичне дослідження процессу витікання промивної рідини через насадок і показано, що він може ефективно виконувати функцію руйнування структури і дегазації промивної рідини.

Для досягнення високої ефективності роботи дегазаторів гідроциклонного типу під час дегазації промивної рідини необхідно здійснити правильний вибір їх параметрів і режимів роботи. Проведено теоретичне дослідження руху промивної рідини всередині камери дегазатора гідроциклонного типу, за результатами яких можливо здійснити підбір оптимальних розмірів камери дегазатора і режимів руху газорідинної суміші, що забезпечить максимальний ефект дегазації.

Наведено теоретичне обгрунтування сутності та складових інноваційного процесу та розроблено методичні та практичні рекомендації щодо формування концепції інноваційного розвитку регіону. Розкрито механізм створення та поширення нововведень з визначенням його складових. Здійснено моніторинг та аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств Житомирської області та виділено тенденції спільні з загальнодержавним інноваційним розвитком. Запропоновано методичні рекомендації щодо аналізу стану та прогноз розвитку галузей промисловості за умов інноваційно-активної політики, що дає змогу визначити додаткову зміну ВВП залежно від рівня інноваційної активності підприємств регіону. Побудовано пргнозну модель, яка характеризує можливість зміни якості виробничо-технологічної бази області. Сформовано специфічні умови, необхідні для реалізації моделі інноваційної активності підприємств регіону. Доведено, що пріоритетним для регіону є застосування ресурсно-наукомісткої стратегії розвитку. Визначено механізми вибору варіантів її реалізації й ресурсне обгрунтування, що враховує ймовірні ризики від впровадження моделі в середньостроковому періоді.

Зазначено, що високопродуктивний породоруйнівний інструмент виготовляється з конструкційних матеріалів, яким притаманні значні твердість та пластичність. Такі властивості мають двофазні композиційні матеріали, які одержують у разі застосування обертових ливарних форм (ОЛФ). Під час заливання в ОЛФ, в струмину розплавленого металу засипають твердосплавні гранули. Завдяки відцентровим силам вони переміщуються в розплавленій металевій матриці до зовнішньої робочої поверхні деталі. Під час її охолодження від температури кристалізації металу до кімнатної в об'ємі одержаного виробу внаслідок різниці термічних коефіцієнтів лінійного розширення матеріалів в'язкої матриці та гранул армітора зі значною твердістю виникає напружено-деформований стан (НДС). Досліджено особливості НДС композиційних матеріалів і розроблено метод розрахунку механічних напружень системи металозв'язка - сферична гранула армітора.

Висвітлено актуальність проблеми, пов'язаної з необхідністю промивання свердловин пінистими розчинами у процесі їх буріння і освоєння. Наведено окремі характерні ознаки аерованих рідин і пінистих розчинів та приклади їх застосування на конкретних родовищах. Описано основні вимоги до аерованих рідин та пінистих розчинів, а також позитивні ефекти, які можна одержати у разі правильного їх використання. Здійснено огляд способів одержання пін та досягнення належного ефекту диспергування. Проведено аналітичний огляд різноманітних типів піногенеруючих пристроїв та наведено їх структурні схеми. Розроблено структурну схему найбільш ефективного піногенеруючого пристрою. Надано рекомендації щодо раціоналізації конструкції піногенеруючого устаткування. Описано конструкцію та принцип роботи запропонованої нової конструкції піногенеруючого пристрою. У висновках надано настанову та рекомендації щодо подальших напрямів дослідження та вдосконалення піногенеруючого устаткування.

Доведено актуальність промивання свердловини пінистими розчинами. Вказано характерні процеси створення дрібнодисперсної стійкої піни. Визначено закономірності, які пов'язують процеси піноутворення з властивостями рідини і повітря (газу), режимами їх руху, а також геометричними параметрами піногенеруючих пристроїв. Теоретично розглянуто всі перетворення, що відбуваються в потоках рідини, газу і суміші, що рухаються в піногенеруючому пристрої ежекційного типу. Математично описано формування повітряно-крапельної суміші до стрибка ущільнення, який супроводжується перетворенням повітряно-крапельної суміші в емульсійну, за якої бульбашки повітря мають приблизно однаковий діаметр і відокремлені плівками рідини. У ході математичного дослідження використано рівняння Лишевського, число Вебера, критерій Лапласа та формула для числа Маха. Застосування запропонованої теорії дозволяє визначити величини втрат енергії робочого рідинного потоку на створення вільної поверхні розподілу двох фаз під час утворення повітряно-крапельного і пінистого потоків.

Одержані результати показали, що дослідження стану гемодинаміки за умов дозованого фізичного навантаження є чутливим показником адаптаційного потенціалу в молодих осіб і адекватним діагностичним методом за нейроциркуляторної дистонії.

На основі досліджень процесу піноутворення в піногенеруючих пристроях встановлено особливості механізму піноутворення в піногенеруючих пристроях ежекторного типу. Встановлено закономірності залежності об'ємної інжекції за різних значень тиску в приймальній камері й відносної зміни тиску та швидкості, що відображаються в стрибку від коефіцієнта інжекції за різних значень числа Маха, втрат потужності потоку на створення водяно-повітряної суміші від коефіцієнта інжекції за різних значень тиску в приймальній камері та ін. Побудовано графік розподілу статичного тиску по довжині піногенеруючого ежектора за різних значень коефіцієнта ежекції. Результати роботи надають можливість вибрати найбільш ефективний режим руху газорідинного потоку в піногенеруючому пристрої, що надасть змогу рівномірно наситити рідину газом з подальшим утворенням дрібнодисперсного пінистого потоку.

Мета роботи - вплив коливальних рухів сітки на ефективність роботи вібросита, пошук шляхів високоякісного очищення промивального розчину від вибуреної породи при достатній продуктивності (пропускній здатності) ситового полотна. Проведено аналіз конструкцій фігур Ліссажу та вибрано одну з фігур для дослідження. Для обчислення об'єму в'язкої рідини, що протікає через чарунку сита певної форми, використано формулу Пуазеля. Ожержані залежності частоти вертикальних коливань від ефективного розміру чарунки вібросита при різних значеннях амплітуди, а також залежність мінімальної тривалості роботи вібросита, що необхідна для відділення очищеної промивальної рідини від твердої фази. За результатами досліджень можна рекомендувати необхідні геометричні параметри сіткового полотна та амплітуди і частоти вертикальних і горизонтальних коливань сітки для різних параметрів промивальної рідини.

Зазначено, що високопродуктивний буровий інструмент виготовляють із конструкційних матеріалів, яким притаманна велика твердість та значна пластичність. Такі властивості мають двофазні композиційні матеріали, які одержують у разі застосування обертових ливарних форм. В струмину розплавленого металу засипають твердосплавні гранули. Завдяки відцентровим силам вони переміщуються в розплавленій металевій матриці до зовнішньої робочої поверхні деталі. Під час її охолодження від температури кристалізації металу до кімнатної температури в об'ємі отриманого виробу виникає напружений стан внаслідок різниці термічних коефіцієнтів лінійного розширення матеріалів в'язкої матриці та гранул армітора зі значною твердістю. Зменшення напруг в матриці і гранулі можна досягти покриттям гранул плакувальним шаром. Розроблено метод розрахунку механічних напружень системи "металозв'язка - плакуючий шар - сферична гранула армітора".

Викладено основи оптики, атомної фізики, квантової механіки та статистики, фізики твердого тіла, атомного ядра й елементарних частинок. Увагу приділено практичному застосуванню фізичних законів у різних галузях науки та техніки. Подано інформацію про метод зон Френеля, дифракцію Фраунгофера на дифракційній гратці, ефект Доплера, штучну оптичну анізотропію. Розглянуто основні фотометричні величини та їх одиниці, моделі атома, хвильові властивості речовини, молекулярні спектри. Розкрито проблеми захисту від радіаційного опромінення.

Розглянуто питання пошуку шляхів покращення технічних показників устаткування для гідроабразивного відрізання обладнання з фонтануючої нафтогазової свердловини. Одним з напрямків отримання можливого позитивного ефекту вибрано напрям, пов'язаний з дослідженням зміни параметрів струменя водо-повітряно-піщаної суміші, що витікає крізь отвір за рахунок перепаду тиску. Створено математичну модель для дослідження та визначення зміни потужностей, швидкості та температури струменя водо-повітряно-піщаної суміші залежно від перепаду тиску. Побудовані графічні залежності швидкості та кінетичної потужності від тиску для водо-повітряно-піщаної суміші, для повітря і водо-піщаного струменя. Наведено графік зміни температури від тиску для струменя водо-повітряно-піщаної суміші, що витікає з отвору. Теоретично встановлено, що всі основні технічні показники, необхідні для різання у струмені водо-повітряно-піщаної суміші значно кращі, ніж у водо-піщаної.

На основі концепції семантичної структури категорії інтервалу визначено зміст поняття "ітеративність"; досліджено функціонально-семантичні особливості суфіксів а- (-я-), -ва-, -ува- (-юва-), -и-, -і-, -от-і (-от-а-) як засобів вираження ітеративності в сучасній українській літературній мові; з'ясовано питання взаємозв'язку семантики і функцій морфем у структурі ітеративних дієслів.