Вивчено детективну творчість Б.Акуніна (романи, повісті, оповідання, які входять до циклу "Пригоди Ераста Фандоріна"), типологічну збіжність і генетичні зв'язки його детективів з англійською класичною та масовою літературою. На підставі результатів дослідження показано, що у "фандорінському циклі" відчутна рецепція високої класичної англійської літератури, а також використання письменницького досвіду А.Конан Дойля, А.Крісті, Г.Честертона й інших англійських письменників. У детективах Б.Акуніна прецедентні тексти трансформуються, іноді пародіюються, ускладнюються низкою оригінальних сюжетних ліній. Домінування "цитатно-ремінісцентної" моделі сюжетобудови - явище, характерне для сучасної літератури в цілому, пов'язане з перекодуванням "свого" та "чужого", а також з одночасною орієнтацією на елітарного та масового читача. Для форми міжкультурного діалогу, що здійснюється у романах Б.Акуніна, притаманні безпосереднє продовження традицій та їх іронічне переосмислення, коли прецедентні тексти, що легко розпізнаються читачем, набувають нових значень.

Розкрито особливості утворення, вживання та значення неособових форм дієслова в сучасній англійській мові. Граматичні явища подано у вигляді таблиць і схем. Проаналізовано основні теоретичні та практичні проблеми перекладу, пов'язані з розходженнями у структурах англійської та української мови, запропоновано можливі способи їх вирішення.

Розглянуто ретродетектив в аспекті його включення в мідл-літературу. Проведено детальний аналіз сучасних ретродетективів, їх тематики, проблематики, поетики. Особливу увагу приділено постмодерністській природі цього жанрового різновиду. Зазначено, що аналіз особливостей розвитку та функціонування ретродетективу, що здійснює продуктивний діалог між масовою та високою літературої, може стати кроком до створення більш повного і комплексного уявлення про детективний метажанр, а також дати поштовх до подальшого дослідження мідл-літератури. Увагу приділено проблемам розвитку у читачів сприйнятливості до сучасної культури взагалі та сучасної літератури зокрема, а також формування навичок мислення в межах "мультикультуралізму".