Данными петрографического анализа многослойных окатышей, полученных с твердым топливом, показано, что низкая склонность их к образованию спека в зоне высоких температур обусловлена наличием наружной неофлюсованной гематитовой оболочки толщиной от 1,5 до 4,0 мм. Опытные окатыши превосходят базовые по прочности при восстановительно-тепловой обработке.

На Полтавском ГОКе разработана технологическая схема и схема цепи аппаратов для производства многослойных окатышей с добавкой твердого топлива и флюсоугольной смесью на установке "решетка - трубчатая печь - охладитель". Проведены промышленные испытания и определены технологические показатели работы агрегатов и качества окатышей. Показано, что эти окатыши отличаются повышенным содержанием закиси железа и основностью.

Разработана технология активации глины попутной добычи марганцевых руд и показана эффективность использования их при производстве окатышей.

Приведены результаты исследования технологии получения многослойных окатышей с твердым топливом и флюсоугольной смесью различного состава. В первом случае расход твердого топлива изменялся от 2 до 6 %, а во втором от 0,3 до 0,8 %. Показано, что остаточного углерода в окатышах, полученных по технологии "решетка - трубчатая печь - охладитель", нет. Вюститно-магнетитовая структура окатыша может быть получена при расходе топлива 0,6 - 0,8 %. Разработаны рекомендации для промышленного производства.

Разработана новая технология производства офлюсованных окатышей из высококремнеземистых железорудных концентратов. Повышение основности достигается путем закатывания известняка вовнутрь гранулы путем опудривания рециркуляционной нагрузки.

Визначено, що під час відновлення котунів у доменній печі створюваний шар металевого заліза запобігає проникненню газу-відновника до центра котуна. Усередині котуна утворюється вюстит, який розплавляється за температури 1150 °C. Металева оболонка залишається твердою до температури 1500 °C. У випадку, коли декілька котунів знаходяться в контакті в цій зоні, утворюється конгломерат котунів, що викликає додаткові труднощі для проникнення газу-відновника до центра. З'ясовано, що присутність кремнезему в контакті з вюститом сприяє утворенню легкоплавкої евтектики.

Індекс рубрикатора НБУВ: К301.31-9

Рубрики:

Брикетування, агломерація (випал із спіканням). Виробництво котунів

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено метод розрахунку залишкового вуглецю в залізорудних котунів після окиснювального випалу. Проведено розрахунок ступеня окиснення вуглецю залежно від часу, температури та вмісту вуглецю. Наведено результати порівняння експериментальних і розрахункових даних.

Выполнена оценка эффективности использования колошниковой пыли доменных печей в качестве заменителя твердого топлива, концентрата и флюсов. На обжиговой машине Центрального ГОКа проведена отработка технологии производства окатышей из шихт, в которые добавлена колошниковая пыль. Результаты показывают, что утилизация колошниковой пыли доменных печей при производстве железорудных окатышей является эффективным техническим решением: увеличивается производительность, выход годного, снижается удельный расход природного газа, электроэнергии, твердого топлива.

Індекс рубрикатора НБУВ: К301.31-9

Рубрики:

Брикетування, агломерація (випал із спіканням). Виробництво котунів

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З залізовмісних відходів металургійного виробництва одержано обкотиші на холодній зв'язці з використанням як в'яжучих речовин портландцементу та вапна. Для опису залежності міцності безобпалювальних обкотишів від вмісту цих речовин складено математичну модель. Доведено, що домішки твердого палива знижують міцністні характеристики безобпалювальних обкотишів на холодній зв'язці.

Исследована работа доменной печи при частичной замене окатышей ОАО "ЦГОК" брикетами на основе прокатной окалины. Результаты показывают эффективность такой замены. Увеличивается производительность и снижается расход кокса.

Предложены технические решения подготовки металлургических шламов для их утилизации в металлургическом переделе в условиях Енакиевского металлургического завода. Выполнен расчет экономической эффективности. Результаты показывают, что организация участка утилизации шламов позволит значительно сократить цикл подготовки шламов и обеспечить качественную подготовку железосодержащего сырья.

Розроблено математичну модель для керування окиснювальним обпалом залізорудних обкотишів, що містять вуглець, на конвеєрній машині. Модель базується на принципах термодинаміки з врахуванням основних тепло- та масообмінних процесів і дозволяє розраховувати широкий спектр технологічних параметрів. За допомогою розробленої математичної моделі досліджено процес обпалу залізорудних обкотишів з використанням комбінованого палива.

Індекс рубрикатора НБУВ: К301.31-1

Рубрики:

Брикетування, агломерація (випал із спіканням). Виробництво котунів

Шифр НБУВ: Ж69472 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створено модель, що дозволяє визначати міцність обкотишів залежно від початкових параметрів і процесу випалу. Застосування розроблених рівнянь у моделі випалу обкотишів, що містять вуглець, дозволяє створити комплексну систему керування процесом випалу і якістю обкотишів. Визначено максимально допустиму витрату твердого палива на випал (не більш ніж 1 %), за якої досягається прийнятна якість обкотишів по усій висоті шару.

Розвинуто наукові засади керування металургійними властивостями залізорудних угрудкованих матеріалів шляхом надання котунам й агломерату структурних особливостей, які забезпечують задану міцність у холодному стані та під час відновлювально-теплової обробки за рахунок розроблених складів феритних і залізосилікатних зв'язок, які формуються у процесі обпалу котунів, що вироблені з шихт з домішками вуглецю. Уперше розроблено наукові засади керування складом шихт для одержання залізорудних котунів, що самовідновлюються, які полягають в оптимізації параметрів температурно-газового режиму випалу для різних шихтових умов, розробці критеріїв для оцінки фізико-хімічних процесів взаємодії вуглецю твердого палива із залізорудними концентратами. Обгрунтовано ефективність використання в доменній плавці нової огрудкованої залізорудної сировини - котунів, прогнозовано перспективні режими доменної плавки за умов їх використання. Показано можливість зниження витрат коксу та підвищення продуктивності доменних печей за рахунок металізації цих матеріалів у хімічно-резервній зоні доменної печі. Розрахунково-аналітичним шляхом обгрунтовано межі вмісту вуглецю в котунах, що самовідновлюються, після високотемпературної обробки. Розвинуто наукові засади окиснення магнетиту та дисоціації кальциту, що протікають одночасно в шарі з температурою та концентрацією кисню, які змінюються, виконано комплексний аналіз параметрів окиснювального випалу залізорудних офлюсованих котунів. Розроблено наукові засади керування рідкофазним спіканням за рахунок використання критеріїв, що визначають

Экспериментальным путем исследована сушка железорудных окатышей, содержащих твердое топливо. Проведено математическое описание процесса и получены модели (полиномы), описывающие зависимость продолжительности сушки и качества высушенных окатышей от содержания твердого топлива, бентонита и температуры сушки. Выполнен графический и аналитический анализ влияния указанных факторов на основные технологические параметры процесса сушки рудно-топливных окатышей.

За результатами моделювання роботи зони сушки обпалювальної машини ОK-1-520 у високотемпературному режимі показано, що даний режим дозволяє не тільки повністю провести видалення вологи з обкотишів, але і досить інтенсивно реалізувати їх окиснення, оптимізувати розподіл температур в шарі, а також підвищити продуктивність обпалювальної машини.

Приведена оценка восстановительного процесса в химически резервной зоне доменной печи. Показано, что присутствие тонкоизмельченного твердого топлива в окатышах обеспечивает развитие комплексного восстановления в этой зоне и снижает степень прямого восстановления за счет металлизации. Приведены результаты исследования металлургических свойств самовосстанавливающихся окатышей (СВО). Дана оценка эффективности использования СВО при вдувании пылеугольного топлива.