Розглянуто в аналітичній постановці просторові характеристики процесу формування вибухом вертикальної підземної порожнини, оточеної шаром ущільненого грунту, як основного елемента підземних сховищ токсичних відходів і водозахисних геотехнічних споруд, а також деякі характерні явища, що супроводжують цей процес.

Зазначено, що сильні окиснювачі сприяють збільшенню крихкості, обвуглюванню сланцевих порід, виданих на денну поверхню у процесі вуглевидобування. За незначної температури ці породи, використовувані як матеріал геотехнічних споруд, легко руйнуються, забруднюючи грунтові води продуктами хімічних перетворень. Розглянуто можливі реакції речовин - складових сланцевої породи, зі сторонніми речовинами, що активно діють і сприяють деградації породи.

Наведено інформацію про розташування, призначення, способи та технологічні схеми проведення гірничих виробок. Розглянуто питання підготовки родовищ корисних копалин, технологічні процеси видобування та транспортування вугілля, процеси та системи розробки рудних родовищ. Увагу приділено підземному транспорту, проблемам переміщення кар'єрних вантажів, особливостям вентиляції гірничих підприємств за підземного та відкритого способів розробки твердих корисних копалин.

Дана информация о расположении, предназначении, способах и технологических схемах проведения горных выработок. Рассмотрены вопросы подготовки месторождений полезных ископаемых, технологические процесы добычи и транспортировки угля, процессы и системы разработки рудных месторождений. Уделено внимание подземному транспорту, проблемам перемещения карьерных грузов, особенностям вентиляции горных предприятий при подземном и открытом способах разработки твердых полезных ископаемых.

Наведено результати досліджень пульсаційного механізму формування нерівномірної за структурою зони залишкових деформацій та вибухової порожнини у разі вибуху вертикального подовженого заряду кінцевої довжини. Розглянуто просторово-часові параметри деформування грунтового масиву, прилеглого до вибухової порожнини за присутності площини поділу у вигляді денної поверхні, траншей або надпорожнистих ємностей, заповнених розчином структуруючого матеріалу. Встановлено залежності між параметрами розташування зарядів у площині споруджуваної завіси й армувальних елементів, призначених для стабілізації грунту в зонах пониження щільності. Одержано дані протифільтраційних залежностей окремих елементів завіси та оцінено техніко-економічну ефективність способу.

Сильні окислювачі сприяють збільшенню ламкості та обвугленню сланцевих порід, що видаються на поверхню у процесі вуглевидобутку. За впливів температур ці породи, що використовуються як будівельні матеріали для гідротехнічних споруд, легко руйнуються, забруднюючи грунтові води продуктами хімічних перетворень. Особливу небезпеку для людей та довкілля представляє інтенсивне поглинання сланцевими породами кисню й водню з атмосфери. Наведено хімічні перетворення у сланцевих породах, що дають можливість наукового підходу до розробки заходів з їх підготовки до геотехнічного використання шляхом попередньої або супутньої обробки відповідними реагентами.

Розглянуто методи розрахунку геометричних параметрів порожнин, закономірності деформування середовища навкруги порожнини, визначення структури ущільненої зони і параметрів її елементів, формування порожнин вибухом серії свердловинних зарядів.

Розглянуто джерела виникнення небезпечних сейсмічних проявів у процесі розробки вугільних та інших родовищ корисних копалин та досліджено методологічні підходи до визначення розмірів зон деформації в підроблюваних масивах навколо осередку гірничого удару для підвищення ефективності протисейсмічних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: И15

Рубрики:

Проведення (проходка) гірничих виробок

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведставлено новий підхід зменшення втрат цінного компоненту у разі збагачення паливно-енергетичних корисних копалин (ПЕКК) шляхом використання модернізованого скребкового конвеєру. Для удосконалення технології збагачення ПЕКК запропоновано модернізувати конструкцію скребкового конвеєра шляхом зміни кута скребка до напрямку руху гірничої маси. Одержані закономірності, які описують умови розділення компонентів, нададуть змогу створити методику розрахунку геометричних параметрів скребкового конвеєру для збагачення вугілля за тертям. Запропонована модернізація надає змогу поєднати в одному пристрої 2 технологічних процеси: збагачення та транспортування.

Наведставлено новий підхід зменшення втрат цінного компоненту у разі збагачення паливно-енергетичних корисних копалин (ПЕКК) шляхом використання модернізованого скребкового конвеєру. Для удосконалення технології збагачення ПЕКК запропоновано модернізувати конструкцію скребкового конвеєра шляхом зміни кута скребка до напрямку руху гірничої маси. Одержані закономірності, які описують умови розділення компонентів, нададуть змогу створити методику розрахунку геометричних параметрів скребкового конвеєру для збагачення вугілля за тертям. Запропонована модернізація надає змогу поєднати в одному пристрої 2 технологічних процеси: збагачення та транспортування.

Викладено загальні відомості про Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Узагальнено основні результати 25-річної діяльності та головні етапи становлення та розвитку інституту. Висвітлено історію, сьогодення та перспективи діяльності кафедр, діяльність центрів та лабораторій інституту. Відображено внесок колективу співробітників та студентів, його керівників у розвиток інституту, у справу підготовки висококваліфікованих інженерних та науково-педагогічних кадрів. Наведено відомості про наукові здобутки інституту та його кафедр, становлення та розвиток його наукових шкіл, основних наукових напрямів, міжнародної та інноваційної діяльності, студентського життя тощо.