Розроблено методологію створення системи технічного забезпечення складних інформаційних систем (на прикладі Державної системи моніторингу довкілля (ДСМД)) та здіснено оптимізацію комплексів засобів вимірювальної техніки систем моніторингу довкілля. Проаналізовано стан оснащення засобами вимірювальної техніки існуючих систем моніторингу довкілля та визначено їх відповідність завданням і сучасним вимогам. Наведено методику збору та підготовки даних для дослідження відповідної інформації щодо оснащення аналітичних лабораторій. Розроблено бази даних, що дають змогу удосконалити процес прийняття управлінських рішень з екологічної безпеки та за надзвичайних ситуацій. Визначено рівень розробок з питань технічного забезпечення складних інформаційних систем. Узагальнено дані публікацій з даної проблеми. Розроблено модель структури щодо технічного забезпечення ДСМД, визначено його основні цілі та задачі, а також принципи розбудови і склад технічного забезпечення всієї ДСМД. Запропоновано методики, алгоритми та критерії оптимізації комплексів засобів вимірювальної техніки.

Розглянуто етапи становлення, теоретичні засади, класифікацію, принципи організації, науково-методичне та технічне забезпечення систем моніторингу навколишнього середовища. Увагу приділено проблемам побудови та нормативно-правового забезпечення системи державного моніторингу довкілля України. Розкрито особливості організації екологічного, фонового, кліматичного моніторингу та моніторингу космічного простору. Увагу приділено міжнародному співробітництву в даній сфері.

Рассмотрены этапы становления, теоретические основы, классификация, принципы организации, научно-методическое и техническое обеспечение систем мониторинга окружающей среды. Уделено внимание проблемам построения и нормативно-правового обеспечения системы государственного мониторинга окружающей среды Украины. Раскрыты особенности организации экологического, фонового, климатического мониторинга и мониторинга космического пространства. Уделено внимание международному сотрудничеству в данной сфере.

Розглянуто особливості і чинники, які необхідно враховувати при вирішенні завдання створення автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу на об'єктах підвищеної екологічної небезпеки. Відзначено комплексний характер проблеми, що вимагає системного підходу і багатофакторного аналізу. Запропоновано метод і шляхи прийняття рішень щодо створення локальних систем моніторингу навколишнього природного середовища та викладено вимоги до типових функцій таких систем.

Розглянуто особливості і чинники, які необхідно враховувати під час вирішення завдань створення систем моніторингу впливу на стан навколишнього природного середовища та надання екологічної звітності на об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Вирішення проблеми потребує комплексного підходу та насамперед вимагає розгляду законодавчо-нормативних питань. Запропоновано деякі шляхи з реалізації завдань щодо створення локальних систем моніторингу навколишнього природного середовища.

Основні напрями розвитку державної системи моніторингу довкілля (ДСМД) спрямовано на її удосконалення, підвищення рівня виконання її основних функцій, щодо забезпечення потреб органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості в оперативній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища України. Це можна досягнути за умови забезпечення якості і безперервності спостережень. Для виконання таких завдань створено Державну програму, в якій сформульовано головні напрями та шляхи удосконалення ДСМД.

Особливість екологічних показників полягає в тому, що вони використовуються для безпосереднього спостереження, опису та вимірювання поточного стану процесів і явищ. Як правило, такі екологічні показники є приватними, тобто характеризують лише окремі сторони явищ і процесів. Екологічні індикатори являють собою параметр або величину, яка є похідною величиною від інших параметрів, які несуть інформацію про явище, тобто від приватних екологічних показників. Відмінною особливістю екологічного індикатора є те, що він спеціально розробляється для певних цілей, виконує функції оцінювального параметра і синтезується на основі приватних екологічних показників, тобто є агрегованим.

Розглянуто проблему створення систем моніторингу впливу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки на стан навколишнього природного середовища, зокрема автоматизованих систем спостережень безпосередньо на джерелах викидів в атмосферне повітря та скидах стічних вод у водні об'єкти. Запропоновано структурну схему типового комплексу моніторингу. Зроблено аналіз факторів впливу окремих галузей промисловості на навколишнє природне середовище.

Розглянуто результати узагальнення даних комплексного геоекологічного моніторингу (гідрометеорологічного, гідрохімічного, радіоекологічного, гідрогеологічного, екзогеодинамічного, дані спостережень за рослинним і тваринним світом) за десятирічний період натурних спостережень 1998 - 2008 рр., що проводився великим колективом учених і фахівців різних організацій в зоні впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища, які входять до інфраструктури Південноукраїнського енергетичного комплексу. Наведено найбільш повну й обгрунтовану аналітичну інформацію про сучасний екологічний стан регіону, деякі прогнозні оцінки щодо змін екологічних показників у зв'язку з пуском першого та другого агрегатів Ташлицької ГАЕС.

Розглянуто загальну характеристику природних вод, водні ресурси України, системи та схеми водопостачання. Досліджено водозабірні споруди з поверхневих і підземних джерел. Викладено технологічні схеми підготовки питної води, досліджено якість питної води, наведено системи каналізації. Подано біологічні технологічні схеми очищення стічних вод, а також деякі технологічні схеми фізико-хімічного очищення стічних вод. Розглянуто організацію контролю якості стічних вод. Наведено завдання та приклад виконання розрахунково-графічної роботи для визначення витрат води населеним пунктом, побудови водогону та його розрахунку, а також побудови ліній п'єзометричних висот водогону.

Наведено екологічні показники, які використовують для оцінювання стану навколишнього природного середовища в країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Розглянуто досвід їх застосування в Україні. Запропоновано до впровадження систему екологічних показників для оцінки стану довкілля, зокрема водних ресурсів, в Україні.

Розглянуто етапи становлення, теоретичні основи, класифікацію, принципи організації, науково-методичне та технічне забезпечення систем моніторингу навколишнього середовища. Досліджено питання побудови та нормативно-правового забезпечення Державної системи моніторингу довкілля (ДСМД) України. Наведено дані про основні концептуальні засади організації та будови ДСМД України. Висвітлено методичні основи організації спостережень, питання міжнародного співробітництва й участі громадськості у здійсненні моніторингу довкілля. Обгрунтовано необхідність поліпшення приладового, методичного та метрологічного забезпечення ДСМД.