Досліджено позиції країн світу у провідних брендингових рейтингах. Узагальнено чинники, які безпосередньо впливають на формування національного бренду, встановлено взаємозалежність національного та корпоративного брендів. Запропоновано авторську концепцію формування і подальшого розвитку успішного національного бренду.

Формування національного бренду як фактора національної конкурентоспроможності, що є важливою передумовою успішного виходу вітчизняних товарів і послуг на міжнародні ринки потребує ідентифікацію детермінант, що визначають успішність його просування та ефективне позиціонування у світовому просторі. З'ясовано специфіку національного брендингу розвинутих країн - Великобританії, США, Німеччини та інших. Встановлені ключові детермінанти формування національного бренду, які дозволяють отримувати переваги в глобальній конкуренції. Мета роботи - визначення комплексу детермінант формуваня національного бренду за умов глобальної конкуренції на основі провідного досвіду розвинутих країн. Висновки: технології національного бренду є на сьогоднішній день одним із найбільш ефективних інструментів просування національних інтересів на міжнародній арені.

Розраховано інтегральний індекс національного бренду на основі виділення основних компонент, що впливають на глобальну конкурентоспроможність - макроекономічної, соціальної, корпоративної та інноваційної складових. Кількісно проаналізовано внески факторів, які впливають на національний бренд. Визначено позиції країн у світі на основі зіставлення розрахованого індексу національного бренду з індексом глобальної конкурентоспроможності. Сформульовано стратегії перспективності розвитку національного бренду залежно від позиції країни в світі.

Розкрито зміст, передумови та алгоритм формування національного бренда України. Обґрунтувати концептуальні засади формування бренд-орієнтованої економіки України в умовах активної інтеграції її в глобальний економічний простір. Здійснено порівняльний аналіз та систематизацію підходів до розкриття теоретико-методологічних засад розвитку окремих форм бренда, створення національного бренда. Виокремити пріоритетні напрями розвитку бренд-орієнтованої економіки шляхом компаративного аналізу секторальної структури національних економік країн, що розвивають та просувають національні бренди. Досліджено та розширено термінологічний зміст національного бренда; виявлено взаємовплив між архітектурою національного бренда та секторальною структурою національної економіки. Визначити взаємозв’язок між експортною орієнтацією країни та силою національного бренда. Розкрито елементи позиціонування національного бренда на міжнародному ринку для створення привабливого і безпечного іміджу держави.