Розглянуто методику оцінки стійкості сучасних алгоритмів модулярного експоненціювання до часової атаки, розроблено рекомендації щодо використання сучасних алгоритмів модулярного експоненціювання для розробки високопродуктивних засобів захисту інформації, стійких до часової атаки.

Запропоновано структуру генератора псевдовипадкових чисел, побудовану на базі каскаду Голлмана. Особливість запропонованої структури полягає у її здатності міняти конфігурацію зворотних зв'язків базових LFSR генераторів. Показано, що це дозволяє ефективно підвищити рівень лінійної складності генератора.

Досліджено особливості застосування методів структурної надлишковості для підвищення стійкості апаратних засобів захисту інформації до атаки апаратних помилок. Розглянуто традиційні види структурної надлишковості та резервування Мак-Класкі. Наведено математичні співвідношення для оцінки ефективності застосування різних видів надлишковості.

Запропоновано показники для оцінки ефективності застосування алгоритмів шифрування на еліптичних кривих для задач захисту інформації. Для оцінки вказаних показників сформовано критерії.

Запропоновано статистичну модель, досліджено її властивості та запропоновано методику проведення інженерно-криптографічних атак за побічними каналами витоку інформації на комп'ютерну реалізацію операції додавання за модулем 2N.

Дисертацію присвячено питанням надійнісного аспекту проектування мікроелектронних цифрових пристроїв. Показано, що базуючись на розрахунковому підході можна побудувати методику та програмні засоби оцінки показників функціональної надійності мікроелектронних цифрових пристроїв. Запропоновано математичні моделі розрахунку надійнісних параметрів базових логічних елементів та вузлів цифрової техніки. Розроблено архітектуру та створено прикладне програмне забезпечення для надійнісного проектування на етапі функціонально-логічного проектування мікроелектронних цифрових пристроїв. Розроблене програмне забезпечення дозволяє розробнику здійснити зважений вибір оптимальної структури проектованого пристрою.

Розглянуто проблеми забезпечення безпеки за умов атак спеціального виду на засоби реалізації криптографічних алгоритмів. Охарактеризовано канали витоку та перехоплення інформації. Розкрито класифікацію атак спеціального виду на криптопристрої. Наведено інформацію про методи модулярного експоненціювання, фізичні основи аналізу електромагнітного випромінювання, узагальнену схему проведення атаки, атаку на основі апаратних помилок, методи інформаційної надлишковості.

Рассмотрены проблемы обеспечения безопасности в условиях атак специального вида на средства реализации криптографических алгоритмов. Охарактеризованы каналы утечки и перехвата информации. Раскрыта классификация атак специального вида на криптоустройства. Дана информация о методах модулярного экспоненцирования, физических основах анализа электромагнитного излучения, обобщенной схеме проведения атаки, атаке на основе аппаратных ошибок, методах информационной избыточности.

Проведено класифікацію каналів витоку та перехвату інформації, одержану на підставі аналізу сучасних досліджень у даній галузі. Надано аналіз можливих причин їх виникнення. Проведено класифікацію сучасних атак спеціального виду на пристрої захисту інформації. Аналіз описаних у статті каналів витоку таємної інформації та можливих атак на криптосистеми дозволяє побудувати стійкі системи захисту інформації.

Очна ямка є місцем виникнення великої кількості патологічних процесів різної етіології (запальної, пухлинної, судинної, ендокринної), тому інтерпретація симптомів та клінічних даних має бути пов'язана з візуалізацією патологічного вогнища. Тяжкість верифікації патології очної ямки обумовлена недоступністю для звичних офтальмологічних чи інших методів огляду через неможливість повної візуалізації. Сучасні променеві методи діагностики (комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, однофотонна емісійна комп'ютерна томографія, позитрон-емісійна томографія) необхідні для інтерпретації симптомів і клінічних даних, а також постановки правильного діагнозу на ранньому етапі, що дозволяє уникнути ускладнень для зору та життя пацієнта. Надано огляд променевих методів діагностики патологічних станів орбіти. Означено вибір того чи іншого з них, який грунтується на урахуванні переваг та недоліків, показань та протипоказань у кожному окремому випадку, а також світовому досвіді. В комплексі з урахуванням клінічних симптомів, анамнестичних даних та інших методів обстеження використання променевих методів є безумовно необхідним для своєчасної та точної верифікації орбітальної патології, що дозволить визначитися з оптимальною тактикою лікування та уникнути потенційних загроз для здоров'я пацієнта. Водночас із розвитком науки і техніки променева діагностика постійно удосконалюється, і тому подальше дослідження застосування цих методів при орбітальній патології є актуальним та перспективним.