Визначено суть понять "лізинг", "лізинговий бізнес" та "лізингова індустрія". Розглянуто процес розвитку та регулювання лізингових відносин у зарубіжних країнах та в Україні. Вивчено можливі форми участі комерційних банків у лізинговому бізнесі. Висвітлено питання організації та реалізації лізингових проектів за фінансування комерційними банками. Показано доцільність застосування комерційними банками у разі фінансування лізингових проектів методики, яка забезпечує наявність необхідної інформації для прогнозування руху грошових коштів та дає змогу визначити оцінки лізингового проекту. Запропоновано комерційним банкам у своїй діяльності використовувати розроблену структуру Кодексу лізингової політики, яка апробована в АППБ "Аваль", а також з метою покращення стану кредитного портфеля банку застосовувати схему реструктуризації кредитної заборгованості шляхом переоформлення її на лізингову угоду та схему проведення лізингових операцій у холдинговій структурі за допомогою власних лізингових компаній. Наведено обгрунтовані рекомендації у комерційній, податковій, обліковій та регуляторній сферах інфраструктури лізингу для ефективного розвитку лізингового бізнесу в Україні.

Розкрито теоретичні та практичні основи функціонування банківської системи (БС) України в період ринкового реформування економіки та за умов розгортання світової фінансової кризи. Висвітлено особливості діяльності Національного банку України щодо стабілізації грошового ринку і регулювання роботи вітчизняної БС. Проаналізовано головні напрямки підвищення ефективності функціонування комерційних банків з обслуговування суб'єктів господарювання і населення, а також перспективи розвитку нових сегментів ринку банківських послуг та напрями зміцнення фінансової стійкості банківських установ за умов кризових явищ на фінансовому ринку. Визначено перспективи розвитку національної БС в контексті євроінтеграційних процесів.

Досліджено теоретико-методологічні підходи до формування фіскального простору Української держави за умов розвитку світових інтеграційних процесів. Висвітлено теоретичну концептуалізацію фіскального простору держави. Розкрито проблематику використання фіскально-монетарних інструментів у забезпеченні сталого розвитку суспільства. Показано бюджетні дисбаланси фіскального простору України. Представлено реалії функціонування державних інституцій у фіскальному просторі України та євроінтеграційний контекст митної політики України. Основний акцент зроблено на аналізі та формуванні концептуальних підходів до реформування податкової, митної систем держави, сферах державного управління у фіскальній царині, проблемних аспектах фіскального адміністрування.

Розглянуто основні теоретико-концептуальні засади фінансової безпеки банківської системи, індивідуацію безпеки банківського сектору в контексті домінантності детермінантів фінансової безпеки банківської системи (БС). Досліджено детермінацію БС у фінансовій безпеці національної економіки. Розкрито економічний зміст і сутність фінансової безпеки БС з погляду економічної та банківської теорії з урахуванням сингулярності індикативних ознак її порушення. Окреслено ендо- та екзогенні індикатори фінансової безпеки БС України. Досліджено методологічні засади та прикладний інструментарій оцінювання фінансової безпеки БС. Побудовано інтегральний показник рівня фінансової безпеки БС України. Розроблено практичну концепцію оцінки фінансової безпеки в контексті досягення стратегічних цілей БС в цілому. Запропоновано концептуальні та стратегічні напрями удосконалення управління фінансовою безпекою БС України.

Сформульовано концепцію управління фінансовою безпекою банківської системи України, теоретично обґрунтовано її змістовну сутність, й інституційний формат, побудовано інтегральний показник фінансової безпеки банківської системи України, а також обґрунтовано стратегічні напрями забезпечення належного рівня фінансової безпеки національної банківської системи. Вперше: сформовано концепцію управління фінансової безпеки банківської системи України, як цілісне бачення завдань, принципів, методів та інструментів управління у їх взаємозв’язку, що спрямовані на створення умов для досягнення тактичних і стратегічних цілей розвитку вітчизняної банківської системи; обґрунтовано вплив концентрації банківської діяльності на фінансову безпеку банківської системи; висунуто і доведено гіпотезу про вплив банків з іноземним капіталом на фінансову безпеку банківської системи з позицій диференціювання за функціонально-організаційними моделями та структурними особливостями діяльності; розроблено науково-методичний підхід до побудови інтегрального індикатора фінансової безпеки банківської системи шляхом агрегування п’яти груп індикаторів, що включають платоспроможність, ліквідність, прибутковість, якість активів банківської системи та кон’юнктуру зовнішніх і внутрішніх ринків. Такий індикатор відображає динаміку зміни рівня фінансової безпеки банківської системи впродовж її історичного розвитку, є сигналом накопичення загроз в економіці та базою для прогнозування, розроблення стратегій управління, удосконалення функціонування вітчизняних банків. Вдосконалено: науковий підхід до трактування сутності поняття "фінансова безпека банківської системи", "фінансова безпека банку", "системний банк"; методологічний інструментарій побудови системи показників оцінки фінансової безпеки банківської системи; концептуальний підхід щодо оцінки фінансової безпеки банківської системи. Отримали подальший розвиток: аргументація щодо індивідуалізації понять "банківська система" та "банківський сектор"; визначення особливостей аналізу процесів тіньової економіки на засадах теорій раціоналізму злочинності, інституціоналізму та економічної тератології в контексті визначення загроз для фінансової безпеки банківської системи, що дозволяють розширити науковий світогляд у цій сфері шляхом аналізу історичної логіки формування вітчизняних економічних відносин, об’єктивності розвитку трансфертного ціноутворення, втечі капіталу, зростання масштабів тіньового валютного ринку та їх впливу на зниження обсягів ресурсної бази, активів і прибутковості банків як основних об’єктів їх фінансової безпеки; науково-методичні підходи до розробки критеріїв визначення системної важливості банку.