На базі програмно-ідеологічних праць О. Баркашова і програмних документів найбільшого націоналістичного руху Росії - "Російської національної єдності" (РНЄ) проаналізовано особливості соціально-економічної доктрини ідеології РНЄ.

Уперше здійснено комплексний аналіз сучасного "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології, що узагальнює його сутнісні риси, особливості формування та перспективи розвитку. Обгрунтовано, що етнонаціоналістична ідеологія є продуктом розпаду старих світоглядних установок і результатом складного синтезу власне націоналістичних конструктів і релігійно-культурного, ксенофобського та соціально-економічного компонентів, кожен з яких поляризується на ряд окремих складових частин або сегментів. Удосконалено існуючі концепції та засади в дослідженні "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології.

Визначено особливості співвідношення субкультурного та контркультурного компонентів, розглянуто їх вплив на формування специфіки радянсько-російської панк-ідеології.

Визначено основні цикли політичної ідеологізації радянсько-російської панк-ідеології у 1980 - 2000 роках та основні особливості, притаманні кожному з цих циклів.

Розглянуто проблему лідерства націоналістичних рухів (політичних партій та громадських організацій), що виникли в Україні перед та одразу після проголошення незалежності. Наведено біографічні відомості, описано особисті якості формальних та неформальних лідерів. Порівняно механізми зміни керівництва у різних організаціях.

Проаналізовано феномен абсурду як соціально-ідеологічної реальності, визначено його вплив на процес формування доктринальних засад ідейного базису панк-субкультури.

Досліджено ідейно-політичну сутність, особливості поширення, з'ясовано місце політичного радикалізму та екстремізму серед викликів і загроз національній безпеці України. Проаналізовано ідейно-культурні джерела політичного радикалізму та екстремізму, встановлено логіку та механізми формування радикалістських ідейно-політичних доктрин. Окрему увагу приділено визначенню, структуруванню та аналізу соціально-економічних, соціокультурних, суспільно-політичних та ідеологічних чинників ескалації екстремізму в молодіжному соціумі. Розроблено рекомендації щодо запобігання та протидії зазначеному явищу.

Проаналізовано особливості ідейно-культурних джерел і програмних засад руху "нових лівих" в Україні. Зроблено висновок про те, що у межах ідеологічних доктрин цього руху еклектично поєднуються компоненти неотроцькізму, контркультури 1960-х років та ідеї західноєвропейських ліворадикальних філософів. Зазначено, що дослідження ідейно-культурних джерел ліворадикальних угруповань дає змогу виявити особливості формування інтолерантних ідей задля вироблення ефективних стратегій протидії проявам політичного радикалізму та екстремізму в Україні.

Увагу приділено системному дослідженню ідейно-політичної сутності, особливостям поширення, визначенню місця політичного радикалізму й екстремізму серед викликів і загроз національній безпеці України. Проаналізовано ідейно-культурні джерела політичного радикалізму й екстремізму, встановлено логіку та механізми формування радикалістських ідейно-політичних доктрин. Увагу приділено визначенню, структуруванню й аналізу соціально-економічних, соціокультурних, суспільно-політичних та ідеологічних чинників ескалації екстремізму в молодіжному соціумі. Розроблено й обгрунтовано рекомендації із запобігання та протидії цьому явищу.

Проведено комплексне дослідження молодіжних субкультур, встановлено фактори формування та реалізації радикалістських настанов в ідейному базисі субкультурних течій. Розглянуто сутність молодіжних субкультур як соціального феномену та проаналізовано класифікаційні схеми молодіжних субкультур. Встановлено роль субкультурних феноменів у забезпеченні процесів соціалізації та соціального становлення сучасної молоді. Увагу приділено визначенню специфіки естетизації політичного процесу на сучасному етапі. Висвітлено особливості інтеграції представників молодіжних субкультур до політичного середовища, з'ясовано причини та фактори, що зумовили виникнення субкультурних стилів радикальних політичних рухів. Проаналізовано причини та тенденції зближення панк-субкультури з радикальними суб'єктами сучасної політики, обгрунтовано їх ідейні взаємовпливи.

Проаналізовано структурно-типологічні характеристики субкультурного молодіжного радикалізму. Визначено ідейно-світоглядні, інтелектуальні та стилістичні особливості сучасних субкультурних течій. Обгрунтовано авторську типологізацію субкультурного молодіжного середовища з урахуванням впливу на його розвиток суспільно-політичних чинників. Зроблено висновок про те, що експресивність і надмірна емоційність, соціально-нігілістичні форми і методи освоєння реальності окремих молодіжних субкультур знаходять свій вияв у радикалістських політизованих ідеологемах, формуючи у молодих людей настанови на протест, деструктивні дії та руйнування.

Проаналізовано композицію радикалістської картини світу субкультури панків. Визначено, що актуалізовані в панківському світогляді ідеї соціального протесту формуються під впливом таких проблемних категорій, як "несправедливість сучасного світу", "тоталітарна держава", "абсурдизм людського буття" та ін. Зроблено висновок про те, що панківський протест характеризується прагненням до необмеженої свободи, небажанням підкорятися встановленим соціальним нормам і приписам, специфічною трудовою мотивацією, надмірно критичним ставленням до побутового комфорту і високого майнового статусу людини.

На прикладі УНА-УНСО розглянуто особливості формування ідеологічних доктрин правоекстремістських об'єднань в Україні. Констатується, що відсутність науково обгрунтованої політичної програми призводить до перетворення їхніх ідеологічних доктрин на еклектичний комплекс метафоричних гасел, декларацій і афоризмів, що є характерним для сучасної постмодерністської літератури.

Вперше у вітчизняній політичній науці здійснено комплексний аналіз виявів політичного радикалізму та екстремізму в молодіжному середовищі України. Узагальнено теоретичні підходи до цього явища. Встановлено його особливості і тенденції поширення серед сучасної української молоді. Проаналізовано ідейно-культурні витоки радикалістських ідеологічних доктрин і здійснено класифікаційний розподіл екстремістських спільнот. Встановлено й обгрунтовано роль субкультурних та релігійних джерел у формуванні політико-ідеологічних концепцій суб’єктів екстремізму. Досліджено вплив соціально-економічних, соціокультурних і суспільно- політичних чинників на процес поширення екстремістських ідей та практик серед молоді. Проаналізовано стан інституційно-правового забезпечення запобігання і протидії виявам екстремізму в Україні щодо відповідності його можливостей реалізовувати завдання в цій сфері. Обгрунтовано пріоритетні напрями вдосконалення інституційно-правового забезпечення державної політики. Підготовлено авторські рекомендації щодо розроблення і впровадження інформаційно-психологічних і соціокультурних технологій з деактивації виявів екстремізму в молодіжному середовищі України.

Досліджено ідейно-світоглядні аспекти й особливості інституціоналізації субкультурного молодіжного радикалізму. Проаналізовано тенденції поширення радикалістських ідей у сучасному молодіжному середовищі. Визначено структуру радикалістського світогляду молодіжних субкультурних груп і течій. Увагу приділено соціокультурним і соціально-політичним передумовам виникнення субкультури панків, екзистенційним мотивам в картині світу зазначеної спільноти.

Мета роботи - порівняти ефективність неаблятивного методу лікування із застосуванням неодимового лазера та кріодеструкції у хворих з вульгарними бородавками. Під спостереженням перебували 45 пацієнтів із вульгарними бородавками, яких було вибрано за критеріями включення та виключення на підставі ретроспективного аналізу історій хвороб. Сформовано три групи пацієнтів: 1-ша - лікування за традиційним методом лазерної терапії неодимовим лазером, 2-га - комбінована лазерна терапія із додатковою обробкою уражених зон лазерним сканером, 3-тя - кріодеструкція бородавок. Для лікування застосовано лазерну систему Fotona SP Spectro new - довгоімпульсний неодимовий лазер на ітрій-алюмінієвому гранаті (LP-Nd:YAG) з довжиною хвилі 1064 нм, сканер Fotona S11 та кріоспрей Cry-Ас. За даними спостереження протягом року від початку терапії найкращий результат за критерієм швидкості досягнення позитивних результатів лікування та відсутності появи нових елементів відзначено у пацієнтів 2-ї групи, яким проводили комбіновану лазерну терапію. Визначено значні переваги лазерної терапії перед кріодеструкцією - як за результатами цього дослідження, так і за даними літератури. Висновки: комбінований метод лазерної терапії потребує подальшого ретельного вивчення, але, без сумніву, є найбільш ефективним як за естетичними результатами, так і за патогенетичними, оскільки дія лазерного випромінення призводить в першу чергу до знешкодження інфікованих клітин на всій площі обробки. Також ця комбінована методика надає змогу знизити рецидивність папіломавірусної інфекції та є практично безболісною для пацієнта. На основі даних, одержаних у дослідженні, можна зробити висновок про те, що використання неодимового лазера є ефективною альтернативою кріотерапії та значно зменшує тривалість лікування.