У доповіді представлено деякі проблеми застосування вітчизняної ГІС "АРКА-РВ" та пропонуються методи її пристосування до сучасних персональних комп'ютерів.

Описано геоінформаційні комплекси реального часу для виявлення та попередження надзвичайних ситуацій на особливо важливих об'єктах: для безпечного розведення літаків в аеропортах, а також для оперативного управління гасінням крупних пожеж.

Знайдено архітектурно-структурні розв'зання, алгоритми та програмно-апаратні засоби, що забезпечують у межах комплексів оперативної взаємодії в реальному часі аналіз, обробку та відображення просторових, часових, функціональних та інформаційних характеристик динамічних об'єктів. Обгрунтовано алгоритмічні та програмно-апаратні методи, засоби побудови інтерактивних геоінформаційних комплексів оперативної взаємодії. Коректно визначено параметри програмно-технічних засобів перетворення, забезпечено якість візуалізації руху символів та значну економію обчислених ресурсів. Створено діючі інтерактивні геоінформативні комплекси оперативної взаємодії, що дозволило підвищити рівень керування відповідними об'єктами та процесами.

Запропоновано методи визначення місцезнаходження, присвоєння координат, визначення орієнтації і візуалізації на екрані систем відображення символів динамічних об'єктів, що рухаються в навколоземному просторі.

Подано методи та засоби реалізації побудови першої черги інтегрованої геоінформаційної системи комплексного захисту аеропорту та прилеглих до нього зон. Проаналізовано результати її експлуатації за умов аеропорту Будапешта. Запропоновано способи підвищення рівня безпеки аеропорту як особливо важливого об'єкта.

Розглянуто проблеми картографічної підтримки автоматизованої системи комплексного захисту аеропорту. Показано необхідність створення вітчизняних аеронавігаційних карт відповідно до вимог ICAO з метою їх подальшого використання для цілей навігації, планування та управління рухом повітряних суден.

Запропоновано структуру та задачі, пов'язані з геоінформаційною системою виявлення та попередження надзвичайних ситуацій на території аеропорту в реальному часі.

Предложена имитационная геоинформационная модель представления наземной и воздушной обстановки района аэропорта, которая дает возможность с нужной степенью детализации представить процессы движения воздушных судов и других объектов, которые перемещаются на территории аэропорта путем одновременной трансформации их символов и участков картографического фона, представленного электронными аэронавигационными картами наблюдаемого участка пространства в заданном масштабе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1в2:ц

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена оценка использования принципа построения баз данных геоинформационных систем для растровых изображений на основе квадратомического дерева. Рассмотрены возможные примитивы, составляющие такие изображения. Сделаны выводы о применимости этого принципа при формировании БД ГИС.

Розроблено моделі, методи та засоби побудови навігаційних геоінформаційних систем спеціалізованого призначення, які задовільняють вимоги режиму реального часу. Запропоновано методи створення електронних карт заданого масштабу та програмних засобів формування та відображення на їх фоні символів рухомих об'єктів. Виокремлено проблему застосування вітчизняних методів і засобів для побудови навігаційної геоінформаційної ситеми прецизійного землеробства. Наведено процес моделювання та надано технологію створення статичної та динамічної складових навігаційної геоінформаційної системи режиму реального часу. Запропоновано моделі, методи і програмні засоби відображення та синтезу гетерогенних даних на прикладі геоінформаційної системи прецизійного землеробства.

Проаналізовано існуючі методи лінійного переміщення та повороту на заданий кут складного символу рухомого об'єкта. Запропоновано спосіб генерації комбінованого лінійно-обертального переміщення складного символу об'єкта у WEB-середовищі.

Висвітлено результати теоретичних досліджень точності координат позиціонування рухомих об'єктів засобами супутникових навігаційних систем в режимах DGPS, RTK, VRS, RTX. Показано, що найвищу точність забезпечують методи, які базуються на використанні коригувальних RTK- і RTX- сигналів, причому останній не потребує наявності додаткової базової станції. Запропоновано структуру та склад програмно-технічної системи з функцією моніторингу, яка забезпечує сантиметрову точність паралельного водіння сільськогосподарських агрегатів з використанням програмних модулів комбінованої обробки даних поточної корекції координат.

В сучасних умовах підвищення рівня терористичної діяльності в світі досить гостро постає питання захисту особливо важливих об'єктів від актів незаконного втручання в їх діяльність з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Від ефективності та достовірності роботи автоматизованих систем захисту таких об'єктів залежить не тільки безпека експлуатації самого об'єкта, але безпека й життя людей, держави в цілому. Прикладом особливо важливих об'єктів є президентські палаци, аеродроми, атомні станції, нафтопереробні заводи, військові об'єкти, морські порти тощо. Мета статті - створення концепції та алгоритмів побудови системи виявлення та протидії надзвичайним ситуаціям на території особливо важливих об'єктів у реальному часі. Розроблено концепцію побудови та функціонування системи захисту особливо важливих об'єктів, яка включає: алгоритм створення системи комплексного захисту особливо важливих об'єктів та граф процесу розвитку надзвичайних ситуацій та заходів протидії. Ітераційну схему проектування СППР щодо безпеки на рівні особливо важливих об'єктів, яка містить такі етапи системного проектування та однойменні рівні формалізованих описів, а саме: концептуальний, функціональний, забезпечуючий, організаційний та загальносистемний. Процес проектування розглянуто як поступове зменшення невизначеності уявлень про систему шляхом проведення декомпозиції процесу проектування на послідовні етапи у напрямку до зростання ступеня детальності і повноти цих уявлень. Такий підхід дозволяє періодично уточнювати і, у разі потреби, коригувати цілі та задачі системи, нарощувати її можливості, координувати взаємодію різнофахових розробників її складових.