Розглянуто шляхи оптимізації рецептур вогнезахисних покриттів, що спучуються. На основі систематичного вивчення особливостей процесу інтумесценції між низкою спиртів та похідними фосфорної кислоти визначено найбільш ефективні пари сполук, які можна рекомендувати до практичного застосування у вогнезахисних складах.

Вивчено вплив інертних наповнювачів на вогнезахисну ефективність покриттів, які містять у своєму складі графіт, що спучується, та інтумесцентну пару поліол/поліфосфат амонію. Показано, що найбільш позитивну дію на межу вогнестійкості виявляють арчуючі волокнисті матеріали, які зміцнюють каркас пінококсу, що утворюється з покриття під час термічного впливу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The modern approaches to the creation of fire protective coatings by modifying intumescent systems by nanomaterials with study of the chemical reaction mechanisms under the high temperatures influence were considered. A systematic study of the interactions of components of polyphosphate type intumescent blend were carried out, a well-defined correlations between the directions of chemical processes and fire retardant properties of intumescent coatings were found. Efficient ways to simultaneous increase of fireprotective efficiency and performance characteristics of intumescent coatings (operatin life, resistance to environmental factors and bioсontamination) were proposed. The results of fundamental research allowed to develop new formulations of flame retardant compositions, whose properties have been confirmed by tests in accordance with existing standardized methods, these results were introduced into production.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н5-082.04

Рубрики:

Будівельні конструкції

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що домішки нанорозмірних речовин у вогнезахисну інтумесцентну композицію підвищують її довговічність та стійкість до впливу агресивних атмосферних чинників. Встановлено, що руйнування покриття за умов прискорених кліматичних випробувань розпочинається з вимивання пентаеритриту та поліфосфату амонію. Присутність наноглини та нанооксиду титану значно уповільнює цей процес. Встановлено, що додавання в інтумесцентну композицію органоглини - цетил-триметиламоній-монтморилоніту збільшує вогнезахисну ефективність покриття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.684.92

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методики одержання органомодифікованих монтморилонітів (органоглин) з бентонітової глини Дашуківського родовища (Україна). Встановлено, що монтморилоніти, які мають у своїй структурі четвертинні амонієві катіони, значно підвищують динамічну в'язкість та статичну межу текучості інтумесцентних фарб, запобігають седиментації компонентів. Утворюється стала структурована система, що створює технологічні переваги під час нанесення та експлуатації вогнезахисного покриття. Показано, що коефіцієнт спучування покриття з додаванням наноглин залежить від показника динамічної в'язкості фарби.

Виконано розрахунок ендо- і екзотоксичності компонентів інтумесцентних покриттів та продуктів їх термолізу, проаналізовано вплив добавок наноглини на ці показники. Визначено сумарний індекс небезпеки водної та органорозчинної інтумесцентних фарб та доведено, що фарби обох типів відносяться до IV класу небезпеки. Встановлено, що заміна хлорпарафіну на наноглину в інтумесцентному складі поліфосфат амонію/пентаеритрит/меламін/полімер майже удвічі зменшує сумарний індекс небезпеки.

Досліджено вплив хімічної структури компонентів інтумесцентних систем на вогнезахисну ефективність покриттів. Доведено, що властивості утвореного пінококсу вогнезахисного покриття залежать від хімічної природи інгредієнтів: поліфосфат амонію, пентаеритрит і поліфункціональні газоутворювачі є найбільш оптимальними компонентами, які сприяють утворенню термостійких просторово зшитих структур спіненого шару. Вивчено ефект домішок оксидів і гідроксидів металів, наноглин і нанооксидів металів на вогнезахисну ефективність інтумесцентних композицій. Показано, що найбільш ефективними є суміші, які містять в своєму складі наночастинки оксиду титану і органоглини. Дані дослідження розширюють практичні можливості модифікації інтумесцентних композицій з метою поліпшення їх вогнезахисних властивостей, розробки рецептур і технологій вогнезахисних спучених матеріалів різного функціонального призначення.

Синтезовано наносрібло методом інтеркаляції іонного срібла в міжшарові порожнини монтморилоніту. Визначено стійкість інтумесцентних покриттів складу поліфосфат амонію/пентаеритрит/меламін/співполімер етиленвінілацетату/оксид титану з домішками Ag-форми монтморилоніту по відношенню до цвілевих і деревофарбувальних грибів. Встановлено, що суміш Ag-монтморилоніту з монтморилонітом, модифікованим полігексаметилен гуанідиновим катіоном, забезпечує клас біоцидної ефективності покриття "високоефективний".

Мета дослідження - визначення впливу структури органомодифікованих наноглин на реологічні характеристики та вогнезахисну ефективність реактивних покриттів інтумесцентного типу, які можуть бути застосовані для вогнезахисту будівельних конструкцій за умов вуглеводневої пожежі. Методи дослідження - ІЧ-спектроскопія, рентгенофазовий аналіз, метод скануючої електронної мікроскопії. Досліджено вплив синтезованих органоглин-цетилтриметиламоній-монтморилоніту та талового біс-гідроксіетилметиламоній-монтморилоніту на в'язкість вогнезахисної фарби інтумесцентного типу та фізико-хімічні закономірності формування коксового шару за умов високих температур. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту утворення сталого структурованого покриття за додавання наноглин, а також у розвитку уявлень про механізми перетворень вогнезахисних систем інтумесцентного типу за умов високих температур. Показано, що динамічну в'язкість і статичну межу текучості вогнезахисних фарб значно підвищують монтморилоніти, модифіковані четвертинними амонієвими катіонами. При цьому коефіцієнт спучення покриття з додаванням органоглин залежить від показника динамічної в'язкості фарби та має тенденцію до зменшення для композицій з більшою в'язкістю. Цей процес супроводжується побудовою продуктивного теплоізолюючого каркасу, що підвищує температуру початку термічної деструкції вогнезахисної композиції та міцність утвореного коксового шару, перешкоджає седиментації компонентів у процесі формування покриття при висиханні на конструкції. Практична значимість досліджень пов'язана з тим, що використання модифікованих монтморилонітів як реологічних домішок в інтумесцентні системи надає змогу підвищити експлуатаційні характеристики вогнезахисних покриттів. Використані у роботі підходи модифікації бентонітових глин можуть бути рекомендовані як перспективні під час розробки економічно доцільних імпортозамінних технологій з одержання органомодифікованих наноглин, а також для розроблення ефективних полімерних інтумесцентних покриттів нового покоління для мінімізації наслідків вуглеводневих пожеж.

Мета роботи - виявлення основних напрямків розвитку наукових досліджень щодо розробки та вдосконалення вогнезахисних реактивних покриттів інтумесцентного типу для сталевих конструкцій. Здійснено аналіз літературних джерел, вивчення та узагальнення інформації, класифікацію та моделювання хімічних процесів. В результаті виконаних досліджень показано, що з усіх розроблених реактивних вогнезахисних систем для підвищення вогнестійкості сталевих конструкцій інтумесцентний склад поліфосфат амонію/пентаеритрит/меламін/полімер є найбільш розповсюдженим та економічно виправданим. Для зниження вартості вогнезахисних заходів необхідно удосконалення покриттів інтумесцентного типу за такими основними напрямками: підвищення вогнезахисної ефективності зі зменшенням товщини вогнезахисного шару; пролонгування терміну служби з посиленням стійкості до зовнішніх факторів; здешевлення собівартості рецептурного складу інтумесцентної фарби за рахунок використання наноматеріалів. Встановлено, що найбільш перспективними та багатофункціональними слід визнати наноглини, нанооксиди металів та кремнію, LDH-сполуки та їх аналоги. Присутність наноматеріалів в інтумесцентних композиціях надає змогу підвищити екологічні параметри вогнезахисної обробки за рахунок відказу від галогенових антипіренів, сполук бору, формальдегідних смол. Крім того, присутність наносполук в інтумесцентних покриттях суттєво знижує димовиділення в умовах пожежі. Одержані з літературного огляду висновки мають практичне значення для розробки нових підходів для конструювання матеріалів протипожежного призначення з поліпшеними експлуатаційними характеристиками через застосування наноматеріалів, що забезпечує утворення міцного вогнезахисного пінококсового шару та забезпечує жорсткість теплоізоляційного каркасу.

Мета дослідження - вивчення термічної деградації епоксидних полімерів та нанокомпозитів на їх основі у вогнезахисному інтумесцентному покритті складу - поліфосфат амонію/меламін/пентаеритрит. Термогравіметричні дослідження здійснювали на приладі "Thermoscan-2", вогневі випробування проводили за методом "пальника Бунзена". Досліджено вплив структури епоксидної смоли як полімерної складової інтумесцентної системи на окиснювальну термодеструкцію та вогнезахисну ефективність реактивного покриття. Одержані результати надають змогу констатувати, що кращий результат продемонстрував Araldite GY 783 - епоксидна смола бісфенолів A/F з реакційноздатним розчинником. Вивчено термічні властивості різних епоксидних смол та нанокомпозитів на їх основі з органомодифікованим монтморилонітом. Встановлено, що монтморилоніт у складі нанокомпозиту підвищує температуру розкладання епоксидної смоли. Показано, що варіація полімерної складової інтумесцентного покриття практично не впливає на швидкість спучення, але вогнезахисна ефективність інтумесцентної композиції, що містить епоксидну смолу бісфенолів A/F, є вищою, ніж аналогічна характеристика для композиції на основі епоксиднї смоли бісфенолу A. Встановлено, що виключення пентаеритриту з рецептури епоксидної інтумесцентної системи зумовлює утворення більш регулярного та міцного коксового теплоізоляційного шару. Доведено, що використання додаткових, в тому числі наноструктурних антипіренів, а саме, модифікованого монтморилоніту, надає змогу підвищити вогнезахисну ефективність покриття. Одержані результати мають практичне значення для розробки нових наукових підходів конструювання матеріалів протипожежного призначення з поліпшеними експлуатаційними характеристиками через застосування полімерів, які забезпечують побудову термостабільного теплоізоляційного коксового шару. Шляхом низки систематичних випробувань продемонстровано, що використання наноглин і нанокомпозитів на основі епоксидних смол надає змогу вдосконалити рецептури інтумесцентних покриттів з підвищеними експлуатаійними характеристиками за допомогою бюджетних нанотехнологій.

Висвітлено актуальні проблеми розробки, дослідження та виготовлення активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарських та косметичних засобів, фундаментальної та прикладної фізико- органічної хімії, молекулярної фармакології та хемогеноміки, екології, токсикології та фармацевтичної технології, технології полімерних та композиційних матеріалів. Звернено увагу на маркетингові дослідження в галузі фармації та організації фармацевтичного виробництва. Колектив авторів присвячує наукові праці цього збірника знаменній даті 100-річчя академіка Л.М. Литвиненка.

Розглянуто питання сталого розвитку економіки та підприємництва, співпраці освіти, науки, бізнесу та громадських інституцій у контексті цілей сталого розвитку. Зауважено, що однією з передумов сталого майбутнього є інноваційний розвиток технологій та енергетична безпека, зокрема на особливу увагу заслуговують технології захисту навколишнього середовища та переробки відходів. Увагу приділено соціокультурним питанням сталого розвитку, зокрема акцентовано на впровадженні концепції кліматичної нейтральності в діяльність закладів освіти. Розглянуто зелене будівництво у відновленні України; імплементацію екологічних норм ЄС в законодавство України як елемент сталого екологічного розвитку. Запропоновано екологічні підходи при виборі полімерної матриці для композитних екрануючих покриттів.