Вивчено м'ясо-сальні якості свиней великої білої породи в разі поєднання генотипів української, естонської, англійської та німецької селекцій. Використання кнурів, завезених з Англії та Німеччини, сприяло покращанню м'ясних якостей піддослідних тварин. Одержані генотипи різної кровності за тваринами англійської, німецької та естонської селекцій доцільно використовувати для закладки нових заводських ліній.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-334

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання свиней великої білої породи естонської та англійської селекцій позитивно вплинуло на зміни гематологічних показників у бік підвищення потенційних біологічних можливостей крові. Напівкровних плідників німецької селекції можна використовувати лише в обмеженій кількості для поліпшення м'ясних якостей свиней.

Запропоновано новий підхід до побудови комплексних селекційних індексів. Використання комп'ютерної програми "Племінний облік і аналіз у свинарстві" (автори - К. Г. Корабельніков, П. А. Ващенко, М. Д. Березовський, А. А. Гетя) дає змогу автоматизувати розрахунок вагових коефіцієнтів і побудову комплексного селекційного індексу.

Проведено аналіз і визначено загальну й специфічну комбінаційну здатність заводських ліній за багатоплідністю в стаді свиней великої білої породи. Наявність достовірного впливу специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) на дану ознаку свідчить про чітку диференціацію ліній за напрямом продуктивності, однак перевищення впливу загальної комбінаційної здатності над впливом CKЗ у 2,8 разу вказує на можливості поліпшення роботи в даному напрямі. У разі використання окремих поєднань заводських ліній можна очікувати підвищення багатоплідності свиноматок на 0,63 - 1,21 голови.

Вперше за однакових виробничих умов встановлено ефективність внутрішньопородних поєднань свиней української, естонської, англійської та німецької селекцій у великій білій породі. Досліджено вплив плідників зарубіжної селекції на продуктивні якості вітчизняних генотипів з метою визначення доцільності їх використання у процесі формування нових генеалогічних структур. Встановлено найбільшу ефективність поєднання свиноматок української з кнурами естонської та англійської селекцій. Зазначено, що за даних умов у піддослідних тварин не спостерігається погіршення якості продуктів забою, а відгодівельні показники поліпшуються. З урахуванням одержаних результатів закладено три заводські лінії (Валле 3 009, Кюукки 3 089, Славутича 6 161) та родини (Волшебниці 1 880, Тайги 1 734, Сої 58). На підставі принципів модальної селекції запропоновано нові критерії відбору родоначальників генеалогічних структур і встановлено ефективність використання даних показників.

Протягом 2002 - 2010 рр. проведено визначення племінної (генетичної) цінності свиней створюваного заводського типу "Багачанський" у великій білій породі з використанням методу BLUP. На основі одержаних даних охарактеризовано генетичний тренд у популяції за основними селекційними ознаками. Встановлено, що фенотипові значення ознак, які мають високий коефіцієнт успадкування, досить точно відображають генетичний тренд. Мають місце й певні розбіжності: тварини зарубіжної селекції, яких використовували в 2004 році, не змогли повною мірою проявити свій генетичний потенціал через умови утримання та годівлі.

Висвітлено основні етапи життя та наукової діяльності члена-кореспондента НААН України, доктора сільськогосподарських наук, завідувача відділу розведення і генетики Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, професора М. Д. Березовського. Подано у хронологічному порядку перелік його наукових праць, монографічних, колективних видань.

Наведено результати оцінювання кнурів-плідників методом контрольної відгодівлі та запропоновано новий підхід щодо визначення їх препотентності, який грунтується на дисперсійному аналізі.

Изложены результаты оценивания хряков-производителей методом контрольной откормки и предложен новый подход к определению их препотентности, основанный на дисперсионном анализе.

Викладено матеріали досліджень із визначення ефективних схем гібридизації та схрещування свиней за трипородного поєднання для комплексів, фермерських господарств і господарств населення Черкаської області. Подано інформацію щодо визначення кращої материнської форми на двопородній основі, відтворювальних якостей двопородних свиноматок різного походження за поєднання з кнурами деяких батьківських форм, комбінаційної здатності порід за трипородного промислового схрещування свиней. Наведено результати економічної оцінки використання свиней вітчизняної селекції та зарубіжного походження для виробництва товарної свинини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-33

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено технологічні прийоми інтенсифікації свинарства, підвищення продуктивної здатності свиноматок, збільшення кількості річного приплоду, збереженості поросят на всіх етапах вирощування. Поєднання класичних методів підбору батьківських пар та оцінки продуктивних властивостей методом BLUP дало змогу не лише оцінити відтворювальні та продуктивні властивості, а і шляхом ранжування визначити та вивести зі стада малопродуктивних свиноматок, контролювати та корегувати відтворювальну здатність стада і забезпечити ефективну взаємодію "організм - середовище". Такий підхід уможливив без збільшення кількості поголів'я в маточному стаді, без зміни крокового ритму та кількості отриманих опоросів збільшити річну кількість отриманого приплоду на 1664 голови та на 1464 голови кількість відлученого поголів'я. Підвищення відсотку тварин у стаді з високими репродуктивними властивостями забезпечило отримання від 32 свиноматок однієї крокової групи по 467 новонароджених поросят та 415 відлучених поросят, що додатково становить 32 та 28 голів відносно кількості поросят до проведення корегування продуктивності стада. Встановлено, що у господарстві добре налагоджена система годівлі, водонапування та утримання поголів'я, що забезпечує реалізацію генетичного потенціалу. Підвищення продуктивності стада можливе лише шляхом інтенсифікації використання свиноматок, ретельного заміщення низькопродуктивних тварин та ефективного підбору батьківських пар з метою отримання максимального ефекту гетерозису. Використання гібридних свиноматок F1 поряд із чистопородним поголів'ям, а також гідридних кнурів забезпечує максимальний прояв гетерозису, високі продуктивні якості поголів'я усіх технологічних груп та високу репродуктивну здатність свиноматок на рівні 14,6 поросят за один опорос. Вертикальне графічне відображення зміщення технологічних груп дає змогу отримати наочну інформацію про проведення технологічних операцій за кожен тиждень (крок ритму), що значно полегшує контроль за переміщенням поголів'я. При виконанні досліджень з формування технологічних підходів необхідно максимально зважати на взаємозв'язки між виробничими показниками, а також приділяти увагу розробці технологічних схем, які би дозволяли максимально автоматизувати проведення розрахунків за допомогою сучасної комп'ютерної техніки.

Описано елементи поведінки та молочної продуктивності корів голштинської породи зарубіжної селекції під впливом високих температур повітря за безприв'язного способу утримання в корівниках каркасного типу з металоконструкцій 316 х 38 х 11 м на 250 голів у секції. Клітка призначена для одночасного утримання 1000 лактаційних корів, обладнана боксами для відпочинку, годівницями та груповими напувалками з вільним доступом тварин до корму та води. Доїння корів тричі з використанням установки "Паралель" (De Laval). Встановлено, що температура повітря та технологічні операції, такі як роздача корму та доїння, впливають на поведінку високопродуктивних лактаційних корів. Встановлено, що вплив високої температури повітря на лактаційних корів при утриманні корів в металевих конструкціях впливає на споживання води, тривалість відпочинку тварин лежачи і особливо стоячи, погіршує споживання корму. Отримані дані щодо залежності температури повітря корівника від зовнішнього умов можна пояснити вільним повітрообміном між внутрішнім і зовнішнім середовищем, який здійснюється через бічні завіси та ворота. Це підтверджується показником відносної вологості, значення якого також залежало від параметрів зовнішнього повітря. Встановлено, що відносна вологість повітря у першому корівнику з 9 до 18 години вечора знизилася з 78,3 до 53,3 %, а також знижувалась вологість зовнішнього повітря, де її значення також коливалося від 71,3 до 51,3 %. Подібну закономірність виявлено для відносної вологості повітря у другому корівнику, значення якої за вказаний період зменшилось з 69,3 до 56,3 %. Швидкість руху повітря, яка була в межах норми в обох корівниках, найменше залежала від впливу зовнішніх факторів. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про залежність температурно-вологісного режиму повітря в корівниках каркасного типу з металевих конструкцій від параметрів зовнішнього повітря. Отримані дані необхідно враховувати при високих температурах як зовнішнього, так і внутрішнього повітря, що негативно впливає на поведінку, фізіологічні процеси та молочну продуктивність корів.

Розроблено методи прогнозування племінної цінності свиней на основі селекційних індексів та лінійних моделей із залученням ДНК-маркерів. Доведено ефективність прогнозування племінної цінності свиней за використання лінійних моделей, ДНК-маркерів та індексів різних конструкцій при удосконаленні існуючих та створенні нових структурних елементів порід. Встановлено, що розроблений селекційний індекс дозволяє отримати комплексний показник для оцінки свиней за найбільш важливими продуктивними ознаками, які не корелюють між собою. Розроблені моделі для визначення племінної цінності свиней за відтворювальними якостями дають можливість на ранньому етапі онтогенезу визначити найбільш цінних тварин для ремонту стада. Оцінки кнурів, отримані за методом BLUP при виведенні заводського типу „Багачанський”, найбільш точно характеризують продуктивність їх потомків. Результати ДНК-типування за геном MCAR доцільно використовувати в якості фіксованого фактора при визначенні племінної цінності методом BLUP за ознаками „вік досягнення маси 100 кг” та „товщина шпику”.

Метою Програми є створення науково-обґрунтованих, методично спрямованих підходів до відновлення першої вітчизняної породи свиней - миргородської; забезпечення належного рівня її збереження та подальшого раціонального використання. Програма розрахована на 2023 - 2025 рр. Визначено шляхи реалізації комплексу заходів шляхом поєднання традиційних методів розведення наявної популяції за швидкої зміни поколінь з використанням у селекційному процесі окремих вихідних батьківських форм та споріднених порід свиней задля швидкого збільшення частки умовної кровності за миргородською породою з використанням ввідного схрещування.