Изложены поисковые и инженерно-геологические аспекты изучения платформенных геоструктур Украины. Установлены и охарактеризованы основные типы рудоконтролирующих структур, определены типовые позиции взаимоотношений структурных элементов, при которых создаются максимально благоприятные условия для локализации полезных ископаемых. На основе установленных тектонических критериев выделены перспективные в поисковом отношении площади, оценена безопасность Чернобыльской и Южноукраинской АЭС, выявлен ряд участков интенсивной взаимосвязи поверхностных и подземных вод как возможных путей миграции радионуклидов и других загрязнителей, а также наиболее сейсмоопасные геоструктуры Крыма.

Узагальнено результати вивчення активних на новітньому етапі розвитку платформних геоструктур України з використанням структурно-геоморфологічних і аерокосмічних методів на підставі традиційних геолого-геофізичних даних у разі інтерпретації одержаних матеріалів. Охарактеризовано виявлені лінійні та кільцеві геоструктури, а також сумарні амплітуди вертикальних новітніх рухів земної кори всієї території України (дрібномаштабні дослідження: 1:500 000-1:1 000 000), геологічних регіонів (середньомасштабні дослідження: 1:200 000-1:500 000), а також окремих еталонних (деталізаційних) ділянок (середньо-, крупномасштабні роботи: 1:200 000-1:5 000). Висвітлено результати методичних, термінологічних, класифікаційних, динамічних (тектонофізичних) досліджень. Розглянуто певні прикладні питання (пошукові, інженерно-геологічні, екологічні).

Розглянуто результати узагальнення даних комплексного геоекологічного моніторингу (гідрометеорологічного, гідрохімічного, радіоекологічного, гідрогеологічного, екзогеодинамічного, дані спостережень за рослинним і тваринним світом) за десятирічний період натурних спостережень 1998 - 2008 рр., що проводився великим колективом учених і фахівців різних організацій в зоні впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища, які входять до інфраструктури Південноукраїнського енергетичного комплексу. Наведено найбільш повну й обгрунтовану аналітичну інформацію про сучасний екологічний стан регіону, деякі прогнозні оцінки щодо змін екологічних показників у зв'язку з пуском першого та другого агрегатів Ташлицької ГАЕС.

Відображено хронологію створення та розвитку, організаційну структуру Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України. Наведено результати наукової, науково-організаційної та міжнародної діяльності Інституту та найважливіші наукові досягнення за 1996 - 2011 рр. за напрямами: фундаментальні дослідження з проблем розвитку мінерально-сировинної бази ядерної енергетики; науково-технологічні основи радіаційної й екологічної безпеки; фізико-хімічні основи поводження з радіоактивними та токсичними відходами; геохімія навколишнього середовища, радіо- та космохімія.

Викладено результати великомасштабного (1:10 000) картування новітньої тектоніки регіону, виконаного на основі морфографічних, морфометричних і аерокосмічних методів дослідження. Виділено та охарактеризовано активні на новітньому етапі розвитку лінійні структури, а також сумарні амплітуди вертикальних рухів у четвертинному періоді. Оцінено безпеку району розміщення Дніпровської ГЕС з погляду неотектонічних критеріїв.

Всебічно охарактеризовано активні на новітньому етапі розвитку лінійні геоструктури (лінеаменти) України, виявлені на підставі структурно-геоморфологічних та аерокосмічних методів дослідження. Наведено основні відомості про виділені лінеаментні зони (включаючи їх назву, ранг, основні параметри (азимут простягання, довжина, ширина), морфологічний тип, збігання з відомими розломами (успадкованість розвитку) та пошукову перспективність).

Викладено результати регіонального аналізу та тектонофізичної інтерпретації активних на новітньому етапі розвитку платформних геоструктур України, проведених з метою виявлення закономірностей системної організації лінійних та об'ємно-площинних (кільцевих) утворень земної кори. Зроблено висновок про те, що структури різного орієнтування розмірності розвивалися спряжено, утворюючи єдину динамічну систему форм, які підпорядковано пов'язані та стійко сполучаються. Основа динамічної системи розломів - це порушення північно-західного та північно-східного орієнтування, які характеризуються ознаками глибинних зсувів наскрізного розвитку. Головною причиною, що ініціює утворення більшості кільцевих геоструктур і визначає особливості їх будови та розвитку, є процес діапіризму.

На підставі складеної за морфометричними даними карти сумарних амплітуд пізньопліоцен-четвертинних вертикальних тектонічних рухів, продубльованої в південній частині Північного Приазов'я за методикою поетапного вивчення неотектоніки та за допомогою методу аналізу потужностей, установлено, що в той час вертикальні тектонічні рухи в межах платформної частини території України були диференційованими за площею, різнонаправленими та мали досить значну інтенсивність (сумарні амплітуди змінювалися від -80 до +200 м). У площадному відношенні загальні закономірності поширення сумарних амплітуд чітко пов'язуються з контурами відомих у регіоні основних структурних одиниць, а деталі підкреслюють встановлену за допомогою геолого-геофізичних методів розломно-блокову будову території. Застосовані методи дослідження рекомендовано для більш широкого використання під час картування та всебічного вивчення геоструктур України та інших регіонів, що мають аналогічну будову.

Всебічно охарактеризовано активні на новітньому етапі розвитку кільцеві макро-, мезо- та мініструктури України, виявлені на основі структурно-геоморфологічних та аерокосмічних методів дослідження. Наведено їх назви, розміри (діаметри), відображення в сумарних амплітудах вертикальних новітніх (пізньопліоцен-четвертинних) рухів земної кори, розрахункові глибини закладення (проникнення), взаємовідношення з лінеаментами, передбачувана структурно-геологічна інтерпретація та пошукова перспективність.

Проанализированы геологическое строение, нефтегазоносность и перспективы поисков углеводородов в пределах приазовской части южного склона Украинского щита. Проведена сравнительная характеристика газовых месторождений украинского и российского секторов региона. Определены неоструктурное положение Приазовского месторождения газа и новые перспективные для проведения дальнейших поисков участки с предложениями мест размещения скважин.

По результатам неотектонических исследований, проведенных на основании морфографических, морфометрических и аэрокосмических методов, установлены неотектонические критерии поиска подземных вод трещинного типа. Выделены 10 прогнозных участков, два из которых заверены эманационным методом структурно-геодинамического картирования и комплексной газово-гидрометрической съемкой по водотокам. Доказана высокая эффективность неотектонических исследований при поисках подземных вод трещинного типа и необходимость обязательного их включения в комплекс проводимых при этом специальных работ.

Проанализированы литературные и фондовые источники об особенностях строения зоны сочленения Восточно-Европейской и так называемой Центральноевразийской платформ в пределах Украины. На основании обработки материалов космических съемок уточнено современное положение этой зоны и обоснована возможность использования полученных результатов при оценке перспектив нефтегазоносности Азово-Черноморского региона.

На основі результатів комплексних дистанційних, польових геолого-структурних та інструментальних сейсмологічних досліджень виявлено і параметризовано зони основних тектонічних порушень, здатних вплинути на безпеку функціонування основних споруд Дніпровської ГЕС. Проведено ідентифікацію деформаційних режимів і реконструкцію полів напружень, що зумовили особливості тектонічного розривоутворення в регіоні. Оцінено розрахункові значення сейсмічних впливів з урахуванням локальних інженерно-геологічних і тектонічних умов території розміщення греблі Дніпровської ГЕС.

Викладено результати середньомасштабного (1:500 000) картування новітньої тектоніки регіону, яке здійснено на основі морфографічних, морфометричних та аерокосмічних методів дослідження. Виділено й охарактеризовано активні на новітньому етапі розвитку лінійні й кільцеві структури, а також сумарні амплітуди вертикальних пізньопліоцен-четвертинних рухів земної поверхні. На базі неотектонічних критеріїв оцінено пошукові перспективи виявлених структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.51с

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The geological structure, petroleum potential, and searching prospects of hydrocarbons in the margin of the near-Azov part of the southern slope of the Ukrainian shield are analyzed. By the results of neotectonic studies, the neotectonic structural position of the Priazovskoe gas field is determined, and new prospective areas within the surrounding territory are proposed.

Наведено результати структурно-геоморфологічного і аерокосмічного аналізів. Наведено лінеаменти, їх зони, кільцеві структури в межах Азовського моря, Керченського півострова та Прикерченського шельфу, які активно впливають на формування сучасного рельєфу, є ділянками лінійної концентрації новітніх і сучасних напружень, що відображають латеральні неоднорідності літосфери, контролюють структурний план і є каркасом регіональних геологічних процесів та явищ. Визначено закономірності просторового розміщення родовищ нафти і газу та кореляцію їх положення з основними зонами лінеаментів і кільцевими структурами.

Изложены результаты крупномасштабного (1:10 000) картирования новейшей тектоники региона, выполненного на основе морфографических, морфометрических и аэрокосмических методов исследования. Выделены и охарактеризованы активные на новейшем этапе развития линейные и кольцевые структуры, а также суммарные амплитуды вертикальных движений в четвертичном периоде. Полученные данные заверены сопоставлением с проведенными измерениями эманации радона.

Вперше для уранових родовищ альбітитової формації Українського щита вивчено головні мінералізатори складної урановорудної системи, що надає можливість використовувати генетичні методи її дослідження. Саме такий підхід надав можливість більш детально простежити умови рудоутворення в обстановці підвищеної фугітивності кисню лужних метасоматичних розчинів. Мінералоутворювальна система в ході натрієвого метасоматозу функціонувала в режимі багаторазової взаємодії збагачених ураном формаційних (порових) флюїдів і метеорних вод. Підтверджено генетичний зв'язок уранового зруденіння з уранілкарбонатними комплексами як формами переносу урану.

Вперше для Українського щита розроблено систему ізотопно-геохімічних прогнозно-пошукових критеріїв ранньопротерозойських родовищ альбітитової (натрієво-карбонатної) і малосульфідної золото-кварцової (з телуридами) рудних формацій. Перша представлена Северинівським, Мічурінським, Юріївським, Ватутінським і Новокостянтинівським родовищами урану, друга - Східно-Юріївським родовищем золота. В основу ізотопно-геохімічних критеріїв (регіональних і локальних) покладено наведені в розробці геолого-генетичні особливості зруденіння. Регіональні ознаки рівною мірою характеризують родовища обох формацій, до них можна віднести геологічні чинники контролю руд для всього інгульського мегаблоку. Локальні критерії характеризують окремі рудні зони або навіть рудні тіла, їх виділення вимагає детального дослідження рудної речовини, тому їх наведено окремо для руд золота й урану.