З метою зменшення впливу викидів автотранспортного комплексу кар'єру на склад атмосфери оптимізовано режими його екплуатації за умов використання засобів зниження концентрацій шкідливих компонентів у відпрацьованих газах. На підставі теоретичних досліджень й експериментальних вимірів визначено коефіцієнти нестаціонарності роботи автотранспортного обладнання кар'єрів та удосконалено метод розрахунку витрат палива автотранспортним потоком. Встановлено закономірності розподілу та зміни концентрацій шкідливих домішок відпрацьованих газів у газовому шлейфі транспортних засобів залежно від типу автомобіля, складу атмосфери та зміни інтенсивності потоку за умов кар'єрів. Із використанням результатів лабораторних досліджень створено й апробовано установку для очистки відпрацьованих газів під час перевезення сипких матеріалів допоміжним автотранспортом. Розроблено рекомендації щодо скорочення шкідливих газовиділень автотранспортним комплексом кар'єру, який знаходиться у безпосередній експлуатації, шляхом оптимізації параметрів і режимів руху потоку із застосуванням пристроїв, що забезпечують зниження концентрацій відпрацьованих газів. Розраховано річний економічний ефект за рахунок збільшення продуктивності праці водіїв та обслуговуючого персоналу в результаті покращання санітарно-гігієнічних умов на Першотравневому кар'єрі ПівнГЗК, який складає 411,08 тис. грн.

Проведено аналіз дорожньо-транспортних та гірничотехнічних умов експлуатації великовантажних самоскидів у глибоких кар'єрах для визначення шляхів можливої оптимізації роботи та підвищення експлуатаційних показників кар'єрного автотранспорту.

На основі аналізу простоїв кар'єрних самоскидів БелАЗ-75131, що зайняті під час перевезень гірничої маси на залізорудних кар'єрах Криворізького регіону і вугільних розрізах Кузнецького басейну, встановлено, що у залізорудних кар'єрах простої за причиною технічних впливів на електромеханічне обладнання самоскидів виникають на 43 % частіше. Результати дефектоскопічного аналізу елементів тягових електричних машин даних самоскидів показують, що кількість випадків пробоїв і зносу ізоляції обмоток, виходу із строю щіток, перекидання дуги по колектору двигуна у порівнянні з такими ж несправностями тягових машин, якими комплектуються аналогічні самоскиди вугільних розрізів, більше на 33,2 %. Для пошуку причини цієї проблеми проаналізовано гірничотехнічні умови експлуатації даної моделі самоскида на родовищах 2-х басейнів. Встановлено, що гірничотехнічні умови та якість сервісного обслуговування суттєво не впливають на виникнення виявленої різниці у кількості несправностей такого характеру. Оскільки найбільший відсоток несправностей займають саме знос ізоляції обмоток двигунів, висунуто припущення, що причиною цього негативного процесу є потрапляння з охолоджуючим повітрям у внутрішні порожнини тягових машин високодисперсного залізорудного пилу, який, у порівнянні із вугільним пилом, має високі показники залишкової намагніченості та схильності до налипання, утворюючи струмопровідні скупчення.

Представлено дослідження особливостей маневрування автотранспортних засобів з електромеханічною трансмісією у лабораторних умовах. Об'єктом дослідження виступає маневреність колісного транспортного засобу в залежності від способу повороту. Мета дослідження - перевірка математичної моделі силового довороту колісного транспортного засобу. Лабораторні випробування включали визначення коефіцієнтів зчеплення та опору кочення, вимірювання та оцінку радіуса повороту лабораторного візка під час кінематичного повороту та силового довороту. Кінематичний поворот лабораторного візка виконувався за рахунок повороту передніх керованих коліс. З метою реалізації силового довороту за рахунок зміни відношення швидкостей задніх ведучих коліс зовнішнього та внутрішнього борта, необхідно забезпечити відповідний розподіл тягових зусиль відповідно до зчіпних властивостей опорної поверхні. Технічно дана задача виконана за допомогою мікроконтролера Arduino, що використовується для управління обертанням задніх коліс візка. Середня за результатами всіх вимірювань величина мінімального радіусу повороту візка при кінематичному способі повороту більша за радіус при силовому довороті на 0,12 - 0,49 м (10,7 - 37,6 %) при коефіцієнтах зчеплення 0,27 - 0,57. Середнє значення мінімального радіуса повороту за результатами випробувань на шести типах покриття випробувальних площадок при кінематичному повороті становить 1,20 м, при силовому довороті - 0,87 м, що менше на 0,34 м (28 %). На основі результатів вимірювань вперше було встановлено емпіричну залежність мінімального радіуса повороту лабораторного візка відповідно до коефіцієнта зчеплення опорної поверхні, яка дозволяє визначати зв'язок між коефіцієнтом обертання задніх ведучих коліс транспортного засобу окремо правого і лівого борта й його показниками маневреності відповідно до властивостей опорної поверхні. Проведено порівняльний аналіз розрахункових та емпіричних значень мінімальних радіусів повороту візка. Одержані відхилення показників (9,6 - 17,3 %) свідчать про те, що математична модель силового довороту дозволяє прогнозувати показники маневреності транспортного засобу з високою точністю.

Мета роботи - дослідження механізму старіння ізоляції обмотки тягового двигуна кар'єрного самоскида при потраплянні у тріщини лакового покриття залізорудного пилу. Об'єктом дослідження є ізоляція якірної обмотки тягового двигуна кар'єрного самоскида. Предметом дослідження є процес руйнування лобових частин якірної обмотки тягового двигуна кар'єрного самоскида під дією термомеханічних навантажень та електромагнітних властивостей часток залізорудного пилу. Використано комп'ютерне моделювання для проведення термічного аналізу лакового покриття обмотки якоря тягового двигуна кар'єрного самоскида, аналізу напружено-деформованого стану лобових частин обмотки з урахуванням впливу залізорудного пилу певних фракцій, втомного аналізу лакового покриття обмотки при накопиченні пилу у її тріщинах, аналізу електромагнітної індукції котушки якоря. Наукова новизна. Наукову цінність представляє отримана вперше залежність проценту пошкодження ізоляції обмотки якоря тягового двигуна кар'єрного самоскида від наробітку тягового двигуна за різних дорожньо-транспортних умов. Досліджено потрапляння і накопичення часток залізорудного пилу у тріщинах лакового покриття якірної обмотки двигуна на різних стадіях розвитку даного процесу. За допомогою методу кінцево-елементного аналізу розглянуто процес руйнування лакового покриття з плином часу при наявності часток пилу у тріщинах різних шарів ізоляції. На основі одержаної залежності ступеня пошкоджень ізоляції від часу роботи двигуна, з'являється можливість прогнозування терміну служби двигуна з урахуванням особливостей перевізного процесу у кар'єрі. Проведений аналіз показав, що процес заповнення залізорудним пилом тріщин лобових частин ізоляції обмотки тягового двигуна пов'язаний із циклічним характером струмових навантажень, при наявності часток пилу у тріщинах температура лакового покриття перевищує температуру плавлення обмотки, що викликає значний прогин її лобової частини. При повному заповненні тріщин покриття частинками залізорудного пилу відбувається миттєве руйнування лобових частин ізоляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: И220-51

Рубрики:

Екскаваторні роботи при відкритій розробці

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ