Досліджено теоретико-методологічну сутність економічного механізму збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення (СГП) Західного Полісся. Розкрито особливості забезпечення збалансованого використання земель СГП. Досліджено теоретичні основи формування економічного механізму збалансованого використання земель СГП. Проаналізовано сучасний стан використання земель СГП на прикладі Рівненської області з урахуванням їх еколого-економічних характеристик та зарубіжного досвіду. Систематизовано чинники формування збалансованого використання земельних ресурсів. Розроблено методичний підхід до побудови прогнозної моделі з одержання валової сільськогосподарської продукції рослинництва. Обгрунтовано доцільність альтернативних трансформацій економічного механізму збалансованого використання земель СГП.

Ідентифіковано й обгрунтовано класифікаційні ознаки розподілу функцій лісів у системі збалансованого лісокористування за трьома блоками: екологічні, соціальні та економічні. Визначено, що у процесі трансформації лісової галузі відповідно до сучасних екологічних, економічних та соціальних вимог має бути посилена роль соціальних функцій, які виступатимуть як активний чинник змін зовнішнього і внутрішнього середовища галузі та суб'єктів господарювання. З'ясовано, що формування стратегії збалансованого лісокористування передбачає вивчення її системоутворювальних чинників, передусім, тих, вектор дії яких зумовлює негативний вплив. Такі чинники доцільно виокремити у 5 груп: організаційно-правові, економіко-фінансові, соціальні, екологічні, просторові. Дослідження чинників кожної групи надало змогу: визначити витоки, характер і формат проблем; підібрати релевантні інструменти, які, утворюючи внутрішній механізм реалізації стратегії збалансованого лісокористування, нададуть змогу зменшити або уникнути небажаних ефектів під час реалізації стратегії, виявити концептуальний підхід до оцінки впливів інституційних чинників на процес формування стратегії збалансованого лісокористування. Доведено, що сучасний формат реалізації законодавчих норм, прав власності і діяльності органів управління у галузі лісового господарства не сприяє її розвитку на засадах збалансованості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства. Удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності екологічно збалансованого управління лісовим господарством, що передбачає застосування сукупності оціночних критеріїв та індикаторів, які характеризують поєднання лісівничих, лісоексплуатаційних, лісоохоронних, лісозахисних та лісовідновних процесів у лісовому господарстві.

Визначено та проаналізовано актуальність становлення нових енергетичних можливостей для агропромислового комплексу (АПК), що дасть змогу стабілізувати споживання енергії. Проаналізовано та досліджено теоретико-методологічні основи організаційно-економічних аспектів реалізації біоенергетичного потенціалу аграрного сектору економіки. Оцінено можливості виробництва біопалива та енергетики, можливість використання різних видів локальних джерел енергії для енергозабезпечення. Проаналізовано стан, тенденції та стратегія розвитку енергетичного комплексу, виконано прогнозну оцінку енергетичної можливості впровадження нових етапів застосування відновлювальних джерел енергетики в сільському господарстві. Проведено аналіз сучасного стану енергетичного балансу аграрного сектору та визначено актуальні питання недосконалості процесу виробництва біоенергетики й ВДЕ. Запропоновано способи підвищення економічної ефективності впровадження енергозбереження способом збільшення потужностей біогенерації енергетики, на базі локальних джерел енергії, враховуючи економію грошей при їх використанні, а також отримання додаткових коштів від продажу електричної енергії за зеленим тарифом. Рекомендовано вдосконалити та погодити виробництво сировини для біопаливної енергетики й запровадити контроль звітності суб'єктів господарювання.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти формування еколого-економічних засад розвитку аграрного сектору на прикордонних територіях з урахуванням різних факторів впливу на його розвиток та розкрито зміст дефініцій транскордонного співробітництва в аграрному секторі економіки прикордонних територій. Розроблено концептуальні положення та принципи формування еколого-безпечного розвитку аграрного сектору в умовах транскордонного співробітництва як парадигми національної екологічної безпеки України. Обгрунтовано теоретичні та методологічні основи інформаційного забезпечення еколого-безпечного економічного розвитку аграрного сектору прикордонних територій в умовах транскордонного співробітництва. Удосконалено систему інституціонального забезпечення агроекологічної безпеки розвитку прикордонних територій як інституціонального підґрунтя для розвитку аграрного сектору економіки в контексті його інтеграції в глобальну еколого-економічну систему ЄС. Розроблено методологічний підхід до формування складових системи еколого-економічного розвитку аграрного сектору економіки в умовах транскордонного співробітництва. Удосконалено методичний підхід щодо еколого-економічної оцінки сучасного стану аграрного сектору економіки прикордонних територій в вищезазначених умовах. Сформовано фактори конвергенції розвитку аграрного сектору суміжних регіонів прикордонних територій різних держав у процесі їх економічної інтеграції та транскордонного співробітництва. Науково обґрунтовано системну модель економічного розвитку аграрного сектору на прикордонних територіях для забезпечення майбутньої перспективної еколого-економічної інтеграції регіонів суміжних країн. Сформовано систему принципів прогнозування розвитку аграрного сектору в рамках транскордонного співробітництва в контексті агроекологічного та еколого-безпечного забезпечення його розвитку, раціонального природокористування й охорони навколишнього природного середовища. Розроблено організаційно-економічний механізм управління розвитком аграрного сектору економіки на суміжних прикордонних територіях в умовах транскордонного співробітництва й обґрунтовано напрями його реалізації.

Розкрито значення цифрової економіки в розвитку національної економіки. Увагу приділено прогнозуванню розвитку вугільної галузі з урахуванням екологічних обмежень. Досліджено контролінг бізнес-моделі авіапідприємств у системі формування її конкурентоспроможності. Акцентовано на системній корупції в Україні: причинах, економічних наслідках і впливі на розвиток суспільства. Запропоновано кластерний підхід до розвитку сільського зеленого туризму. Розглянуто інформаційно-аналітичний фактор еколого-економічних засад у контексті транскордонного співробітництва. Наведено моделі фінансового забезпечення транспортної інфраструктури великого міста, особливу увагу приділено вітчизняняній практиці й особливостям окремих країн. Наведено теоретико-методологічi засади управління економічною стійкістю сучасного телекомунікаційного підприємства. Розглянуто стратегічне управління банківською структурою в умовах трансформації банківської системи тощо.

Проаналізовано та обгрунтовано сучасний стан аграрної сфери України та транскордонної співпраці із сусідніми країнами Європейського Союзу. Визначено основні завдання та вплив транскордонного співробітництва. Сформовано концептуальну модель розвитку транскордонного співробітництва в аграрній сфері, яка передбачатиме послідовність оцінки розвитку прикордонних територій по обидва боки кордону. Визначено базові показники оцінки ефективності транскордонної співпраці щодо еколого-економічного та соціального розвитку єврорегіонів, а також проаналізовано показники на прикладі таких прикордонних регіонів України, як: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька обл. Охарактеризовано нинішній стан єврорегіонів України та надані рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності, активізації господарської діяльності єврорегіонів, які грунтуються на периферії, прогнозуванні природно-ресурсної бази господарств. Доведено, що для ефективного розвитку еколого-економічних основ аграрного сектору доцільно запровадити економічні інструменти щодо реалізації експортного потенціалу аграрного сектору економіки, які і будуть поєднані між собою за такими аспектами: інституційно-регуляторним, організаційно-економічним, виробничо-технологічним та інформаційно-комунікаційним і дасть змогу підвищити функціональну спроможність превентивних механізмів захисту національних та регіональних інтересів на прикордонних територіях по обидва боки кордону й сформує передумови для зміцнення еколого-економічної та зовнішньоекономічної діяльності транскордонних і прикордонних регіонів.

Проаналізовано енергетичну безпеку України як головний критерій ефективності функціонування національної економіки сьогодення, реалії та перспективи. Наведено, що станом на лютий 2022 р. українська енергетична галузь була однією з найпотужніших в Європі, і залишається такою наразі, незважаючи на значні пошкодження в результаті російського вторгнення. Зокрема, Україна входить до 10 країн Європи за встановленою потужністю електрогенерації, й посідає третє місце серед видобувників газу, та має найбільші підземні газові сховища в Європі. Визначено, що відсутність системного підходу до забезпечення енергетичної безпеки є основним недоліком чинного законодавства України. Комплекси законодавчих актів розвиваються окремими суб'єктами за неузгодженими між собою напрямами (регулювання енергетичних ринків, безпека постачання, стандартизація, фізична охорона, екологічні вимоги тощо). Обгрунтовано, що нині фактично відсутні інструменти забезпечення "енергетичної безпеки" та захисту українських суб'єктів внутрішнього енергетичного ринку при цілеспрямованому, політично-мотивованому впливі інших держав, особливо з огляду на прийняті Україною міжнародні зобов'язання щодо побудови відкритих, лібералізованих внутрішніх енергетичних ринків. Доведено, що метою впровадження нового ринку електричної енергії є запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку, вільний вибір контрагентів та забезпечення права споживача вільно обирати постачальника електричної енергії. Законом передбачені різні механізми купівлі-продажу електричної енергії - двосторонні договори, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок для забезпечення достатніх обсягів електричної енергії, а для фінансового врегулювання небалансів електричної енергії, передбачений балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг.

Проаналізовано публікації провідних українських та закордонних спеціалізованих видань, а також тези, озвучені представниками міжнародних організацій стосовно економічних наслідків російсько-української війни. Висвітлено основні передумови виникнення світової продовольчої кризи внаслідок повномасштабної російської агресії проти України. Проаналізовано прогнози продовольчої стабільності нашої держави на наступні кілька років. Висвітлено динаміку світових цін на зерно та олію як реакцію світового ринку харчових продуктів та енергоносіїв на перебіг воєнних дій в Україні. Наголошено на вкрай важливій ролі нашої держави на світовому ринку харчових продуктів та прогнозовано ситуацію з постачанням продуктів харчування українського походження в різні держави Євросоюзу, Азії та Африки. Окреслено регіони і країни, для яких загострення російсько-української війни буде найбільш згубним. Наведено результати моделювання різних сценаріїв виробництва продуктів харчування українськими аграріями внаслідок різного відсотку доступності посівних площ держави. Доведено, що не лише світовий ринок продовольства, але і енергоносіїв прямо залежать від тривалості, інтенсивності та результатів війни в Україні. Наголошено на необхідності переформатування світової енергетичної політики з метою укріплення енергетичної незалежності держав та мінімізації посилення екологічної кризи. Запропоновано активізувати зусилля світової громадськості в напрямку розвитку відновлювальної економіки та чистої енергетики з метою мінімізації використання викопних енергоносіїв та забезпечення стабільності функціонування енергосистем держав.

"Зеленому" будівництву приділено велику увагу на початку XXI ст. через зростання занепокоєння щодо екологічного стану навколишнього середовища. Зростання попиту на "зелені" будівлі призвело до необхідності певної їх оцінки, а саме сертифікації цих будівель за набором визначених критеріїв. Це сприяло появі численних систем оцінки "зеленого" будівництва. Порівняно 3 найпоширеніші системи оцінки "зеленого" будівництва, щоб визначити їх схожість та відмінності для майбутнього застосування. Нині нараховується 6 критеріїв оцінки як база для порівняння у кожній із досліджуваних систем оцінювання. Зазначено, що найпоширенішими критеріями оцінки є енергоефективність, ефективність використання води, управління відходами, вплив на навколишнє середовище, безпека життєдіяльності та комфорт. Цей огляд сприяє як теоретичній, так і практичній оцінці "зеленого" будівництва.

Проведено аналіз еколого-економічних основ збалансованості розвитку бджільництва. Визначено, що збільшення кількості експорту українського меду у 2020 р. пояснюється наявністю тіньового обороту медової продукції в Україні та збільшенням посівних площ під соняшником. Шляхи досягнення високої конкурентоспроможності та ефективності функціонування підприємств-виробників меду: експорт меду переважно як сировини; відсутність державної підтримки щодо розвитку бджільництва. Обгрунтовано, що із темпом часом та розвитком суспільства щодо питання галузі бджільництва, а також індустріального суспільства, використання сільськогосподарськими підприємствами та агрохолдингами значної кількості пестицидів та агрохімікатів, використання і генетично модифікованих організмів тощо, все призводить до знищення бджіл. В деяких регіонах взагалі взагалі - вимирання, простежується як в Україні, так і за межами країни. Доведено, що особливістю територіального розміщення бджільництва є те, що бджоли погано переносять несприятливе екологічне середовище, вони водночас є певним чином вимірниками його стану. У просторових межах існування бджоли можуть адаптуватися до несприятливих умов проживання, однак при цьому зростає небезпека потрапляння в продукти бджільництва шкідливих для організму людини речовин.

Проаналізовано сучасні технології вдосконалення процесів управління даними - пілотні дослідження серед польських та українських підприємств. Визначено основні елементи ефективної реалізації рішень бізнес-аналітики, що передбачає певні пункти. Зокрема, перший пункт - це бачення потреб підприємства щодо того, як використовувати аналітику. Другим важливим елементом є створення відповідної екосистеми, яка буде збирати дані, згенеровані як всередині, так і ззовні. У цьому питанні важливі елементи, що відповідають за побудову відповідного тестового середовища, а також підвищення цінності зібраних даних. Наступним компонентом є розробка відповідних рішень для моделювання, які використовують зібрані дані. Тут важливу роль відіграє використання лінійного та нелінійного моделювання з метою отримання нових знань, або кодифікація та апробація евристики в компанії. Проведені дослідження в частині анкети щодо використання сучасних технологій на робочому місці респондента. Доведено, що польські студенти факультету бухгалтерського обліку та контролінгу Економічного університету у Кракові порівняно зі студентами інших факультетів мали набагато кращі знання понять, що є предметом дослідження. Це свідчить про добре розроблену програму навчання в цій галузі, яка відповідає потребам сучасного економічного світу. У рамках навчання ці студенти вивчають декілька практичних предметів, де їм викладають нові аналітичні та інформаційні технології.