Приведены результаты исследования содержания продуктов перекисного окисления липидов и ферментативной активности антиоксидантной защиты у больных с пептической язвой двенадцатиперстной кишки в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких до начала лечения. Об усилении окислительных процессов свидетельствует высокое содержание промежуточных и конечных продуктов пероксидации на фоне достаточно низкой активности ферментов антиоксидантной защиты - каталазы и супероксиддисмутазы.

Досліджено теоретико-методологічні питання стаціонарної міграції на регіонарному рівні. Розкрито суть поняття "міграційна система". Розроблено просторово-ієрархічні рівні такої системи. Запропоновано структуру субрегіональної (обласної) міграційної системи. Розроблено теоретичні положення з метою виявлення передумов формування, факторів і закономірностей перебігу стаціонарних внутрішньорегіональних, міжрегіональних, та міждержавних міграцій на території Харківщини. Охарактеризовано структуру мігрантів і міграційних потоків. Висвітлено особливості просторово-часової диференціації міграційних процесів на дослідженій території. Проведено групування адміністративних районів області за інтенсивністю, об'ємами й ефективністю стаціонарних міграцій. Шляхом групування виділено вузли й осі інтенсивності міграційних потоків. Розроблено картографічні моделі, що відображають інтенсивність і об'єми стаціонарних міграційних потоків сільського та міського населення адміністративних районів Харківщини за період з 2001 р. по 2005 р.

Встановлено спільні патогенетичні механізми, в тому числі метаболічні й імунні у разі загострення хронічного патологічного процесу у хворих на дану коморбідну патологію. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання в лікуванні хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВ ДПК) у сполученні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) сучасного препарату екстра ербісолу в комплексі з вітаміном Е (альфа-токоферолом), а під час медичної реабілітації - альфа-ліпону. Відновлення метаболічних та імунологічних показників у клінічному плані проявлялося в досягненні стійкої, повноцінної ремісії цього коморбідного захворювання.

Під спостереженням перебувало 120 хворих на ішемічну хворобу серця у сполученні з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки у віці від 25-ти до 59-ти років, які були рандомізовані за віком, статтю та тяжкістю перебігу патології. Моніторинг клінічних проявів у хворих із коморбідною патологією показав, що включення до медичної реабілітації фітозасобу гастритол сприяло зменшенню тривалості проявів астеноневротичного синдрому. Диспансерне дослідження впродовж року показало, що в основній групі хворих на таку патологію, які під час медичної реабілітації додатково одержували гастритол, спостерігалась стійка клінічна ремісія пептичної виразки дванадцятипалої кишки, а загострення відмічалися в 1,4 раза рідше, ніж у групі зіставлення.

Под наблюдением находилось 120 больных ишемической болезнью сердца в сочетании с пептической язвой двенадцатиперстной кишки в возрасте от 25-ти до 59-ти лет, которые были рандомизированы по возрасту, полу и тяжести течения патологии. Мониторинг клинических проявлений у больных с коморбидной патологией показал, что включение в медицинскую реабилитацию фитопрепарата гастритол способствовало уменьшению длительности проявлений астеноневротического синдрома. Диспансерное исследование в течение года показало, что в основной группе больных с данной патологией, которые во время медицинской реабилитации дополнительно получали гастритол, наблюдалась устойчивая клиническая ремиссия пептической язвы двенадцатиперстной кишки, а обострения отмечались в 1,4 раза реже, чем в группе сопоставления.

Показано, що застосування фітоседу та хелістану у хворих на ішемічну хворобу серця в сполученні з хронічним некалькульозним холециститом під час медичної реабілітації сприяло скороченню тривалості клінічних проявів та ознак астено-невротичного синдрому.

Показано, что использование фитоседа и хелискана у больных с ишемической болезнью сердца в сочетании с хроническим некалькулезным (бескаменным) холециститом во время медицинской реабилитации способствовало уменьшению продолжительности клинических проявлений и признаков астено-невротического синдрома.

Узагальнено результати комплексного обстеження 120 хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з ішемічною хворобою серця. У хворих на поєднану патологію встановлено спільні патогенетичні механізми, у тому числі астеноневротичні. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання під час медичної реабілітації комбінованого фітозасобу гастритол.

Зазначено, що під спостереженням знаходилось 69 хворих на означену патологію віком від 20-ти до 59-ти років. Хворих було розподілено методом випадкової вибірки на дві групи, рандомізовані за віком, статтю та характером перебігу поєднаної патології бронхолегеневої системи та печінки. Встановлено, що включення ехінацеї пурпурової екстракту в медичну реабілітацію хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом сприяло відновленню балансу прооксидантних та антиоксидантних властивостей крові.

Отмечено, что под наблюдением находились 69 больных данной патологией в возрасте от 20-ти до 59-ти лет. Больные были разделены методом случайной выборки на две группы, рандомизированные по возрасту, полу и характеру течения сочетанной патологии бронхолегочной системы и печени. Установлено, что включение эхинацеи пурпурной экстракта в медицинскую реабилитацию больных хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с неалкогольным стеатогепатитом способствовало восстановлению баланса прооксидантных и антиоксидантных свойств крови.

Наведено результати вивчення видового складу, поширення та динаміки чисельності денних хижих птахів Донецького кряжу. Встановлено видовий склад, характер перебування та чисельність денних хижих птахів. Виявлено поширення, біотопічні зв'язки денних хижих птахів у межах Донецького кряжу. Проведено фенологічні досліджения річних циклів, визначено адаптації та стратегії кормодобування денних хижих птахів у зв'язку з антропогенною трансформацією досліджуваної території. Визначено головні чинники фауногенезу соколоподібних на Донецькому кряжі протягом 200 років. Встановлено вибірковість мозаїк біотопів під час влаштування гніздових ділянок і територій в залежності від їх антропогенної трансформації. Досліджено внутрі- та міжвидові взаємовідносини денних хижих птахів. У результаті досліджень і аналізу літературних джерел визначено 28 видів денних хижих птахів, які в різні періоди життєвого циклу перебувають у межах Донецького кряжу.