Вивчено стан клітинного і гуморального імунітету у 63-х хворих з абсцесом легень. Виявлено пригнічення функції T-лімфоцитів та деяке збільшення B-лімфоцитів. Паралельно встановлено виражені зміни факторів гуморального імунітету.

Обговорено питання, пов'язані зі всебічним духовним вихованням студентів медичних навчальних закладів. Проблема культури української мови набуває особливої актуальності сьогодні, оскільки мовне багатство і медицина нероздільні і складають підгрунтя сучасної науки та практики.

Зазначено, що для вступу України в Болонський простір і перехід на Європейську предметно-модульну систему (ECTS) необхідно глибоко проаналізувати і врахувати відмінності та недоліки вищої освіти в Україні. Підготовка наших спеціалістів повинна відповідати стандартам кваліфікації ЄС.

За допомогою клініко-рентгенологічного методу обстежено 120 хворих з різними видами переломів п'яткових кісток (ПК). З них було 78 чоловіків і 42 жінки віком від 5 до 85 років. У 24 хворих діагностовано поздовжні переломи, у 33 - поперечні, у 29 - компресійні і у 34 - багатоуламкові переломи. Віддалені результати вивчено терміном від 6 тижнів до 20 років після травми. Для цього використано стандартну, первиннозбільшену і мікрофокусну рентгенографію, а також комп'ютерну томографію кісток стопи. Віддаленні результати суттєво залежать від виду перелому і тактики лікування. З позиції експертизи непрацездатності травма стопи може стати причиною ускладнень як у вигляді виникнення патологічного стану (75 хворих), так і розвитку патологічного процесу (29). Поздовжні переломи (вертикальні, горизонтальні) потребують хірургічної корекції. У 20 хворих з 24 обстежених ПК через 15 - 20 років була деформована. Поперечні переломи ПК частіше діагностуються у дітей і, як правило, зростаються без наступної деформації (12 хворих). У випадках, коли лінія перелому перетинала ростковий хрящ, через 5 - 10 років виявляли деформованим горб ПК (10 хворих). Компресійні і уламкові переломи ПК рідко бувають ізольованими. Вони часто поєднуються з переломами таранної (14), човникоподібної або кубоподібної кісток (16). Віддалені результати через 10 - 15 і 20 років проявляються вираженою деформацією кісток стопи (18 хворих), дегенеративно-дистрофічними змінами в суглобах (35) або виникненням анкілозу (9 хворих).

Для одержання стійкого позитивного результату під час лікування періодонтиту, крім усунення запалення та дії на патогенну мікрофлору кореневого каналу, необхідно досягти також репаративної регенерації тканин перідонта. У зв'язку з цим вивчено остеорегенераторні властивості розробленої пасти на основі настоянки живокосту та кальцію гідроксиду в експерименті на щурах. Морфологічне дослідження коміркової кістки нижньої щелепи дослідних тварин показало, що запропонована паста сприяє регенерації кістки у місці дефекту та стимулює остеосинтез, що підтверджується утворенням острівців кісткової тканини в місці дефекту щелепи у тварин дослідної групи, починаючи з 14 доби експерименту. Денситометричне дослідження оптичної щільності кістки за рентгенограмами нижніх щелеп щурів довели, що регенерація кісткової рани, виповненої запропонованою пастою, відбувається майже так само, як і рани, що виповнена кров'яним згустком.

Визначення мікрощільності кісткової тканини скелета та альвеолярного відростка у 46 хворих на генералізований пародонтит із супутнім захворюванням щитовидної залози підтвердило можливість впливу структурно-функціональних порушень кісткової системи на перебіг генералізованого пародонтиту.

Використовуючи метод непрямої еталонної рентгенівської денситометрії, проаналізовано 210 рентгенограм кісток стопи осіб чоловічої (105) та жіночої статі (105) віком від 1 до 21 року. При дослідженні враховували рентгенограми без ознак системних захворювань, хвороб м'язево-кисткової системи та травм. Матеріал грунтується на дослідженні осіб, що проживають на території Івано-Франківської області. Вимірювали інтенсивність почорніння в чотирьох точках і визначали середній відносний показник оптичної щільності рентгенограм II плеснових кісток, а також розраховували середні величини цих значень. Одержані при цьому середні величини показників рентгенденситометрії вивчено і проаналізовано в 6 вікових групах чоловіків і жінок. Для визначення залежності абсолютних денситометричних показників проаналізовано коефіцієнти кореляції зазначених показників із віком. При дослідженні виявлено, що середній відносний показник оптичної щільності рентгенограм поступово та рівномірно збільшується з віком. Аналіз одержаних даних дозволив встановити наявність кореляційного зв'язку середньої сили між віком і середнім відносним показником оптичної щільності.

Висвітлено вирішення дискутабельного питання про можливості покращання якості викладання радіології студентам-стоматологам на кафедрах радіології. Показано досвід навчального процесу за кредитно-модульною системою зі студентами 3 курсу стоматологічного факультету. Запропоновано розширити до чотирьох годин тематику практичних занять з професійною орієнтованістю по променевій діагностиці в стоматології. Розширено до двох лекцій питання променевої діагностики в стоматології. Таким чином оптимізується забезпечення стандартів, згідно з якими лікар-стоматолог повинен вміти оцінити можливості та обрати оптимальний метод променевої діагностики захворювань.

Запропоновано конструкцію пристрою для вимірювання малих витрат рідини при числах Рейнольдса, близьких до 1000. Проведений метрологічний аналіз пристрою, розрахована сумарна невизначеність вимірювання.

Запропоновано використання витратомірів постійного перепаду тиску для визначення витрат окремих фаз газорідинних потоків. Описаний пристрій, до складу якого входять ротаметр та турбінний швидкісний лічильник, який дозволяє за виміряними значеннями швидкості та витрати потоку, а також за відомими значеннями густин фаз розрахувати витрати кожної з них зокрема. Виконаний метрологічний аналіз пристрою, який підтвердив достатньо високу його точність.