Проведено клініко-генеалогічні та молекулярно-генетичні дослідження у 55-ти хворих з різними видами спадкових стромальних дистрофій рогівки (ССДР) та у 16-ти клінічно здорових членів їх родин. Одержані результати свідчать про відносний характер клінічних ознак в диференційній діагностиці ССДР. Показано, що в дитячому віці молекулярно-генеалогічні дослідження дозволяють виявити присутність мутантного варіанта гена TGTBI, що є єдиним методом визначення виду та типу ССДР. У дорослих пацієнтів такі дослідження дають змогу впевнено проводити диференційовану діагностику різних типів дистрофій, а також прогнозувати характер захворювання та рекомендувати оптимальну тактику лікування.

У 55-ти больных с разными видами наследственных стромальных дистрофий роговицы (НСДР) и у 16-ти клинически здоровых членов их семей проведены клинико-генеалогические и молекулярно-генетические исследования. Полученные результаты свидетельствуют об относительном характере клинических признаков в дифференциальной диагностике НСДР. Показано, что в детском возрасте молекулярно-генеалогические исследования позволяют обнаружить присутствие мутантного варианта гена TGTBI, будучи единственным методом определения вида и типа НСДР. У взрослых пациентов такие исследования дают возможность уверенно проводить дифференциальную диагностику различных видов и типов дистрофий, а также прогнозировать характер течения заболевания и рекомендовать оптимальную тактику лечения.

Описано 12 випадків (14 очей) нетипових змін переднього відділу ока за ретинобластоми (9 дітей) і ретиніту Коатса (3 дитини) віком від 3-х місяців до 13-ти років. Ретинобластома виявлялася ознаками переднього увеїту з корнеальним синдромом і ексудацією у передню камеру (6 очей), псевдогіпопіоном (4), гіфемою (3), гематокорнеа (1), катарактою (2). За ретиніту Коатса в усіх дітей була катаракта, у двох - рідкісне явище холестеролозису передньої камери. Офтальмоскопія в більшості випадків була неможлива. Ультразвукове сканування дозволило уточнити діагноз на 9-ти очах. У трьох дітей діагноз ретинобластоми поставлений тільки після пункційної біопсії. Патоморфологічне дослідження видалених очей з ретинобластомою виявило ендофітне збільшення з вираженим некрозом пухлини на 6-ти очах і рідкісну форму інфільтративного зростання в 3-х дітей старше 5-ти років. У більшості випадків маніфестація пухлинного процесу в передньому відділі ока свідчила про значне ураження пухлиною внутрішньоочних структур з некротичним її розпадом. Таким чином, з появою безпричинних ознак переднього увеїту, гіфеми у дітей будь-якого віку необхідно подумати про можливу наявність ретинобластоми.

Представлено 12 случаев (14 глаз) нетипичных изменений переднего отдела глаза при ретинобластоме (9 детей) и ретините Коатса (3 детей) в возрасте от 3-х месяцев до 13-ти лет. Ретинобластома проявлялась признаками переднего увеита с корнеальным синдромом и экссудацией в переднюю камеру (6 глаз), псевдогипопионом (4), гифемой (3), гематокорнеа (1), катарактой (2). При ретините Коатса у всех детей была катаракта, у двоих - редкое явление холестеролозиса передней камеры. Офтальмоскопия в большинстве случаев была невозможна. Ультразвуковое сканирование позволило уточнить диагноз на 9-ти глазах. У трех детей диагноз ретинобластомы поставлен только после пункционной биопсии. Патоморфологическое исследование удаленных глаз с ретинобластомой обнаружило эндофитный рост с выраженным некрозом опухоли на 6-ти глазах и редкую форму инфильтративного роста у 3-х детей старше 5-ти лет. В большинстве случаев манифестация опухолевого процесса в переднем отрезке глаза свидетельствовала про обширное поражение опухолью внутриглазных структур с некротическим её распадом. Таким образом, появление беспричинных признаков переднего увеита, гифемы у детей любого возраста даёт повод предположить возможное наличие ретинобластомы и провести максимальную диагностику, в том числе пункцию передней камеры для своевременной правильной постановки диагноза и выбора адекватного метода лечения.

Ключ. слова: увеальная меланома, клеточный тип, клинико-морфологические, иммунологические показатели, дискриминантный анализ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-3

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.67-43

Рубрики:

Пухлини ока (онкоофтальмологія)

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментального дослідження патоморфологічних змін, які розвиваються у слизової оболонки порожнини рота на 30-ту добу з моменту моделювання аплоксанового цукрового діабету без лікування та з корекцією виявлених порушень за допомогою гелю. У разі цукрового діабету у тварин спостерігались патоморфологічні зміни слизової оболонки щоки дистрофічно-запального характеру, який порушує як епітеліальний шар, так і підлеглі сполучнотканинні структури. Показано високу лікувальну ефективність застосування розробленої рецептури орального гелю, яка містить ліпоєву кислоту, інулін цикорію та настійку софори японської у тварин з аплоксановим діабетом, який сприяє нормалізації морфологічних показників слизової оболонки порожнини рота.

При исследовании с помощью метода логистической регрессии историй болезни 520-ти больных увеальной меланомой определены основные факторы риска (ФР) неэффективности органосохраняющего комбинированного лечения, такие, как начальный размер опухоли, ее локализация и наличие глаукомы. Получена математическая зависимость, позволяющая прогнозировать вероятность сохранения органа зрения при сочетании разных ФР.

Рассмотрены вопросы развития в эмбриогенезе век и слезоотводящей системы, их строение, опухоли эпидермиса, сальных желез, фиброзной, жировой, нервной тканей. Освещены темы происхождения пегментных новообразований увеального тракта глаза, эмбрионального развития и особенностей строения зрительного нерва.

Изложены сведения об особенностях клинического проявления, макро- и микроскопического строения новообразований глаза, его придатков и глазницы. Уделено внимание изложению об иммуноморфологическом профиле новообразований различной локализации и гистогенеза, их ультраструктурной организации и цитогенетических особенностях. Рассмотрены сведения об особенностях лечебного патоморфоза увеальных меланом при применении органосохраняющих методов лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-29 + Р264.927 + Р673.9-29

Рубрики:

Хвороби кишечника

Кишково-тифозна група бактерій

Хвороби сітківки (ретини)

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сочетанная патология печени и кишечника оказывает очень сильное негативное влияние на весь организм, в том числе можно ожидать и ее влияние на состояние такой высокофункциональной ткани как сетчатка глаза. Цель работы - оценить состояние сетчатки глаза при моделировании гепатита и дисбиоза и изучить возможное лечебно-профилактическое действие плодов черники при этой патологии. При воспроизведении вышеуказанной патологии наблюдали сосудистые нарушения и воспалительно-дистрофические реакции, особенно во внутренних слоях сетчатки. Введение пасты черники в дозе 6 г/кг практически полностью устраняло сосудистые нарушения и гистологически выявляемые структурные изменения сетчатки, что дает основания рекомендовать ее в качестве ретинопротектора.

Определено значение молекулярных маркеров, ассоциируемых с пролиферативной активностью и активностью апоптоза злокачественных эпителиальных опухолей кожи век. Повышение экспрессии пролиферативных маркеров р53 и ИПО38, снижение антиапоптотичного маркера Вcl-2 и отсутствие экспрессии маркера индуктора апоптоза CD95 характеризуют биологическую агрессивность опухолей.

Визначено значення молекулярніх маркерів, асоційованих з проліферативною активністю й активністю апоптозу злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік. Підвищення експресії проліферативних маркерів р53 і ІПО38, зниження антиапоптотичного маркера Вcl-2 і відсутність експресії маркера індуктора апоптозу CD95 характеризують біологічну агресивність пухлин.

Определены пороговые значения уровня экспрессии на лимфоцитах периферичной крови CD95+ больше 325 кл/мкл и CD54+ больше 19 %, которые позволяют с достоверностью 80 % прогнозировать прорастание увеальной меланомы в склеру.

Визначено граничні значення рівня експресії на лімфоцитах периферійної крові CD95+ більше 325 кл/мкл та CD54+ більше 19 %, які дозволяють з вірогідністю 80 % прогнозувати проростання увеальної меланоми у склеру.

Після моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів виявлені ультраструктурні зміни хоріоретинального комплексу, що в подальшому можуть призводити до розвитку дегенеративних змін очного дна.

После моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов выявлены ультраструктурные изменения хориоретинального комплекса, что в дальнейшем могут приводить к развитию дегенеративных изменений глазного дна.

Дослідження проведено у 226-ти хворих ЗЕП шкіри повік стадії Т2а-3b N0 M0 на етапі здійснення ПТ під час радіокріогенного лікування. За клінічного оцінювання реакції пухлини на променевий вплив у 85,4 % випадків ЗЕП шкіри повік виявилися радіочутливими, а в 14,6 % - радіорезистентними. Після радіокріогенного лікування рецидиви в 45 разів частіше спостерігалися у разі радіорезистентних пухлин. Анаплазія ЗЕП шкіри повік у 5,5 раза частіше спостерігалася в групі радіорезистентних пухлин. У процесі променевого впливу зафіксовано зміну фенотопічні властивості ЗЕП шкіри повік. У радіорезистентних пухлинах спостережено посилення апоптозу за рахунок зниження рівня CD95(+). В радіочутливих пухлинах відзначена тенденція до опосередкованої індукції апоптозу за рахунок зниження рівня антиапоптичного білка BcL - 2.

Исследование проведено у 226-ти больных ЗЭО кожи век стадии Т2а-3b N0 M0 на этапе осуществления ЛТ при радиокриогенном лечении. При клинической оценке ответа опухоли на лучевое влияние в 85,4 % случаев ЗЭО кожи век оказались радиочувствительными, а в 14,6 % радиорезистентными. После радиокриогенного лечения рецидивы в 45 раз чаще наблюдались при радиорезистентных опухолях. Анаплазия ЗЭО кожи век в 5,5 раза чаще наблюдалась в группе радиорезистентных опухолей. В процессе лучевого влияния зафиксировано изменения фенотопические свойства ЗЭО кожи век. В радиорезистентных опухолях наблюдалось усиление апоптоза за счет снижения уровня CD95(+). В радиочувствительных опухолях отмеченная тенденция к опосредствованной индукции апоптоза за счет снижения уровня антиапоптичного белка BcL - 2.

Визначено, що вітректомія з резекцією гемангіоми є ефективним методом лікування хворих із синдромом Гіппеля - Ліндау. Застосування високочастотного електрозварювання біологічних тканин під час ендорезекції ангіоматочних вузлів дозволяє уникнути кровотечі з живлючих судин у всіх випадках. Це пояснюється облітерацією просвіту судин у місцях прикладання зварювального зонда за рахунок коагуляційного некрозу.

Определено, что витрэктомия с резекцией гемангиомы является эффективным методом лечения больных с синдромом Гиппеля - Линдау. Применения высокочастотной электросварки биологических тканей во время эндорезекции ангиоматочных узлов позволяет избежать кровотечения из питательных сосудов во всех случаях. Это объясняется облитерацией просвета сосудов в местах прикладывания сварочного зонда за счет коагуляционного некроза.

Визначено вплив рекомбінантного ЕПО у тварин з стрептозотоциновим діабетом на структурні особливості сітківки, а також концентрацію гемоглобіну та кількість еритроцитів у переферійній крові. Експеримент проведено на 30-ти щурах породи вістар.

Определено влияние рекомбинантного ЭПО у животных со стрептозотоциновим диабетом на структурные особенности сетчатки, а также концентрацию гемоглобина и количество эритроцитов в переферической крови. Эксперимент проводился на 30-ти крысах породы вистар.

У крыс воспроизводили механическим способом дефект костной ткани и заполняли его остеопластическими препаратами: коллапан или новый препарат, содержащий трикальций фосфат, гиалуроновую кислоту, тиотриазолин и метронидазол. Состояние регенерации оценивали гистологическим методом через 10 и 30 дней опыта. Установлено, что оба препарата стимулируют остеогенез, причем, в большей степени новый препарат, содержащий гиалуроновую кислоту.

Надано стислі відомості про водні канали (аквапорини) ока і їх роль у розвитку катаракти, глаукоми й інших очних захворювань.

Представлены краткие сведения о водных каналах (аквапоринах) глаза и их роли в развитии катаракты, глаукомы и других глазных заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67 д (4УКР)

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Більшість злоякісних епітеліальних пухлин (ЗЕО) шкіри повік мають повільне зростання, мінімальну локальну інвазію та сприятливий прогноз у разі адекватного лікування. У ряді випадків ЗЕО шкіри повік виявляють бурхливе зростання з інвазією прилеглих тканин, багаторазово рецидивують. Агресивний характер ЗЕО шкіри повік обумовлений тривалим існуванням пухлини, великими розмірами, інвазією підлягаючих тканин, частими рецидивами.

Большинство злокачественных эпителиальных опухолей (ЗЭО) кожи век имеют медленный рост, минимальную локальную инвазию и благоприятный прогноз при адекватном лечении. В ряде случаев ЗЭО кожи век обнаруживают бурный рост с инвазией окружающих тканей, многократно рецидивируют. Агрессивный характер ЗЭО кожи век обусловлен длительным существованием опухоли, большими размерами, инвазией подлежащих тканей, частыми рецидивами.