Розглянуто феномен міжособистісного розуміння як компонента психологічно-управлінської компетентності. Проаналізовано засади компетентністного підходу до оцінки ефективності управлінської діяльності, управлінські моделі компетентності та місце міжособистісного розуміння в структурі управлінської компетентності. Наведено результати емпіричного дослідження феномену та його зв'язку з показниками емоційного інтелекту на вибірці держслужбовців.

Розроблено процедуру виводу канонічної системи диференціальних рівнянь нелінійної теорії анізотропних оболонок типу Тимошенко. Вона може бути застосована за будь-якого порядку нелінійності співвідношень між переміщеннями та деформаціями. Процедуру реалізовано з урахуванням складових третього ступеня у виразах поперечного зсуву, кривин і кручення. Ілюстрацією використання всіх етапів розробленого підходу є розв'язок задачі про нелінійне деформування гофрованої арки.

Зазначено, що індивідуальна рефлексія як унікальна характеристика особистості є ключовим елементом специфічності об'єкта дослідження психології особистості щодо об'єктів інших наукових дисциплін. Указана відмінність значною мірою зумовлює специфіку наукової парадигми й дослідницької методології психології особистості.

Проведено порівняльний аналіз останніх досліджень із проблеми зв'язку показників робочої пам'яті з плинним інтелектом. Наведено огляд маловідомої у вітчизняній психології моделі робочої пам'яті Алана Бедлі, а також основних підходів до розвитку робочої пам'яті. Висвітлено практику розвитку плинного інтелекту дітей методом тренування обсягу робочої пам'яті й дві протилежні позиції в питанні можливостей розвитку плинного інтелекту, аргументовано кожну зі сторін. Зроблено висновок про необхідність проведення констатуючого емпіричного дослідження зв'язку показників розвитку елементів моделі робочої пам'яті А. Бедлі та розумового розвитку. Оскільки оцінка розумового розвитку за допомогою матричних текстів на інтелект викликає достатньо аргументовану критику, запропоновано оцінити зв'язок показників робочої пам'яті й академічної успішності молодших школярів. В умовах відсутності стандартизованих методів оцінки розроблено п'ять експериментальних процедур, спрямованих на оцінку різних елементів моделі робочої пам'яті. Вибірка емпіричного дослідження складалася із 60 учнів 3-х класів. У результаті кореляційного аналізу отриманих результатів виявлено низку статистично значущих кореляцій між результатами виконання завдань на діагностику рівня розвитку мнемічних здібностей і академічною успішністю з математики та мов. Показано, що 33 - 72 % відмінностей в успішності між учнями з окремих предметів може бути пояснено за рахунок відмінностей між результатами мнемічної діяльності. Зроблено висновок про значущість ступеня розвитку мнемічних здібностей для академічної успішності й необхідності пошуку і перевірки методів їх розвитку.

Проблема міжособистісної взаємодії представників різних етнокультурних спільнот за умов глобальних зрушень у процесах міграції та інформаційного обміну загострилася в останні кілька років у більшості європейських країн. Проведено аналіз останніх досліджень особливостей феномену стереотипізації в різних сферах на основі когнітивно-психологічного підходу. Висвітлено вплив домінантних ідеологічних установок на процеси міжетнічної і міжрасової соціальної перцепції. Надано окремі результати емпіричного дослідження етнокультурних установок щодо представників шести етнокультурних груп, історично представлених на території сучасної України. У дослідженні взяли участь 78 студентів педагогічного та медичного коледжів міста Луцьк. Використано метод примусового ранжування бажаних представників різних етнокультурних груп у трьох ситуаціях: шлюб сестри, безпосередній керівник, бізнес-партнер. Виявлено статистично значущу відмінність у ставленні до представників різних етнокультурних груп в окремих сферах соціальної взаємодії, зокрема до польської і російської етнокультурних груп. Увагу надано етичним стандартам проведення дослідження. Повні результати дослідження не публікуються, щоб не створювати грунт для маніпулювання суспільною свідомістю в ідеологічних, пропагандистських і політичних цілях. Зроблено висновок про доцільність моніторингу установок молоді щодо міжкультурної взаємодії для запобігання проявам ксенофобії та розбрату.

Останні емпіричні дані засвідчують існування декількох базових когнітивних процесів, які забезпечують інтелектуальну діяльність. Показано, що цей підхід грунтується на теоретичних принципах і моделях структури інтелекту Д. Марра, Б. М. Величковського, Л. В. Засєкіної. Акцентовано на особливій ролі семантичного значення в процесі переробки інформації. Проаналізовано базові когнітивні процеси - швидкісну переробку інформації, робочу пам'ять, утворення асоціативних зв'язків, імпліцитне научіння. Показано, що швидкість переробки інформації найбільш досліджений серед базових процесів. Проаналізовано історію досліджень швидкості ментальних процесів. Представлено результати емпіричного дослідження зв'язку швидкості лексично-семантичної переробки інформації з успішністю та академічними досягненнями студентів. У дослідженні взяло участь 51 студент Луцького національного технічного університету. Виявлено високу прогностичну здатність методики диференціації однакових і неоднакових слів щодо поточних академічних досягнень студентів.

Безпрецедентний розвиток нейронаук на початку ХХI ст.ставить проблему переосмислення дослідницької парадигми сучасної нейропсихології. Із часу започаткування об'єктивної нейропсихології її основні здобутки лежали в галузі клінічної нейропсихології - виявлення поведінкових наслідків органічних і фізичних ушкоджень мозку. Численні дослідження нейронаук у межах низки дослідницьких програм приносять нові результати, що покращують розуміння нейронних основ психіки. Усередині другої декади століття проголошено про початок масштабних проектів дослідження мозку в Європейському Союзі (Human Brain Project /HBP) і США (Brain Research Through Advancing Innovative Neurotechnologiеs). Розширено фінансову підтримку започаткованих раніше державних іприватних дослідницьких проектів, таких як канадська програма "Brain Canada" чи програми Інституту наук про мозок Аллена в Сіетлі. У процесі їх реалізації з'являються нові технології діагностики індивідуальних особливостей нервової системи й значно вдосконалюються вже наявні. Найбільш перспективними є методи неінвазивної нейровізуалізації, що грунтуються на функціональній магніто-резонансній та рентгенівській комп'ютерній томографії. Відзначено необхідність гармонійного поєднання нових і традиційних методів дослідження. Це дає великі масиви даних для їх співвіднесення з особливостями ментальних процесів та соціальної поведінки особистості. У такій ситуації фокус нейропсихологічних досліджень зміщується від традиційних методів клінічної психології діагностики й корекції порушень нервової системи на покращання когнітивної та соціальної адаптованості людини. Серед дослідників виникають дискусії щодо оптимального вибору йпріоритетності перспективних стратегій досліджень, а також довготривалих соціальних наслідків розвитку нейронаук. Розглянуто сучасний стан дослідницьких стратегій, проекти, у яких вони реалізуються, розвиток технологій дослідження нервової системи та вплив отриманих результатів на покращення буття людини. Проаналізовано проблеми розвитку нейропсихології в Україні й розкрито участь українських нейропсихологів у міжнародних дослідницьких програмах.

Розглянуто основні підходи до поняття та структури психічного здоров'я особистості. Застосовано комплексний підхід до поняття концептуалізації психічного здоров'я як психологічного феномену. Особливу увагу зосереджено на зарубіжному досвіді впровадження заходів щодо профілактики, діагностики та проведення корекційних програм із покращення психічного здоров'я особистості на робочому місці. Поняття психічного здоров’я в організаціях у цьому контексті розглянуто як цілеспрямовану політику Європейського Союзу. Запропоновано рекомендації щодо розробки національної програми розвитку психічного здоров'я в організаціях України. Обгрунтовано основні критерії та методики дослідження психічного здоров'я особистості в цілому. Проаналізовано результати емпіричного дослідження особливостей показника якості життя як фактора психічного здоров'я працівників у державних установах і суб'єктивного благополуччя як показника психічного здоров'я особистості.

Здійснено теоретичний аналіз організаційних і концептуальних змін, які спостерігаються в сучасній психології спорту та фізичних вправ в США. Для реалізації мети дослідження використовувався аналіз публікацій в профільних наукових журналах, а також вивчення офіційних документів та інформаційних матеріалів професійних об'єднань спортивних психологів. Результати. Розвиток психології спорту в США демонструє більш швидкий поступальний рух починаючи з 90-хроків. Спостерігається якісне зростання в галузі практик прикладної психології спорту. Відмічається затребуваність напрацювань психологів-практиків в сфері психології продуктивності. Проте в процесі розвитку виявились організаційні і методологічні проблеми розширення сфери прикладного застосування набутого досвіду, інтеграції з організаційними культурами спортивних організацій, професійної ідентифікації, навчання і сертифікації компетентностей. Провідні фахівці психології спорту рекомендують здійснювати більш послідовні кроки в напрямі визначення дисципліни, як підгалузі психології продуктивності, визначитись з місцем і функціями спортивних психологів в організаційній культурі спортивних організацій, формувати професійну ідентичність спортивних психологів, проводити розмежування на рівні професійних послуг і компетентностей з психологією фізичних вправ, продовжувати діяльність по вдосконаленню професійних етичних і кваліфікаційних стандартів відповідно до вимог часу. Висновки: проведене дослідження показало, що увагу експертів в найбільшій мірі привертають проблеми трансформації поля діяльності спортивних психологів, вивчення і поширення передових практик, місця спортивних психологів в організаційній культурі спортивних організацій, професійної ідентифікації спортивних психологів, навчальних програм по актуальними професійними компетентностями, вдосконалення нормативної бази сертифікації фахівців.