Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.33

Рубрики:

Порфірини

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.615.7 + Г261.33-27

Рубрики:

Похідні кислот, які містять азот (аміди, іміди, азиди, гідразиди, імідоефіри кислот, гідроксамові кислоти)

Порфірини

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Конденсацією амінопохідних мезозаміщених порфіринів із вільним дироданом з наступною внутрішньомолекулярною циклізацією одержано порфірини, які містять на периферії макроциклу 2-амінотіазольний фрагмент.

Зазначено, що обробка хлороформно-спиртового розчину 2-форміл-5,10,15,20-тетрафенілпорфірину розчином діазометану в ефірі призводить водночас з відомим 2-ацетоніл-5,10,15,20-тетрафенілпорфірином до недоступного раніше 2-ацетил-5,10,15,20-тетрафенілпорфірину. В чистому хлороформі головним продуктом реакції стає 2-ацетил-2,3-циклопропа-5,10,15,20-тетрафенілхлорин.

Змішаноальдегідною конденсацією піролу з бензальдегідом та ізомерними ціанобензальдегідами в співвідношенні 4:1:3 одержано ізомерні 5-(2-ціанофеніл)-, 5-(3-ціанофеніл)- і 5-(4-ціанофеніл)-10,15,20-трифенілпорфірини, які виділено за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81-1

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2 + Е0*820.801.631.3:Е4

Рубрики:

Pseudomonas

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено антивірусні властивості нових синтетичних асиметрично-заміщених порфіринів з використанням бактеріофагів як модельних вірусів. Вивчено здатність вільної основи 5,10,15-три(N-метил-4-піридил)-20-(н-ноніл)порфірина та її комплексу з цинком інгібувати активність стафілококового фага, фага Т4 та фага Т7. Бактеріофаги інкубували у присутності досліджуваних сполук у темнових умовах та під час опромінення видимим світлом, після чого їх титрували за методом подвійних агарових шарів. Кінцеві концентрації порфіринів складали 0,1; 1 та 10 мкМ. Спектри поглинання порфіринів записували після інкубації з фаговою суспензію за допомогою спектрофотометра "Spekol-10" та оцифровували. Показано, що найчутливішим до дії сполук є стафілококовий бактеріофаг, активність якого пригнічувалася вільною основою порфірину на 68 % за темнових умов, та на 80 % при фотоактивації. Цинковий комплекс порфірину повністю інактивував цей фаг, як у темнових умовах так і при опроміненні. Бактеріофаг Т4 був чутливішим до дії досліджуваних сполук за темнових умов. Так, за темнових умов зниження активності фага у присутності вільної основи порфірину досягало 68 %, а цинкового комплексу - 88 %, в той час за фотоактивації - 24 та 35 %, відповідно. Бактеріофаг Т7 навпаки був чутливішим до дії фотоактивованих порфіринів. Зниження його активності за темнових умов вільною основою порфірину досягало 21 %, а цинковим комплексом - 16 %, тоді як за опромінення - 28 та 53 %, відповідно. Спектроскопічні дослідження показали, що досліджувані порфірини зв'язуються з фагами. Синтетичні асиметрично-заміщені порфірини пригнічують активність досліджуваних бактеріофагів завдяки формуванню комплексів з фаговими частками.

Змішаноальдегідною конденсацією суміші хінолін-6-карбальдегіду (або ізомерного йому хінолін-7-карбальдегіду) та н-бутиральдегіду з піролом одержано суміш хінолінілпропілпорфіринів, з якої хроматографічно виділено ізомерні дихінолінілдипропілпорфірини. Останні переведено у водорозчинну форму кватернізацією хінолінільних фрагментів метиловим естером пара-толуенсульфокислоти для подальшого дослідження їх антибактеріальних властивостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*87

Рубрики:

Pseudomonas

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити формування біоплівки клітинами S. enteritidis за впливу оригінальних похідних 2-гептил-3-гідрокси-4-хінолону (PQS) з різною довжиною алкільного ланцюга. Клітини тест штамів інкубували у 96-лункових планшетах за присутності 20, 40 та 80 мкМ досліджуваних сполук. Сполуки були поділені на дві групи - зі скороченою та подовженою відносно PQS довжиною алкільного ланцюга. Вміст планктонних клітин визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 600 нм. Формування біоплівки оцінювали за допомогою CV-тесту (crystal violet-тесту) спектрофотометрично при довжині хвилі 592 нм. Отримані результати показали що аналоги PQS зі скороченою довжиною алкільного ланцюга, у більшості випадків знижують вміст планктонних клітин, тоді як похідні з подовженим алкільним ланцюгом виявили тенденцію до стимулювання планктонної культури. PQS і його синтетичні аналоги зі скороченою довжиною алкільного ланцюга або не впливали, або помірно стимулювали формування біоплівки тест-штамами S. enteritidis. На противагу цьому похідні з подовженим алкільним ланцюгом достовірно знижували масу біоплівки на 50 - 70 % у порівняні з контролем. Висновок: показано, що аналоги сигнального хінолону Pseudomonas aeruginosa з подовженим алкільним ланцюгом є ефективними пригнічувачами утворення біоплівок різними штамами S. enteritidis.