Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю223.221 + Ю225.4

Рубрики:

Людина і буття

Проблема реальності

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто логіко-гносеологічні, онтологічні, релігійно-метафізичні та філософсько-культурологічні аспекти поняття "смисл" як в загальнотеоретичному контексті, так і в контексті російської філософії та культури Срібного віку. Проаналізовано смисл людського життя у персоналізмі С. Франка, питання про співвідношення свободи та знання у релігійно-екзистенційній етиці, смисл єдності душі та тіла у філософії М.О. Бердяєва та В.С. Соловйова.

Рассмотрены логико-гносеологические, онтологические, религиозно-метафизические и философско-культурологические аспекты понятия "смысл" как в общетеоретическом контексте, так и в контексте русской философии и культуры Серебряного века. Проанализированы смысл человеческой жизни в персонализме С. Франко, вопросы о соотношении свободы и знания в религиозно-экзистенциональной этике, смысл единства души и тела в философии Н.А. Бердяева и В.С. Соловйова.

Розглянуто співвідношення розсудку та розуму у контексті філософсько-педагогічних міркувань. Розкрито зміст співвідношення категорій "розсудок" і "розум" стосовно категорій мислення, істини, уяви, соціальних реалій, повсякденності. Охарактеризовано логіку педагогічного мислення в її найістотніших моментах у процесі осмислення та розв'язання суперечностей, що нагромадились у царині освіти.

Рассмотрены соотношения рассудка и разума в контексте философско-педагогических размышлений. Раскрыто содержание соотношения категорий "рассудок" и "разум" относительно категорий мышления, истины, представления, социальных реалий, повседневности. Охарактеризована логика педагогического мышления в ее наиболее существенных моментах при осмыслении и решении противоречий, накопившихся в сфере образования.

Розкрито основні положення екзитенціальної філософії відомого українського мислителя Л. Шестова як альтернативної концепції ученню Е. Гуссерля та раціоналізму. Висвітлено філософські ідеї ученого, які набули значення принципових положень сучасного постмодерністського дискурсу. Проаналізовано вплив творчості Ф. Достоєвського на формування філософських поглядів Л. Шестова. Розкрито роль філософії Л. Шестова у розвитку релігійно-антропологічної пропозиції християнських мислителів XIX ст. Наведено результати дослідження творчості С. К'єркегора та Л. Шестова в екзистенціальному аспекті.

Раскрыты основные положения экзистенциальной философии известного украинского мыслителя Л. Шестова как альтернативной концепции учению Гуссерля и рационализму. Освещены философские идеи ученого, на базе которых сформирован современный постмодернистский дискурс. Проанализировано влияние творчества Ф. Достоевского на формирование философских взглядов Л. Шестова. Раскрыта роль философии Л. Шестова в развитии религийно-антропологических учений христианских мыслителей XIX ст. Изложены результаты исследования творчества С. Кьеркегора и Л. Шестова в экзистенциальном аспекте.

Висвітлено актуальні проблеми філософії, релігієзнавства, культурології та політології. Розглянуто філософію Геракліда як початок культури діалектичного мислення. Проаналізовано смисл життя в контексті діалектики етико-сотеріологічних настанов. Увагу приділено теоретичним та методологічним питанням сучасної глобалістики. Розглянуто ситуацію кризи культури в контексті філософсько-антропологічних поглядів Г. Зіммеля. Висвітлено проблеми співвідношення магії та релігії у Дж. Леуба. Охарактеризовано феномен гри в молодіжних субкультурах. Розкрито особливості становлення драми абсурду в літературі. Досліджено постструктуралістські та деконструктивістські тенденції в сучасній філософії історії.

Проаналізовано проблеми філософії та культури російського срібного віку (СВ), розкрито особливості концепту "абсолют" у контексті російської філософії та культури СВ в онтологічних, антропологічних, екзистенціальних, релігійно-метафізичних та філософсько-культурологічних аспектах. Викладено онтологічні критерії сенсу нового етапу мистецтва у концепціях постмодернізму і В. Соловйова. Визначено абсолютність і особистості у персоналістичній філософії М. Бердяєва. Розглянуто питання про іконічність образу у творчій спадщині М. Тарабукіна - видатного мистецтвознавця та філософа першої половини ХХ ст. Розкрито перспективу вічності та амбівалентності філософсько-поетичних епох у збірці "Срібне і чорне" польського поета Я. Лєхоня.

Досліджено співвідношення категорій "розсудок" і "розум" у суто філософському й у філософсько-педагогічному контекстах, що дозволяє розглядати їх як необхідний дослідницький інструмент у сфері соціально-філософського пізнання. Розглянуто виявлення характеристик розсудку та розуму у мисленні, у взаєминах з продуктивною уявою, щодо проблеми істини, у соціальному контексті, у світі повсякденності. Розкрито проблеми сутності педагогічного мислення, природи виховання як такого, роль душевного та духовного у виховному процесі, місця ціннісної свідомості, вербалізму та дидактизму у педагогіці, способів організації педагогічного простору, цілісності освітнього процесу. Розроблено філософсько-педагогічну концепцію співвідношення розсудку та розуму, яка розкриває основи загострення суперечностей освіти на рівні педагогічного мислення та в межах педагогічних практик.

Розглянуто природу мислення в межах класичної філософської парадигми (Спіноза, Гегель, Маркс) із залученням і переосмисленням ідей Е. В. Ільєнкова та В. О. Босенка. Обгрунтовано ідею, що розумність людського мислення зумовлена його категоріальністю, яка забезпечує кореляцію міри людського з мірами та смислами універсального буття.

Досліджено логіку доцільності (ціле-відповідності) та ціло-відповідності. Аргументовано тезу, що домінування в освітньому процесі логіки зовнішньої доцільності перекручує і спотворює його природу й призводить до вкрай негативних наслідків. Переорієнтація педагогічного мислення на логіку ціло-відповідності сприятиме адекватному розв'язанню гострих суперечностей навчання та виховання.

Розкрито когнітивно-екзистенціальний аспект феномену пам'яті. Розглянуто проблематику пам'яті у контексті феномену ідолопоклоніння. Визначено роль і значення пам'яті в експлікації неявного знання. Описано категорію темпоральності у сучасній науковій картині світу. Проаналізовано консолідуючі можливості пам'яті. Увагу приділено сутнісним проблемам душі у трансформаційному суспільстві. Розкрито сутність і принципи сучасного гуманізму, сучасний контекст вчення Аврелія Августина про душу. Розглянуто філософські засади модернізації змісту вищої освіти України. Охарактеризовано екологічну освіту та духовність українського народу.

Розглянуто семіотичну стратегію тексту у всесвіті необмеженого семіозису. Розкрито особливості інтерпретації мови у гуманітарному дискурсі ХХ - ХХІ ст. Досліджено універсальні закономірності виникнення і розвитку філософії і теоретичного мислення. Висвітлено проблему синестезії в українській філософській ліриці. Проаналізовано ідеї постмодернізму в українській літературі на прикладі творчості Ю. Андруховича.

Розглянуто проблеми фундаментальної культурології у різних цивілізаційних і регіональних академічних традиціях. Висвітлено такі ключові напрямки досліджень сучасної культурології, як культурологія освіти, культурологія релігії, культурні студії візуальності, студії пам'яті, гендерні студії, культурологія міста. Увагу приділено теоретичній спадщині П. М. Біциллі. Розкрито основні напрямки культурологічних досліджень феномену православної монастирської культури. Розглянуто лінгвокультурологічну гіпотезу походження назви міста Чернігів.

Висвітлено сучасні дослідження актуальних проблем філософії освіти. Акцентовано увагу на нерозривному зв’язку філософії, педагогіки і психології у розумінні глибинних смислів — духовно-душевних вимірів — освітньо-педагогічного простору. Обговорено трансформації освіти в сучасній Україні. Розглянуто актуальні проблеми філософії освіти у спадщині В. Скотного. Подано аналіз варіантів про справжній суб’єкт освітньої діяльності.

Рассмотрено творчество Г. Г. Шпета (1879 - 1937). Приведены результаты анализа феноменолого-герменевтической, историко-философской и эстетико-искусствоведческой сфер профессиональных интересов мыслителя. Отмечено, что в центре внимания авторов - амбивалентный характер самоопределения Г. Г. Шпета как философствующего субъекта и поиски методологического основания объединения философии, науки и искусства в единое когнитивное пространство. Представлены не публиковавшиеся ранее архивные документы, раскрывающие подробности киевского периода жизни философа.

Індекс рубрикатора НБУВ: В387 е(4ПОЛ)л

Рубрики:

Фізика космічних променів

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано трансформації сутності культури у добу глобалізації, окремих змістовних структур культури, зміни характеру діалогу вітчизняної та загальносвітової культур та проблеми закономірностей формування культури діалогу у XXI столітті. Репрезентовано теоретичні та персоналістичні аспекти діалогу. Охарактеризовано культуру діалогічного мислення та світовідношення на основі аналізу проблеми у контексті історії філософії і сучасності. Досліджено екзистенційно-психоаналітичний вимір діалогу культур. Висвітлено діалог як спільне переживання образного контексту. Розглянуто світоглядно-дослідницьку парадигму ціннісно-нормативних засад діалогу культур в умовах глобалізації. Увагу приділено негативному характеру глобальної свідомості та антидіалоговість глобалістичного мислення. Досліджено можливості та контроверсії метафізичних і релігійних обріїв культури як чинників міжкультурної взаємодії. Увагу приділено ментальним засадам української філософсько-поетичної традиції.

Розрахунок асимптотичних напрямків наближення частинок космічних променів є важливим інструментом для визначення межі жорсткості для даного географічного місця. Наведено результати розрахунків асимптотичної широти та асимптотичної довготи та межі магнітної жорсткості для семи аеропортів (Апатити, Оулу, Варшава, Лае, Буенос-Айрес, Веллінгтон та Мак-Мердо), розташованих на різних широтах та довготах на основі чисельного інтегрування рівняння руху заряджених частинок космічного випромінювання у магнітному полі Землі. За початкову відстань від центра Землі приймали відстань 20 км над поверхнею. Приблизно на такій висоті більшість космічних променів зазнає ядерних зіткнень. Розрахунки зроблено для моделі Міжнародного геомагнітного еталонного поля (IGRF) на 2015 р.