Розглянуто питання розвитку державного регулювання попередження банкрутства. Проаналізовано чинну систему обліку неплатоспроможних підприємств, виявлено наявні недоліки та запропоновано варіант його ведення.

Досліджено теоретичні, організаційно-методичні, інформаційні та прикладні проблеми, пов'язані з удосконаленням організаційно-економічного механізму управління банкрутством суб'єктів господарювання. Сформульовано уточнене визначення поняття "банкрутство". Розкрито його економічну сутність та неправомірність ототожнення понять "неплатоспроможність", "неспроможність" та "банкрутство", а також висвітлено застосування понятійного апарату для забезпечення тотожності економічного стану суб'єктів господарювання правовій оцінці та процедурам управління, що будуть застосовуватися надалі. Розвинуто ідею класифікації причин та видів банкрутства суб'єктів в Україні. Побудовано модель організаційно-економічного механізму управління банкрутством. Розроблено методику організації та ведення обліку неплатоспроможних підприємств недержавної форми власності. Обгрунтовано методику діагностики банкрутства суб'єктів господарювання.

Охарактеризовано виявлені ознаки і форми прояву "нової економіки" в цілому і зокрема у внутрішній торгівлі України. Розглянуто тенденції інноваційних технологій як ресурсу оптимізації розвитку торгівлі.

Розглянуто роль, сутність цілепокладання у взаєминах продавця і покупця, його місце при прийнятті рішення покупцем і організації господарських форм і форматів ритейлу, визначенні місії підприємства в управлінні розвитком господарських форм та іміджем підприємства.

Розкрито проблему використання концепції монетизації в розвитку торговельних транзакцій з покупцями товарів. Представлено результати дослідження проблеми, які свідчать про активізацію торгівлі через переваги концепції монетизації. Проведено аналіз категорії ціни й вартості товару, механізму надання їхніх вартісних переваг у грошовому вираженні.

Мета дослідження - розробка теоретико-методологічних засад організаційно-економічного механізму розвитку внутрішньої торгівлі (ВТ) України. Узагальнено інституціональні основи організаційного механізму розвитку ВТ. Розглянуто теоретичні та практичні основи організаційно-економічного механізму, базовані на інституціональній парадигмі обгрунтування економічного розвитку з урахуванням соціальної компоненти. Обгрунтовано концепцію розвитку внутрішньої торгівлі України на основі узагальнення світового досвіду інституціоналізації цієї галузі та з урахуванням вітчизняної практики. Визначено місце державного регулювання ринку товарів та послуг і теоретично обгрунтовано зміст і шляхи реалізації методики формування державної стратегії розвитку. Проведено оцінювання ознак "нової економіки", інституту віртуальної торгівлі і напрямів інкрементних інновацій у бізнес-процесах торговельних підприємств. Розроблено механізм та систему моніторингу інституціонально-інноваційного розвитку ВТ. Обгрунтовано принципи та засади розвитку ВТ в конвенціональному середовищі. Розроблено механізм інституціоналізації соціальної відповідальності в торгівлі, а також розвитку та оцінювання торгівлі на основі "Призми ефективності" та концепції монетизації вигід і витрат. Розроблено модель взаємодії учасників ринку внутрішньої торгівлі, що базується на прогнозно-імовірнісному підході щодо аналізу її ефективності.

Викладено інституціональні основи розвитку торговельного підприємництва, виділено тенденції розвитку, визначено концепт glam-капіталізму (гламурного капіталізму) як інноваційної теоретичної основи розвитку торгівлі, що базується на брендах і трендах, які визначають конвенціональні дії учасників ринку через облік віртуалізації й гламуру сучасних товарів і послуг.

Досліджено питання здійснення інновацій для розвитку внутрішньої торгівлі країни та виникнення інституціональних пасток, які слід враховувати під час здійснення управлінських функцій, прийняття законів тощо. Визначено форми кризового стану стандарту або інституту; чинники вибору рівня виходу з інституціональної пастки. Проаналізовано виникнення пасток на прикладі ситуації з прийняттям Закону України "Про внутрішню торгівлю".

Досліджено інституціональну економіку як теоретичну основу аналізу розвитку внутрішньої торгівлі. Розглянуто внутрішню торгівлю як соціально-інституціональний феномен ринкової економіки та інституціональні основи організаційного механізму розвитку внутрішньої торгівлі. Проаналізовано світовий досвід інституціоналізації розвитку торгівлі і його вплив на формування торгівлі на внутрішньому ринку. Розкрито методологічні засади інституціонального аналізу трансформаційних процесів розвитку внутрішньої торгівлі. Визначено місце державного регулювання інституціональних змін у розвитку внутрішньої торгівлі. Досліджено інституціональний аспект державного регулювання ринку товарів і послуг у внутрішній торгівлі України. Надано теоретичне обгрунтування змісту і методики формування державної стратегії розвитку торгівлі й шляхи її реалізації. Оцінено ознаки "нової економіки" і напрями інноваційних процесів у внутрішній торгівлі. Обгрунтовано методологічні підходи щодо цілепокладання у розвитку торговельних структур. Розроблено механізм інституціоналізації соціальної відповідальності в торгівлі.