Висвітлено основні проблеми теорії оказіональності, проаналізовано головні етапи в історії дослідження неологічної лексики у вітчизняному мовознавстві. Розкрито суть близько 6 000 понять, вміщених у "Короткому словнику авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття".

Освещены основные проблемы теории оказиональности, проанализированы основные этапы в истории исследования неологической лексики в отечественном языковедении. Раскрыта сущность около 6 000 понятий, размещенных в "Кратком словаре авторских неологизмов в украинской поэзии ХХ столетия".

Проаналізовано лексикографічний аспект дослідження авторських лексичних новотоворів в українській поезії XX ст. Вперше у вітчизняній лексикографії укладено "регіональний" словник неолексем поетів Рівненщини (понад 1 700 одиниць).

Проанализирован лексикографический аспект исследования авторских лексических новообразований в украинской поэзии XX в. Впервые в отечественной лексикографии составлен "региональный" словарь неолексем поэтов Ровенской области (более 1 700 единиц).

Висвітлено проблеми сучасної неології й оказіоналістики, історію дослідження неологічної лексики в українському мовознавстві. Проаналізовано еволюцію індивідуально-авторської лексичної номінації в українській поезії ХХ ст. на матеріалі понад 7 000 лексичних новотворів, засвідчених у вокабуляторах близько 400 авторів. Розглянуто особливості лексичних інновацій як експонентів мовно-поетичної картини світу українських футуристів 1920 - 1930 рр. Розкрито здобутки та перспективи української індивідуально-авторської неографії, теоретичні засади створення різножанрових словників авторської неологічної лексики.

Освещены проблемы современной неологии и оказионалистики, история исследования неологической лексики в украинском языковедении. Проанализирована эволюция индивидуально-авторской лексической номинации в украинской поэзии ХХ ст. на материале свыше 7 000 лексических новообразований, засвидетельствованных в вокабуляторах около 400 авторов. Рассмотрены особенности лексических инноваций как экспонентов языково-поэтической картины мира украинских футуристов 1920 - 1930 гг. Раскрыты достижения и перспективы украинской индивидуально-авторской неографии, теоретические основы создания разножанровых словарей авторской неологической лексики.

Наведено результати комплексного дослідження авторських лексичних новотворів у поетичному словнику лідера українського футуризму 1920 - 1930-х рр. М. Семенка. Висвітлено теоретичні аспекти оказіональної номінації, проаналізовано семантичні особливості лексичних новотворів, розглянуто номінації, твірною основою яких є прецедентні феномени. Проаналізовано вплив чинників позамовного характеру на конструювання оригінальних номінацій. На підставі порівняльного аналізу інновацій М. Семенка з новотворами його сучасників, зокрема російських футуристів та поетів наступних поколінь визначено особливості індивідуально-авторського словотвору й основні тенденції в оказіональній номінації фрагментів дійсності, характерні для поезії 1920 - 1930-х рр. Значну увагу приділено лексикографічному аспекту дослідження новотворів: уперше укладено персональний словник інновацій М. Семенка, в якому описано понад 700 одиниць.

Изложены результаты комплексного исследования авторских лексических новообразований в поэтическом словаре лидера украинского футуризма 1920 - 1930-х гг. М. Семенка. Освещены теоретические аспекты оказиональной номинации, проанализированы семантические особенности лексических новообразований, рассмотрены номинации, образующей основой которых являются прецедентные феномены. Проанализировано влияние факторов неязыкового характера на конструирование оригинальных номинаций. На основе сравнительного анализа инноваций М. Семенка c новообразованиями его современников, в частности российских футуристов и поэтов будущих поколений определены особенности индивидуально-авторского словообразования и основные тенденции в оказиональной номинации фрагментов действительности, характерные для поэзии 1920 - 1930-х гг. Значительное внимание уделено лексикографическому аспекту исследования новообразований: впервые составлен персональный словарь инноваций М. Семенка, в котором описаны свыше 700 единиц.

Досліджено семантичну, лексико-граматичну, дериваційну та функціональну природу оказіональних лексичних новотворів (понад 7 000 одиниць) в українській поезії XX ст. Запропоновано більш конкретну у порівнянні з традиційною класифікацію визначених новотворів як різновиду оказіональних лексичних утворень. Обстежено й описано вокабуляри близько 200-т поетів, оцінено внесок певних авторів у розвиток поетичного лексикону XX ст. Уперше в україністиці виявлено залежності між різними показниками динаміки індивідуально-авторської номінації ("продуктивність словотворчості поетів XX ст.", "спосіб творення авторських лексичних новотворів"), проведено періодизацію її еволюції. Проаналізовано здобутки письменницької лексикографії XX - XXI ст. Запропоновано типологію словників дослідженої неологічної лексики. Обгрунтовано теоретичні засади їх укладання.

Висвітлено актуальні питання дослідження складного речення. Розглянуто граматичні проблеми зверненої мови у лінгвістичній спадщині К. Шульжука. Наведено функціонально-стильову динаміку пояснювальних сполучників в українській мові кінця XX - початку XXI ст. Визначено синтаксичні одиниці як об'єкти синтаксису. Розкрито синсемантизм українського дієслова у його проекції на розчленований денотат. Проаналізовано особливості внутрішньої структури предикативних одиниць у складних конструкціях з сурядністю та підрядністю та в контамінованих багатокомпонентних реченнях. Приділено увагу вербалізації стратегії діагностувальної ідентифікації в медичному дискурсі. Обгрунтовано дейктичну стратегію особового імені в публіцистиці О. Гончара. Розглянуто лінгводидактичні засади формування пунктуаційних умінь і навичок в учнів основної школи.

Наведено результати досліджень з питань мовотворчості видатного українського поета - П. Тичини. Вміщено новий словник його авторських лексичних новотворів, в якому наведено понад 1 000 інновацій. Увагу приділено питанням неології та неографії поета. Розглянуто епітет як ознаку індивідуального стилю П. Тичини та Є. Маланюка. Проаналізовано мовний образ думки в поезіях П. Тичини та М. Рильського. Досліджено внутрішній монолог як засіб характеристики головного героя в поемі-симфонії П. Тичини "Сковорода". Висвітлено проблеми лексикографічного опису новотворів поета.

Подано інформацію про роботу лексикографічної лабораторії "Острозький неограф" Національного університету "Острозька академія", висвітлено теоретичні та практичні аспекти неолого-неографічних досліджень, проблеми лексикографічного опису авторських новотворів у сучасних неологічних словниках. Наведено лексикографічний опис авторських лексичних новотворів Ліни Костенко та Миколи Вінграновського (персональні і зведений словники).

Приведена информация о роботе лексикографической лаборатории "Острожский неограф" Национального университета "Острожская академия", освещены теоретические и практические аспекты неолого-неографических исследований, проблемы лексикографического описания авторских неологизмов в современных неологических словарях. Дано лексикографическое описание авторских лексических неологизмов Лины Костенко и Ноколая Винграновского (персональные и сводный словари).

Висвітлено актуальні проблеми слов'янського мовознавства (насамперед українського) в галузі антропонімійної неології. Увагу приділено питанням неології та неографії. На підставі мовного аналізу текстів, зокрема, українсько-, чесько- та російськомовних ЗМІ, а також українських поетичних текстів XX - початку XXI ст. розкрито особливості динаміки, причини та стимули оновлення лексикону сучасних мов. Розглянуто авторські лексичні новотвори як периферійну антропоцентричну систему номінативних одиниць. Наведено словники неологічних назв осіб у мові українських ЗМІ та в поетичному словнику зазначеного періоду, зокрема, словник гендерних неологізмів, короткий словник індивідуально-авторських назв осіб в україніській поезії XX - XXI ст., а також систематизований покажчик слововживань неологізмів-фемінативів в українському мовленні кінця XX - початку XXI ст.

Проаналізовано семантичну, лексико-граматичну структуру лексичних новотворів поетів Рівненщини середини XX - початку XXI ст. Описано семантичні особливості інновацій, що містять етнокультурні знаки як специфічні виразники локальної мовно-поетичної картини світу. На основі історії розвитку літератури Рівненщини й еволюції словотворчості українських поетів XX ст. запропоновано періодизацію індивідуально-авторської номінації в поезії рівненських письменників. Виявлено основні тенденції в конструюванні інновацій упродовж кожного хронологічного відтінку. Уперше в українському мовознавстві укладено словник новотворів поетів одного територіального угруповання.

Збірник створений на пошану видатного мовознавця - фахівця в галузі лінгвостилістики, лінгвофольклористики, лінгвоукраїнознавства, граматики, історії української літературної мови, культури мови, лінгводидактики, члена-кореспондента НАН України С.Я. Єрмоленко. Наведено статті з проблем теоретичної і практичної лінгвостилістики та розвитку її терміноапарату, ідіостилістики, лінгвософії українських літературних текстів, соціолінгвістики, політичної дискурсології, історії української лінгвістики. Подано список праць С. Я. Єрмоленко.

Проаналізовано граматичну проблематику української мови в семантико-синтаксичному та функційно-комунікативному аспектах.Зауважено, що із теоретичними питаннями синтаксису пов'язані наукові концепції типології та ієрархії синтаксичних одиниць, співвідношення їх формальної будови та семантичної структури, стилістичних функцій у художньому тексті тощо. На матеріалі художніх творів представлено системний аналіз семантико-синтаксичної структури простого елементарного речення в діалогічному мовленні, специфіку реалізації семантичних типів предикатних синтаксем, актуалізацію її потенційних можливостей значеннєвими варіантами субстанційних одиниць у діалогічних єдностях. Описано засоби вираження цих семантичних компонентів, причини експліцитності/імпліцитності предикатних і непредикатних знаків у реченнях-репліках. З’ясовано формальний вияв конструкцій із послідовною підрядністю та однорідною супідрядністю як центральних моделей складного багатокомпонентного речення. Простежено ізоморфізм названих речень і синтаксичних одиниць вищого й нижчого рівнів - складних словосполучень, елементарних простих речень, елементарних складних речень, окремих моделей складних багатокомпонентних речень, тексту, побудованих за принципом ланцюгової чи паралельної залежності. Досліджено особливості виділення рівнів членування, у функціюванні яких простежена ієрархія. Розглянуто особливості міфопоетичного сприйняття землі українською лінгвокультурною спільнотою.