На базі фактичного матеріалу сучасної української мови здійснено функціонально-словотвірний опис нульсульфіксальних дериватів на тлі похідних з матеріально вираженими суфіксами, а також особливості мотивації та творення нульсуфіксальних іменників. Визначено місце та роль нульсуфіксального словотворення в системі суфіксальної деривації українського іменника. З'ясовано семантичну орієнтацію та функціональне навантаження нульового суфікса. Встановлено тенденції розвитку матеріально не вираженого творення іменників у сучасній українській мові XIX - початку XXI ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.54-642:Г2 + Р281.702-1

Рубрики:

Загальна зоологія

Психотропні засоби. Психофармакологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На матеріалі сучасної української мови проаналізовано особливості нульсуфіксального словотворення назв продуктів харчування, з'ясовано специфіку функціонування нульсуфіксальних іменників у межах визначеного мікрополя (на тлі дериватів з матеріально вираженими суфіксами), встановлено стилістичне маркування розгляданих похідних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.43 + Е0*725.111.434 + Р415.160.23-32

Рубрики:

Загальна зоологія

Загальна біологія

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено найпоширеніші методи комп'ютерного моделювання в біології. Описано технології порівняння амінокислотної послідовності та структурного вирівнювання, що їх використовують для пошуку функціонально подібних або еволюційно споріднених протеїнів. Розглянуто програми докінгу, застосовувані для вивчення формування надмолекулярних комплексів, які є невід'ємним знаряддям раціонального дизайну ліків. Комбінування методів комп'ютерного моделювання з експериментальними підходами дозволяє значно знизити вартість дослідження.

На матеріалі текстів українських друкованих ЗМІ розглянуто нульсуфіксальні похідні. Описано іменники, їх семантику, кількісний вияв, функції нульсуфіксальних дериватів.

На безклітинній модельній системі, що відтворює останній етап екзоцитозу, досліджено злиття синаптичних везикул із різними акцепторними мембранами - плазмалемою, синаптичними везикулами та ліпосомами. Необхідною умовою злиття синаптичних везикул із нативними мембранами синаптосом є цитозольні білки. Встановлено, що синаптичні везикули зливаються з ліпосомами лише за присутності в буферному розчині кальцію. Цей процес залежить від фосфоліпідного складу ліпосом та іонної сили середовища. Проте за наявності в середовищі цитозольних білків синаптосом синаптичні везикули із ліпосомами не зливаються. Після оброблення нативних акцепторних мембран трипсином рівень їх злиття із синаптичними везикулами знижується, що є доказом участі білкових компонентів мембрани-мішені в реалізації фінального етапу екзоцитозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.7*715.733

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.4-604.2

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто тематичні пріоритети українського дитячого періодичного видання, визначено його структурно-тематичні особливості, а також жанрову специфіку.

На матеріалі часопису "Український тиждень" розглянуто основні тенденції розвитку сучасної системи візуально-зображальних жанрів. Здійснено аналіз і опис візуального контенту (фотографії, малюнки, інфографіка); визначено кількісний вияв зображальних елементів, їх функції тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-1

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На матеріалі часопису "Корреспондент" розглянуто сучасні тенденції дизайнерських рішень в оформленні суспільно-політичних видань. Здійснено аналіз і подано опис візуально-зображальних жанрів журналістики, їх особливостей, визначено їх кількісний вияв, функції тощо. Візуально-зображальний комплекс друкованих ЗМІ неодноразово був предметом наукових досліджень, однак жанри сучасної журналістики, зокрема й візуальні, зазнають значних трансформацій і модифікацій. Розробка цих питань надасть змогу визначити тенденції в оформленні сучасних суспільно-політичних видань. За результатами аналізу суспільно-політичного часопису "Корреспондент" виявлено такі закономірності: активне використання фотоколажів на обкладинці, на сторінках журналу з'являється більше фотопортретів і репортажних світлин, залучається більша кількість різних форм інфографіки. У рубриці "Культура" тижневик друкує кадри з фільмів, мультфільмів, кіноафіші; рубрика "Книжная лавка" презентує фотографії анонсованих книг. Зрідка журнал публікує студійні та художні фотографії (наприклад, інтер'єр, пейзаж, фуд-фотографія).

Розглянуто особливості змісту підготовки фахівців зі спеціальності "Журналістика" з урахуванням вимог щодо освітньої діяльності. Висвітлено питання методики викладання професійно орієнтованих дисциплін, специфіку функціонування пресового дискурсу, сучасні тенденції розвитку медійного простору Інтернету й діяльність ЗМК в умовах гібридної війни.

На матеріалі часопису "Корреспондент" розглянуто сучасні тенденції дизайнерських рішень в оформленні суспільно-політичних видань. Здійснено аналіз і подано опис візуально-зображальних жанрів журналістики, їх особливостей, визначено їх кількісний вияв, функції тощо. Візуально-зображальний комплекс друкованих ЗМІ неодноразово був предметом наукових досліджень, однак жанри сучасної журналістики, зокрема й візуальні, зазнають значних трансформацій і модифікацій. Розробка цих питань надасть змогу визначити тенденції в оформленні сучасних суспільно-політичних видань. За результатами аналізу суспільно-політичного часопису "Корреспондент" виявлено такі закономірності: активне використання фотоколажів на обкладинці, на сторінках журналу з'являється більше фотопортретів і репортажних світлин, залучається більша кількість різних форм інфографіки. У рубриці "Культура" тижневик друкує кадри з фільмів, мультфільмів, кіноафіші; рубрика "Книжная лавка" презентує фотографії анонсованих книг. Зрідка журнал публікує студійні та художні фотографії (наприклад, інтер'єр, пейзаж, фуд-фотографія).

Розглянуто актуальні на сучасному етапі питання теорії, історії та практики соціальних комунікацій взагалі та журналістикознавства зокрема. Йдеться про специфіку функціонування пресового, радіо- та теледискурсу, питання методики викладання професійно орієнтованих дисциплін та сучасні тенденції розвитку медійного простору Інтернету. Досліджено спеціалізовані онлаин-видання у контексті розвитку української музичної журналістики. Охарактеризовано своєрідність жанрової палітри журналу "VIР CLUB". Визначено критерії ефективності ранкового шоу на комерційному радіо, а саме систематизація наукових підходів. Розглянуто сервісні концепції сучасного українського фуд-блогінгу.

Мета дослідження - виявлення та характеристика суспільних наративів у сучасній українській політичній карикатурі (сайти "НВ" та "Тиждень.ua" за 2015 - 2020 рр.). У ході дослідження використано метод аналізу документальних джерел (сайти "НВ" та "Тиждень.ua" за 2015 - 2020 рр.), застосовано моніторинг, порівняльний метод. Візуально-зображальний комплекс друкованих ЗМІ неодноразово був предметом наукових досліджень, однак карикатура, як зображальний жанр сучасноїжурналістики, зокрема й особливості образотворення, міфологізації суспільної думки, механізми інкорпорації смислів ще не мають глибокого грунтовного осмислення. Розробка цих питань надасть змогу визначити основні наративи сучасної політичної карикатури, з'ясувати візуально-тематичні трансформації в карикатурах на політичну проблематику. Аналіз суспільно-політичних медіаресурсів "НВ" та "Тиждень.ua" надав змогу виявити такі закономірності: активне використання шаржів на відомих політиків, використання алюзії - запозичення й переосмислення образів-символів (біблійних, міфологічних, фольклорних, кінематографічних тощо). Сучасна візуалізація політичної сатири демонструє поєднання класичних художньо-образотворчих засобів із новітніми ідеями та підходами до реалізації змісту. Основним прийомом політичної сатири залишається використання шаржу - видозміненого портрету відомого політика. Карикатури застосовують такі художні засоби, як метафора, персоніфікація, стереотипізація, алюзія, гротеск тощо. Важливим смисловим елементом у карикатурі є символи та образи-символи, які допомагають лаконічно й зрозуміло подати окремі інформаційні блоки. У роботі на матеріалі сайтів "НВ" і "Тиждень.ua" охарактеризовано суспільні наративи в сучасній українській політичній карикатурі. Здійснено аналіз і опис політичної карикатури, визначено особливості образотворення, їх функції тощо. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових пошуків щодо зображальних жанрів журналістики.

Мета дослідження - виявити та охарактеризувати фемінітиви в текстах масмедіа як гендерний маркер авторства на прикладі "Авторської колонки" проєкту "Deutsche Welle" за період 3 червня 2019 р. - 1 липня 2021 р. У ході дослідження використано комплекс методів, зокрема: аналізу та синтезу - для визначення кола вчених та їх публікацій щодо словотворення фемінітивів як в історичному аспекті, так і на сучасному етапі; роботи з документальними джерелами та моніторингу - для виявлення в публікацях фемінітивів; описовий - для надання характеристики особливостей вживання фемінітивів і їх реалізації письменниками та письменницями і учасниками проєкту "Deutsche Welle"; порівняльний - для визначення продуктивних словотвірних моделей, за допомогою яких утворюються фемінітиви; групування та систематизації - для відображення тенденцій втілення в авторських текстах мовної картини світу за допомогою фемінітивів; узагальнення - для формулювання висновків щодо вживання фемінітивів та їх реалізації як гендерного маркера авторства. Словотворення й використання фемінітивів неодноразово ставали предметом наукових досліджень, однак сьогодні ми є свідками значної трансформації української мови (поява великої кількості запозичень, реактуалізація застарілих слів, упровадження в нормативний обіг слів-діалектизмів тощо), а з-поміж іншого - й активізація новоутворень-фемінітивів як потреба сучасного світу. Оскільки це явище лише починає набувати обертів, то воно ще не має глибокого грунтовного осмислення. У досліджуваних текстах найчастіше натрапляємо на нейтральні зі стилістичного погляду фемінітиви із суфіксами -к-а, -иц-я, -ин-я. Зазвичай, це назви осіб жіночої статі за професією, за родом діяльності, за місцем мешкання. Особливу зацікавленість викликає практика використання фемінітивів у множині з чітким розмежуванням осіб чоловічої та жіночої статі. Когнітивно-конотативна характеристика фемінітивів в авторських колонках "Deutsche Welle" залежить як від гендерної приналежності автора (у чоловіків вони практично завжди стилістично нейтральні), так і від індивідуального стилю авторок, а також від тематики допису та актуальності (злободенності та "пекучості") теми для них самих. У роботі на матеріалі авторських колонок проєкту "Deutsche Welle" охарактеризовано особливості використання фемінітивів у мові масмедіа. Здійснено аналіз і опис новотворів на позначення осіб жіночої статі, зокрема як гендерного маркера авторства. Вивчення функціоналу фемінної лексики в медіатекстах надає змогу визначити основні здобутки сучасної української мови, з'ясувати механізми творення фемінітивів та використання їх у мові медіа. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових пошуків і в навчальному процесі під час підготовки майбутніх журналістів та філологів.