Розглянуто філософію природи в системі сучасного знання, її необхідність і місце серед інших наук. Відзначено, що сучасна філософія природи є філософським розглядом розуміння природи й осмислення практичного досвіду її освоєння в різноманітних онтологічних, методологічних, аксіологічних і світоглядних контекстах. Обгрунтовано, що сучасна філософія є практичною філософією, суттю якої є осмислення природи у контексті практичного досвіду освоєння природи людиною. Виявлено специфіку методологічних принципів сучасної практичної філософії природи (людиномірність природи, коеволюцію природи та людини, діалогічність мислення), що відіграють роль світоглядно-етичних принципів та реалізують ціннісний потенціал шляхом впливу на траснформацію світоглядних засад практичного ставлення людини до природи. Відзначено, що метою сучасної філософії природи є гармонійне співіснування людини та природи на підставі унікальності місця людини у природі, оскільки саме людина здатна взяти на себе відповідальність за буття.

Розглянуто діяльність людини в різнорідному культурному просторі в контексті толерантності. Обгрунтовано теорію В. Бєляніна як сучасний напрям психолого-літературознавчих досліджень художніх текстів. Проаналізовано особливості сучасної авангардної й андеграундної музики. Приділено увагу явищу корупції в суспільному житті. Вивчено символічний аспект концепту Death на матеріалі оповідання Е. По "The Black Cat". З'ясовано відмінні та подібні риси культури бізнесу в Польщі та Росії. Досліджено культуру управління персоналом на основі формування моделі компетенцій працівників туристичних агенцій. Охарактеризовано лінгвокультурну ознаку речення з усталеною конструкцією у претеритальному кон'юнктиві.

Досліджено необхідне для сучасності розуміння толерантності та його меж через ставлення до природи. Виявлено класичне, некласичне та постнекласичне розуміння толерантності. Звернено увагу на позицію аутотолерантності, яка принципово змінює класичне та некласичне розуміння толерантності.

Исследовано необходимое для современности понимание толерантности и его пределы через отношение к природе. Обнаружены классическое, неклассическое и постнекласическое понимание толерантности. Обращено внимание на позицию аутотолерантности, которая принципиально изменяет классическое и неклассическое понимание толерантности.

In the article the author investigates the necessary for contemporarity understanding of tolerance and its limits through the attitude towards nature. Also classic, nonclassical and post nonclassical understanding of tolerance is discovered. Attention is also paid to the position of autotolerance which changes the classic and nonclassical understanding of tolerance principally.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.