Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.425.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена динамика заболеваемости дерматозами в Украине за последние 20 лет. Выявлен рост заболеваемости на 13,5 %. Наибольшую долю среди всех заболеваний кожи имеют гнойно-воспалительные заболевания кожи и подкожной клетчатки (более 1/3 всех заболеваний). В силу ряда обстоятельств течение гнойничковых заболеваний утяжеляется, они требуют хирургического вмешательства. Причиной 70 % случаев временной нетрудоспособности являются хирургические формы пиодермии. По данным медицинской службы Южной железной дороги, за последние 8 лет частота случаев нетрудоспособности снизилась на 24 %, дней нетрудоспособности - на 31 %, в 2008 г. пиодермии были причиной нетрудоспособности в 54 % случаев (52 % дней нетрудоспособности). Рассмотрен состав микробной флоры, высеваемой у больных хирургического стационара. Описаны методы терапии, использованные в амбулаторных условиях и в хирургическом стационаре.

Вивчено стан надання дермато-венерологічної допомоги, динаміку захворюваності сифілісом, гонореєю, м'яким шанкром, дерматозами в Україні протягом ХХ сторіччя. Досліджено вплив забруднюючих речовин на розвиток дерматозів, динаміку накопичення хімічних елементів у волоссі робітників, наявність груп ризику розвитку дерматозів на підприємствах деяких галузей промисловості. Проведено оздоровлення робітників склярського заводу. Запропоновано показники якості санації вогнищ сифілісу, які придатні для математичного прогнозування захворюваності сифілісом у регіоні. Складено математичний прогноз захворюваності сифілісом у регіоні, а також дерматозами з тимчасовою втратою працездатності. Встановлено витрати на стаціонарне лікування в Україні. Представлені ретроспективні характеристики захворюваності венеричними та шкірними хворобами і діяльності шкірно-венерологічної служби у ХХ сторіччі в Україні, дані про наявність груп ризику розвитку алергодерматозів необхідні для покращення керівництва службою та лікування хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р59е(4УКР)л21л6 + Р60е(4УКР)л21л6

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний огляд захворюваності та розповсюдженості хвороб шкіри в Україні загалом та в областях, що найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи за період 1988 - 2007 рр. Виявлено, що за вказаний період зросла розповсюдженість хвороб шкіри та підшкірної клітковини з 4214,9 до 4978,9 на 100 000 населення (на 15,4 %), а захворюваність хворобами шкіри мала таку ж саму тенденцію, як і розповсюдженість, і зросла на 16 %. У порівнянні з загальнодержавними показниками, захворюваність і розповсюдженість хворобами шкіри та підшкірної клітковини зросла особливо в областях, які найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС: м. Київ, Київська, Волинська, Тернопільська, Житомирська області. Виявлено вплив викидів хімічних речовин в атмосферу на рівень розповсюдженості та захворюваності шкірними захворюваннями в Україні (контактного дерматиту, атопічного дерматиту, корости, дерматофітозів, псоріазу та ін.).

Проведен сравнительный обзор заболеваемости и распространенности болезней кожи в Украине в общем и в областях, наиболее пострадавших от Чернобыльской катастрофы за период с 1988 по 2007 гг. Установлено, что за указанный период выросла распространенность болезней кожи и подкожной клетчатки с 4214,9 до 4978,9 на 100 000 населения (на 15,4 %), а заболеваемость болезнями кожи имела такую же тенденцию, как и распространенность, и выросла на 16 %. В сравнении с общегосударственными показателями, заболеваемость и распространенность болезнями кожи и подкожной клетчатки выросла особенно в областях, которые наиболее пострадали от аварии на ЧАЭС: г. Киев, Киевская, Волынская, Тернопольская, Житомирская области. Установлено влияние выбросов химических веществ в атмосферу на уровень распространенности и заболеваемости болезнями кожи в Украине (контактного дерматита, атопического дерматита, чесотки, дерматофитозов, псориаза и др.).

Подано динаміку розповсюдженості та захворюваності на поширені дерматози в Україні і Харківському регіоні за останні 10 років.

Проанализирована динамика распространенности и заболеваемости наиболее часто встречающихся дерматозов в Украине и Харьковском регионе за последние 10 лет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.31

Рубрики:

Екземи і екземоподібні дерматити

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан ресурсів шкірно-венерологічної служби, захворюваності дерматозами за період 2000 - 2015 роки, які відзначилися значним скороченням установ служби, ліжкового фонду і характеризувалися підйомом захворюваності деякими дерматозами. На високому рівні захворюваності інфекціями шкіри і підшкірної клітковини, контактним дерматитом, дерматофітозами відзначається зростання захворюваності на псоріаз з ускладненням його перебігу. Має місце незадовільний стан безкоштовного забезпечення лікарськими препаратами за амбулаторних умов лікування хворих. Запропоновано під час планування джерел фінансування охорони здоров'я орієнтуватися на джерела, прийняті в Європейському Союзі. Розроблено рекомендації, що дозволяють аналізувати ступінь виявлення дерматозів сімейними лікарями.

Проанализировано состояние ресурсов кожно-венерологической службы, заболеваемости дерматозами за период 2000 - 2015 гг., которые отличились значительным сокращением учреждений службы, коечного фонда и характеризовались подъемом заболеваемости некоторыми дерматозами. На высоком уровне заболеваемости инфекциями кожи и подкожной клетчатки, контактным дерматитом, дерматофитозами отмечается рост заболеваемости псориазом с осложнением его течения. Имеет место неудовлетворительное состояние бесплатного обеспечения лекарственными препаратами в амбулаторных условиях лечения больных. Предложено при планировании источников финансирования здравоохранения ориентироваться на источники, принятые в Европейском Союзе. Разработаны рекомендации, позволяющие анализировать степень выявления дерматозов семейными врачами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.1

Рубрики:

Мікробні і паразитарні дерматози

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблеми збереження дерматовенерологічного здоров'я населення є надзвичайно актуальними для України, де хвороби шкіри та підшкірної клітковини посідають 5-те місце в структурі захворюваності. Мета роботи - дослідити структуру дерматовенерологічної служби в умовах реформування системи охорони здоров'я на даному етапі (кінець 2021 р.) та її характеристика. Наведено результати аналізу стану ресурсів медичних установ комунальної форми власності дерматовенерологічного профілю в Україні. На сьогодні в Україні кількість ліжок цілодобових стаціонарів для дорослих складає 188 в областях (Запорізька, Рівненська, Харківська, Черкаська) та 220 ліжок у м. Київ, що вкрай недостатньо. Для дитячого населення є 24 ліжка в областях (Луганська, Рівненська, Черкаська) і в м. Київ - 60. Кількість ліжок денного стаціонару для дорослих значно скоротилась - до 248 в областях (Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Полтавська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька та м. Краматорськ), для дітей - 61 (Дніпропетровська, Кропивницька, Миколаївська, Полтавська обл.). Протягом 2021 р. було ліквідовано 11 шкірно-венерологічних диспансерів. Замість них утворено шкірно-венерологічні центри та підрозділи, що підпорядковані обласним лікарням. Таким чином, відбувається несприятлива реструктуризація ліжкового фонду установ, що надають дерма-товенерологічну допомогу. Висновки: зменшення кількості державних та комунальних установ, що надають безкоштовну дерматовенерологічну допомогу, призведе до погіршення епідемічної ситуації щодо поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, та зменшення доступності спеціалізованої дерматовенерологічної допомоги населенню в умовах складного економічного та соціального становища.

Інфекції, що передаються статевим шляхом, особливо сифіліс, становлять значну частину захворюваності людства і завжди представляли загрозу великої смертності на протязі століть. В теперішній час сифіліс також збирає значний врожай: мертвонародження дітей, інвалідність дітей та підлітків, пошкодження центральної нервової системи та інших органів у дорослих та дітей. Жителі міст та сіл відрізняються за ступенем розповсюдженості сифілісу у його різних формах. Потрібний пошук, як вважають експерти ВООЗ та окремі вчені, нових методів виявлення хворих на сифіліс і проведення дієвої санітарно-просвітницької роботи серед населення. Мета огляду - узагальнити статистичні дані про захворюваність на сифіліс на території України в залежності від значних історичних подій: війни, голод, революції та інші, які позначились на житті мільйонів людей. Проведено аналіз звітів, архівних матеріалів (Харківської, Катеринославської, Київської губерній), архівних матеріалів Харківського та Київського науково-дослідних інститутів дерматології та венерології, а також аналіз наукових статей, презентацій наукових конференцій за більш ніж 100 останніх років. Висновки: захворюваність на сифіліс зростала після значних соціальних зрушень в суспільстві, по різному впливали на рівень захворюваності на сифіліс місце проживання (села чи міста) та стать (чоловіки чи жінки).