Розглянуто питання розробки незалежного від апаратних засобів програмно-апаратного комплексу (ПАК) двохкоординатної радіолокаційної станції (РЛС) кругового огляду на базі комп'ютерної системи обробки сигналів, керування, відображення й контролю. Запропоновано концептуальну модель функціонування ПАК, сформульовано вимоги до апаратних засобів розроблювального на базі комп'ютерної системи ПАК і запропонована методика підбору апаратних засобів. Наведено приклад розробки ПАК берегової РЛС кругового огляду.

Розглянуто вплив динамічно складних умов на роботу двокоординатної радіолокаційної станції (РЛС) кругового огляду повітряного (морського) базування. Наведено математичну модель роботи антени РЛС. У результаті дослідження роботи комп'ютерної моделі антени визначено фактори, що впливають на роботу РЛС. Показано, що необхідно враховувати ці фактори у разі застосування РЛС для рішення сучасних завдань системи спостереження та контролю надводної обстановки в морській економічній зоні.

Показано, что при системном подходе к подбору параметров аппаратных средств двухкоординатной радиолокационной станции (РЛС) кругового обзора берегового (морского, воздушного) базирования и наличии методов обнаружения объектов, работающих при малом отношении сигнала к шуму, проблема стелс-технологий будет снята. Предложен алгоритм повышения отношения сигнала к шуму. Показано, что РЛС воздушного базирования (аэростаты, дирижабли) увеличивают дальность устойчивого обнаружения объектов и являются базовыми для перспективных направлений противодействия в радиолокации.

Предложена корректная постановка задачи моделирования линейных электрических цепей, которые описаны системой линейных алгебраических уравнений (СЛАУ). Показано, что корректность постановки зависит от выбора переменных СЛАУ на этапе составления уравнений, а не от обусловленности СЛАУ. Предложено применять напряжения компонент ветвей дерева графа цепи в качестве переменных СЛАУ, корректный выбор которых выполняется при составлении топологической матрицы контуров графа и зависит от параметров компонент цепи. Корректная постановка задачи моделирования сложных объектов возможна, если существует электротехническая аналогия.

Предложены формализованная методика построения эквивалентной схемы нелинейной подсхемы и метод составления математической модели (ММ) нелинейной электрической цепи (НЭЦ), основанный на применении подсхем, учитывающий требования корректной формулировки задачи. Учет требований выполняется как на этапе составления ММ НЭЦ, так и в процессе решения полученной модели путем целенаправленного выбора переменных - напряжений компонент ветвей деревьев, покрывающих графы подсхем и НЭЦ, в которой подсхемы заменены эквивалентными схемами. Корректный выбор переменных выполняется при составлении топологических матриц контуров графов подсхем, НЭЦ и зависит от параметров компонент подсхем и НЭЦ.

Предложена корректная постановка задачи моделирования распределения потоков мощностей в установившемся режиме работы энергосистемы. Показано, что корректность постановки зависит от выбора переменных системы уравнений (СУ), описывающих энергосистему. Предложено применять напряжения компонент ветвей дерева графа энергосистемы в качестве переменных СУ, корректный выбор которых выполняется при составлении топологической матрицы контуров графа и зависит от параметров компонент энергосистемы, и модификацию метода Ньютона решения СУ, в котором реализована проверка корректности задачи в процессе решения и ее корректная формулировка.

Предложен способ корректной формулировки математической модели технической (физической) задачи. Способ включает критерий корректной формулировки задачи, описываемой системой линейных (нелинейных) алгебраических уравнений (СЛАУ), и метод составления математического описания электрической цепи, реализующий критерий. Метод составления и решение СЛАУ рассматриваются как единый вычислительный процесс решения математической модели. В случае математической модели электрической цепи, описывающейся плохо обусловленной (плохо сходящейся) СЛАУ, корректная формулировка обеспечивает устойчивое решение. Рассмотрена возможность применимости данного способа к неэлектротехническим объектам.

Предложен метод корректной формулировки математической модели стержневой системы (СС). Метод предполагает применение графа для представления расчетной схемы СС. Предложены эквивалентные схемы замещения объектов, удовлетворяющие требованиям представления топологии объектов в виде графов. Для записи основной системы уравнений строительной механики в матричном виде предложено использовать матрицы контуров и сечений. Сформулирована методика целенаправленного выбора переменных при корректной формулировке математической модели. Приведен пример расчета СС.

Показано, что достоверность результатов моделирования физических объектов, дискретная модель которых описывается системой линейных алгебраических уравнений (СЛАУ), зависит не от плохой обусловленности матрицы, а от некорректного выбора переменных СЛАУ на этапе составления уравнений с помощью метода узловых потенциалов или его аналогами, а сам метод есть частный случай метода корректной постановки задачи. Предложена методика проверки на корректность СЛАУ, составленной с помощью метода узловых потенциалов, имеющей невырожденную и симметричную матрицу, и если необходимо преобразование её к корректному виду.

Розглянуто новий підхід до розробки методів розв'язання некоректних задач, який полягає в тому, що пропонується коректно формулювати завдання, а не розв'язувати некоректну задачу. Коректне формулювання виконується на етапі складання рівнянь, які описують фізичний об'єкт. Зазначено, що етап складання рівнянь у сучасній літературі обійдено увагою. На прикладі розрахунку електричного кола показано, що погана зумовленість матриці СЛАР залежить від особливостей конкретного електричного кола, а саме, діапазону зміни величин параметрів компонент електричного кола, а також, що загальноприйнятий критерій визначення некоректності завдання за поганою зумовленістю матриці або близькістю матриці до виродження є необхідний, але недостатній. Визначено, що механізм виникнення некоректного формулювання опису лінійного електричного кола полягає в невдалому виборі змінних під час складання опису електричного кола. За коректного формулювання запропоновано завдання враховувати параметри компонент конкретного електричного кола під час вибору змінних СЛАР на етапі складання рівнянь. Показано, що в методі вузлових потенціалів і його модифікаціях неможливо реалізувати цілеспрямований вибір змінних під час складання рівнянь. Сформульовано вимоги до методу коректного формулювання опису лінійного електричного кола. Розрахунок модельного прикладу за методом, який задовольняє сформульовані вимоги, підтвердив той факт, що завдання коректно сформульовано, а рішення стійке навіть у разі погано зумовленої матриці.

Розглянуто новий підхід до розробки методів розв'язання некоректних задач, який полягає в тому, що пропонується коректно формулювати завдання, а не розв'язувати некоректну задачу. Коректне формулювання виконується на етапі складання рівнянь, які описують фізичний об'єкт. Зазначено, що етап складання рівнянь у сучасній літературі обійдено увагою. На прикладі розрахунку електричного кола показано, що погана зумовленість матриці СЛАР залежить від особливостей конкретного електричного кола, а саме, діапазону зміни величин параметрів компонент електричного кола, а також, що загальноприйнятий критерій визначення некоректності завдання за поганою зумовленістю матриці або близькістю матриці до виродження є необхідний, але недостатній. Визначено, що механізм виникнення некоректного формулювання опису лінійного електричного кола полягає в невдалому виборі змінних під час складання опису електричного кола. За коректного формулювання запропоновано завдання враховувати параметри компонент конкретного електричного кола під час вибору змінних СЛАР на етапі складання рівнянь. Показано, що в методі вузлових потенціалів і його модифікаціях неможливо реалізувати цілеспрямований вибір змінних під час складання рівнянь. Сформульовано вимоги до методу коректного формулювання опису лінійного електричного кола. Розрахунок модельного прикладу за методом, який задовольняє сформульовані вимоги, підтвердив той факт, що завдання коректно сформульовано, а рішення стійке навіть у разі погано зумовленої матриці.