Наведено причини руйнування посудин, що працюють під тиском, та способи запобігання цьому явищу. Розроблено методику розрахунку запобіжного клапана і мембрани за різних режимів зміни тиску.

Розглянуто засоби захисту будівель від руйнування під час вибухів на виробництві. Запропоновано методику розрахунку траєкторій руху зруйнованих частин будівлі під дією рушійної сили - тиску вибухової хвилі. Розв'язок систем диференціальних рівнянь руху елементів будівельних конструкцій виконано з використанням методів символьної комп'ютерної математики "Maple".

Досліджено процес взаємодії зразків різної геометричної форми та виду матеріалів з повітряною вибуховою хвилею. Для проведення досліджень запропоновано експериментальну маятникову установку. Проведено математичне моделювання руху зразка в повітрі під час взаємодії з повітряною вибуховою хвилею. В результаті одержано математичну модель для визначення зусилля взаємодії залежно від швидкості зразку в повітрі та структурно-механічних властивостей матеріалу (СМВМ). Застосовано модель для визначення зусилля взаємодії зразку з повітрям за допомогою створених експериментальних установок і відповідних їм методик досліджень. Для визначення числових величин СМВМ, що входять до математичної моделі, проведено дослідження та з'ясовано, що найбільш інтенсивно поглинають енергію зразки матеріалів гофрованої форми.

Удосконалено метод оцінки пожежо-вибухонебезпеки елементів (будівель, обладнання, технологічного процесу) виробничих об'єктів підприємств харчової промисловості до впливу уражаючих факторів повітряної вибухової хвилі. Для встановлення достовірного значення величини надлишкового тиску та визначення ступеня вибухозахисту елементів конструкцій підприємства розраховано відповідні коефіцієнти.

Досліджено вплив уражаючих факторів повітряної вибухової хвилі на елементи виробничих об'єктів підприємств зберігання, переробки та використання зерна з метою підвищення вибухобезпеки. Проаналізовано можливі вибухонебезпечні ситуації на підприємствах зберігання, переробки та використання зерна, визначено їх масштаби та наслідки, ступінь небезпеки зазначених підприємств, а також запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності захисту виробничого персоналу. Проаналізовано існуючі методи моделювання дії повітряної вибухової хвилі на елементи конструкцій та технологічного обладнання виробничих об'єктів харчової промисловості. Створено установку для проведення експериментальних досліджень і розроблено відповідні методики для визначення параметрів стійкості елементів технологічного обладнання від впливу надлишкового тиску повітряної вибухової хвилі, обгрунтовано одержані результати. Виведено математичну модель для визначення питомого зусилля взаємодії за різних початкових швидкостей руху зразка та різних геометричних форм. Виведено математичні моделі просторово-часового розвитку (еволюції) ризику під час аварій (аварійних ситуацій) на небезпечних промислових об'єктах. Вдосконалено метод оцінювання вибухозахисту елементів виробничих об'єктів до впливу уражаючих факторів повітряної вибухової хвилі. За результатами досліджень розроблено рекомендації щодо підвищення вибухобезпеки елементів виробничих об'єктів до впливу уражаючих факторів повітряної вибухової хвилі.

Зазначено, що однією з важливих ланок діяльності будь-якого підприємства є аналіз та оцінка ризику виникнення аварійних ситуацій. Тому для будь-якого підприємства розробляється система управління безпекою функціонування виробництва, яка базується на визначенні ступеню ризику з подальшою розробкою заходів безпеки, що впроваджуються на виробництві.

Проаналізовано вплив на працівників пилу як одного зі шкідливих факторів виробничого середовища, що утворюється у виробничих приміщеннях підприємств зберігання, переробки та використання зерна. Як захід боротьби з утворенням пилу запропоновано метод розрахунку систем очищення повітря виробничих приміщень вищезазначених підприємств.

Досліджено вплив уражаючих факторів повітряної вибухової хвилі (ВХ) на елементи виробничих об'єктів підприємств зберігання, переробки та використання зерна з метою підвищення їх вибухобезпеки. Проаналізовано існуючі методи моделювання дії повітряної ВХ на елементи конструкцій та технологічного обладнання виробничих об'єктів харчової промисловості. На основі експериментальних досліджень розроблено методики визначення параметрів стійкості елементів технологічного обладнання від впливу надлишкового тиску ВХ. Наведено математичні моделі просторово-часового розвитку (еволюції) ризику під час аварій на небезпечних промислових об'єктах. Удосконалено метод оцінювання вибухозахисту елементів виробничих об'єктів до впливу уражаючих факторів повітряної ВХ.

Представлено результати експериментального дослідження умов праці працівників кондитерського цеху Київської області за фактором параметрів метеорологічних умов, при яких відбуваються різні етапи відповідного технологічного процесу. Наведено методику розрахунку кількості тепла не лише від технологічного обладнання, а й з урахуванням тепла від приладів освітлення, інсталяції приміщень, тепловиділень працівників та інших джерел. Дана методика дає змогу розрахувати ступінь порушення комфортності повітряного середовища за комплексним показником дискомфорту. Заходи щодо нормалізації параметрів повітряного середовища поліпшать умови праці виробничого персоналу, запобігатимуть захворюванням, що, відповідно, вплине на продуктивність праці та надасть змогу підвищити якість готової продукції.

Питання безпеки та безпечної діяльності у надзвичайних ситуаціях - ключове питання будь-якого промислового підприємства. З метою контролю та мінімізації впливу на персонал шкідливих і небезпечних факторів, які виникають у процесі ліквідації наслідків, необхідно удосконалити методику для оцінювання ризику та доведення до оптимальних (прийнятних) значень як для працівників підприємства, населення, так і для оперативно-рятувальних підрозділів служби цивільного захисту України, що потрапляють під вплив небезпечних факторів надзвичайної ситуації. Запропонована методика передбачає розрахунок ризику з урахуванням усіх відомих g-небезпечних факторів, при якому може діяти к-небезпечний фактор, що утворюється залежно від типу надзвичайної ситуації. Удосконалення методу кількісного оцінювання ризику надасть можливість комплексного пошуку рішень щодо застосування сил цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на основі оцінки ризику, яка, на відміну від існуючих методик, визначає рівень доцільності тих чи інших завдань і забезпечує мінімально припустиме ураження в надзвичайній ситуації.

Статистичні дані з питань безпеки праці в Україні свідчать про те, що рівень травматизму залишається досить високим. Однією з важливих ланок діяльності будь-якого підприємства харчової промисловості є аналіз і запобігання ризику виникнення небезпек або небезпечних ситуацій, що можуть призводити до виробничої травми, профзахворювання або загибелі працівника. З метою контролю та мінімізації джерел ризику, що можуть бути причиною нещасних випадків, проводиться ідентифікація й оцінення ризиків на підприємстві, які виникають у процесі виробничої діяльності. Наведено результати аналізу міжнародних стандартів з менеджменту ризиків і запропоновано методику ідентифікації та запобігання небезпекам за допомогою методу функціонального аналізу дослідження небезпек і працездатності. Розроблено алгоритм ідентифікації та реєстру ризиків. Під час проведення ідентифікації можливих небезпек запропоновано використовувати ключові та керуючі слова для кожної стадії (сегмента) технологічного процесу та визначати можливі відхилення, причини та наслідки цих відхилень і втрати внаслідок можливих відхилень. За результатами складається матриця можливих відхилень. На основі проведеного аналізу розробляються заходи з метою запобігання можливим небезпекам і призначається відповідальна особа, що контролює стадію технологічного процесу та не допускає відхилення необхідних параметрів. Визначення й оцінення виробничих ризиків запобігатиме виникненню небезпечних ситуацій, випадкам травматизму та професійних захворювань, що забезпечить збереження здоров'я та життя робітників і благополуччя всього підприємства. Стратегія, направлена на ризик-менеджмент, надасть змогу визначити для підприємства саме ті ризики, які потенційно здатні викликати серйозні негативні наслідки.

Наведено результати теоретичних узагальнень і подано нове бачення щодо розуміння та використання в управлінській та господарській практиці принципів безпеки трудових відносин. Розглянуто питання безпечного поводження й ефективного транспортування твердих побутових відходів. Обгрунтовано шляхи оптимізації поводження із комунальними стічними водами у Луцькому районі Волинської області. Увагу приділено екобезпеці управління в деревообробній галузі, управлінню безпекою трудових відносин у закладах вищої освіти за конфліктних ситуацій, актуальним способам і інструментам пропаганди безпечних умов праці.

Мета роботи - розробка і теоретичне обгрунтування такого підходу, який повинен забезпечити створення інформаційної та розрахунково-аналітичної основи для планування і реалізації ефективних профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію професійних ризиків на виробництві. Проаналізовані різні підходи до обчислення професійного ризику, передусім такі, що грунтуються на результатах оцінки умов праці на робочих місцях за показниками виробничих чинників (атестації робочих місць). Серед загальних недоліків методів, що використовують результати атестації робочих місць, слід зазначити основні: вірогідність порушення методики виміру, недостатню об'єктивність оцінки виробничих чинників, тривалий строк між вимірами, досить високу вартість. Відмічено, що основними завданнями, які вимагають вирішення, є: формування інформаційних баз для розрахунків, розробка методик оцінки і залучення кваліфікованих експертів. Запропонований метод оцінки професійних ризиків, особливістю якого є облік результатів вимірів рівнів виробничих чинників і експертних оцінок. У результаті проведення розрахунків отримано розрахункове значення професійного ризику для конкретної професії, що дозволяє зробити висновок про те, наскільки умови праці відповідають чинним нормативним вимогам. Висновки: запропонований підхід передбачає стимулювання працедавців у забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, а також активне залучення працівників до участі у вирішенні завдань охорони праці. Як перспективні напрями вдосконалення оцінки професійних ризиків відмічено: впровадження гнучкого механізму систематичного анкетування умов праці на робочих місцях, обгрунтування рівнів градації професійного ризику, впровадження сучасних інформаційних систем для обліку та аналізу виробничих чинників у динаміці.

Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід побудови системи управління безпекою та гігієною. Від значено, що пріоритетними завданнями в процесі забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для багатьох розвинених країн світу є: перегляд та удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки та гігієни праці, стимулювання роботодавців щодо забезпечення належних умов праці, а також підвищення рівня обізнаності керівників та працівників з питань безпеки та гігієни праці. Рекомендації щодо планування заходів в залежності від наявних на підприємствах небезпек та результатів оцінки ризиків містяться в документах Міжнародної організації праці. Способи та методи виявлення та оцінки факторів небезпеки можна вибирати відповідно до особливостей робочого місця. Ефективна діяльність зі зниження професійного ризику є передбачає виконання певної послідовності засобів та методів управління (ієрархії контролю), як це зазначено у міжнародному стандарті ISO 45001. Пропонується використовувати такі пріоритети виконання заходів зі зниження ризику: усунення факторів небезпеки, заміна процесів, операцій, матеріалів або обладнання на менш небезпечні, застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, адміністративний контроль факторів небезпеки, засоби індивідуального захисту. За результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах відсутності ресурсів для реалізації заходів найвищих пріоритетів найбільш результативним виявився підхід, який поєднує застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, а також адміністративний контроль факторів небезпеки. Для впровадження систем управління гігієною та безпекою праці на основі ризикоорієнтованого підходу необхідно, насамперед, розробити та затвердити методику, що визначає порядок розрахунку професійного ризику та забезпечити врахування результатів оцінювання ризику при плануванні профілактичних заходів.

Викладено результати аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення системи управління охороною праці в аспекті переходу до впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відзначено, що система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, в умовах сьогодення виявилась недостатньо ефективною, відтак удосконалення потребує і її інформаційне забезпечення. Одним із недоліків існуючого інформаційного забезпечення управління охороною праці можна вважати невирішеність питань інтеграції різних інформаційних систем (ІС) в сфері охорони праці, призначених для вирішення завдань управління, що не дозволяє формувати узагальнені інформаційні бази, проводити аналітичну обробку даних. Оцінка професійних ризиків потребує здійснення систематичного контролю показників діяльності підприємства, передбачає прогнозування динаміки змін цих показників, а також врахування інших чинників, які потенційно впливають на професійні ризики. Для автоматизації процесу збору та аналізу початкових даних, моделювання та розрахунку прогнозу професійного ризику пропонується створення спеціалізованої інформаційної системи моніторингу. Враховуючи необхідність значних обсягів фінансових витрат на реалізацію цього проєкту, інші підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення полягають у поступовому створенні окремих підсистем системи моніторингу. Сформовано основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком, зокрема запропоновано модернізацію інформаційних систем на державному рівні та рівні підприємств. Накопичені в процесі функціонування цих систем статистичні дані можуть бути використані як початкові дані для оцінювання професійного ризику та подальшого розроблення обгрунтованих профілактичних заходів.

Створення здорових і безпечних умов праці - основне завдання роботодавця при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Практика показує, що причиною нещасних випадків при проведенні робіт з ремонту та обслуговування обладнання є неузгоджені та помилкові дії персоналу, наслідком яких є помилкова подача небезпечної енергії на установку, де працюють люди. З метою профілактики травматизму на підприємствах металургії виникає необхідність перегляду і модернізації існуючого підходу до контролю подачі небезпечної енергії при виконанні ремонтних робіт, удосконалення діючої бірочної системи допуску до ремонтів технологічного обладнання на основі використання досвіду передових світових технологій - упровадження міжнародного стандарту БМП (Блокування - Маркування - Перевірка). Система БМП застосовується під час виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту устатковання, а також будь-яких інших випадків, коли персоналу необхідно увійти до небезпечної зони, і включає не тільки власне процес блокування і маркування, але й всі інші заходи: ведення документації, організацію зберігання і видачі пристроїв БМП, навчання і перевірки знань персоналу. Як показав аналіз, діюча бірочна система на металургійних підприємствах України поступається своєю ефективністю системі БМП, яка дозволяє практично повністю усунути ризики, пов'язані з людським фактором при проведенні робіт з ремонту та обслуговування обладнання. Проаналізовано зарубіжний досвід використання систем блокування та маркування небезпечних енергій та наявну в Україні нормативно-правову базу з цього питання. За результатами досліджень встановлено основні принципи використання системи БМП на підприємствах металургійної галузі. Запропоновано послідовність реалізації процедури БМП. Детально розглянуто інформацію, на основі якої формується карта БМП. Важливим етапом формування цієї карти є оцінка виробничих ризиків впливу небезпечних енергій в процесі виконання робіт з ремонту та обслуговування обладнання. Обгрунтовано напрям подальших досліджень щодо впровадженням системи БМП і легалізації стандарту БМП на державному рівні.

Розглянуто питання практичного застосування сучасних методів та підходів до оцінювання професійних ризиків на основі ідентифікації небезпек. Профілактичні заходи та методи виробництва потрібно обирати за результатами ідентифікації небезпек і оцінки ризиків, що забезпечить підвищення рівня безпеки та здоров'я працівників, а також дозволить інтегрувати управління професійними ризиками до інших підсистем загальної системи управління підприємством на всіх ієрархічних рівнях. Незважаючи на те, що вказаній проблематиці приділяється багато уваги, актуальною залишається проблема вибору методу оцінки ризику та його практичної реалізації. Актуальним питанням у процесі оцінювання професійних ризиків і подальшого планування профілактичних заходів є завчасне виявлення виробничих факторів, що можуть стати потенційними джерелами небезпек. Аналіз теорії та практики формування профілактичних заходів на підприємствах свідчить про результативність застосування модифікацій матричного методу оцінювання ризиків, застосування яких дозволяє врахувати особливості управління безпекою праці на підприємствах зважаючи на особливості застосованого обладнання, технологічних процесів та інших факторів. У результаті застосування модифікованого матричного методу розроблено дієві попереджувальні заходи для виробничих процесів, що мали неприпустимий та середній рівень ризику. Крім того, завдяки впровадженню додаткових попереджувальних дій знижено показник ймовірності настання небезпечної події, що прямо вплинуло на загальну оцінку ступеня ризику. Для практичної реалізації наукового підходу до прийняття управлінських рішень за результатами оцінки професійного ризику запропоновано схему, яка визначає етапи процесу підготовки та прийняття управлінського рішення. У разі подання пропозицій та ініціатив при впроваджені проектів з підвищення операційної ефективності варто звернути увагу на такс: визначити пріоритетні напрями для впровадження проекту; провести облік та поглиблений аналіз наявних ресурсів, зокрема, щодо потенційних локацій, людського потенціалу, логістики та суміжного бізнесу в регіоні; залучити наявних на підприємстві досвідчених фахівців для визначення можливих факторів ризику.

Визначено необхідність удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення управління безпекою праці. Така необхідність зумовлена удосконаленням законодавства з охорони праці, запровадженням ризик-оріснтованого підходу, а також недосконалістю методів обгрунтування планування заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків. Відзначено, що незважаючи на активне застосування новітніх методів для підвищення ефективності управління охороною праці, зокрема, для управління ризиками, рівень інформаційно-аналітичного забезпечення як важливої складової цього процесу, не забезпечує досягнення очікуваних результатів. Тому актуальним залишається питання розроблення та практичної апробації наукових методів обгрунтованого планування заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшенню умов праці. Враховуючи певні недоліки статистичних методів, що розповсюджені у практиці управління охороною праці, запропоновано використовувати метод динамічного моделювання. Усі реальні об'єкти, для управління якими потрібно спеціалізоване інформаційно-аналітичне забезпечення, розглядаються як динамічні. Це пояснюється тим, що об'єкт-оригінал та, як наслідок цього, його математична модель у загальному випадку працюють в умовах постійних змін, які необхідно враховувати. Розглянуто застосування динамічної моделі на прикладі обгрунтування оперативного рішення зі зниження рівня запиленості при використанні обладнання при роботі шліфувальника блоків на підприємстві гірничодобувної галузі. Показано, що отримана математична модель зберігає свою актуальність до того моменту, поки залишаються незмінними параметри технологічного процесу. Якщо параметри технологічного процесу зміняться,необхідно підготувати масив даних вимірювань в умовах нових параметрів технологічного процесу, провести розрахунок постійних коефіцієнтів математичної моделі та оцінити її точність. Якщо точність буде задовільною, слід провести моделювання та надати результати для обгрунтування управлінських рішень з поліпшення умов праці.

Визначено необхідність удосконалення інформаційного забезпечення консалтингу безпеки праці шляхом створення системи моніторингу. Це зумовлено змінами у нормативно-законодавчій базі охорони праці, а також зміною структури Держпраці. Створення системи моніторингу передбачає комплексну модернізацію інформаційно-аналітичного забезпечення галузі охорони праці. Відсутність підсистеми аналітичної обробки даних ускладнює реалізацію запитів та перешкоджає ефективному багатокритеріальному пошуку інформації у базах даних, створенню інтегрованих звітів, ускладнює або унеможливлює застосування методів математичного моделювання для прогнозування показників безпеки праці та оцінки професійних ризиків. Визначено основні принципи, на яких має будуватись система державного моніторингу з охорони праці (принцип цілеспрямованості, принцип плановості, принцип науковості, принцип об'єктивності та інші). Основні функції системи моніторингу для інформаційної підтримки консалтингу безпеки праці - це облік та аналіз показників стану охорони праці; планування робіт з охорони праці; організація та контроль виконання робіт з реалізації заходів з охорони праці; оцінка результатів виконання запланованих заходів. Реалізація запропонованих принципів та підходів до створення системи моніторингу стає можливою в умовах активного розвитку інформаційних технологій, в результаті чого засоби комп'ютерної та комунікаційної техніки, а також програмне забезпечення набули широкого поширення у всіх без винятку виробничих та наукових областях. Для функціонування системи моніторингу необхідно розробити сукупність методів, методик та алгоритмів, що встановлюють порядок збору, обробки, аналізу та використання даних у процесі здійснення управлінської діяльності у галузі охорони праці. Використання результатів реалізації системи моніторингу дає можливість забезпечити підвищення рівня поінформованості керівників, управлінців та фахівців, які здійснюють управління в галузі охорони праці, а також забезпечити наукову обгрунтованість управлінських рішень.

Проаналізовано результати теоретичних досліджень та практичних підходів до оцінки професійних ризиків. Незважаючи на значну кількість теоретичних напрацювань, для ефективного управління ризиками на робочих місцях основними проблемними завданнями, які потребують вирішення,залишається розроблення практичних рекомендацій із застосування існуючих методів, підходів, алгоритмів. Проаналізовано підходи до оцінки виробничих ризиків, що базуються на використанні статистичних даних про виробничий травматизм. Відзначено, що для практичного застосування запропонованого підходу необхідно мати актуалізовані бази даних та інформаційні системи, призначені для обробки даних та візуалізації результатів. Запропоновано для практичного використання математичну модель коефіцієнта важкості виробничого травматизму, яка має вигляд залежності вказаного коефіцієнта від множини чинників, що впливають (причини нещасного випадку, виду події, віку та стажу роботи потерпілого). Для побудови моделі запропоновано використання методу регресійно-кореляційного аналізу. Дослідження отриманої моделі дозволило встановити ступінь впливу чинників на можливі наслідки нещасних випадків. Зокрема встановлено, що саме вид події, яка має найменшу частоту прояву (падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо) максимальною мірою впливає на кількість днів непрацездатності. Урахування виявлених величин впливу факторів дозволило сформувати обгрунтовані профілактичні заходи.