Предлагаются и анализируются варианты организации высокоточного геометрического определения параметров траектории низкоорбитальных космических аппаратов с использованием сигналов глобальной навигационной спутниковой системы GNSS. Рассматриваются особенности реализации и точность траекторных определений по результатам совместной обработки кодовых и фазовых измерений на борту космического аппарата и в наземной сети контрольных станций дифференциальной подсистемы GNSS.

Представлена концепция построения национальной системы координатно-временного обеспечения по сигналам спутниковых радионавигационных систем GPS и ГЛОНАСС. Определен круг задач, приоритетные направления развития и рынок услуг системы. Приведено обоснование выбора принципа построения и ожидаемые характеристики системы навигационного обеспечения Украины.

Розглянуто стан робіт з проектування та створення системи космічного навігаційно-часового забезпечення України (СКНЗУ). Наведено основні елементи архітектури системи та топологію розміщення наземного сегмента. Обгрунтовано доцільність інтеграції наземного сегмента до складу системи EGNOS.

Висвітлено загальні принципи побудови та функціонування системи синхронізації та єдиного часу наземного автоматизованого комплексу керування космічними апаратами України. До основи системи входять глобальні супутникові радіонавігаційні системи. Вона інтегрована в Державну службу єдиного часу й еталонних частот України. Наведено основні вимоги до системи, апаратури пунктів синхронізації та єдиного часу.

Рассмотрено создание в Украине сети контрольно-корректирующих станций, обеспечивающих реализацию национальных планов радионавигационного обеспечения отраслей народного хозяйства с использованием спутниковых радионавигационных систем NAVSTAR и ГЛОНАСС, с включением в перспективе в глобальную общегражданскую спутниковую навигационную систему GNSS на основе европейских проектов EGNOS и GALILEO.

Рассмотрены основные принципы создания информационно-аналитической системы Национального космического агентства Украины (ИАС НКАУ). Отмечено, что информация, получаемая от космических систем, должна оперативно использоваться при решении широкого круга задач. ИАС НКАУ как интегратор информационных ресурсов предназначена для сбора, анализа и обработки данных, поступающих от космических и наземных источников, а также для оперативной выдачи соответствующим потребителям обработанной целевой тематической информации.

The main principles of Information Analytical System of Ukrainian National Space Agency (IAS NSAU) creation in present article are considered. The information received from space systems should be used operatively for the decision of the broad varietyof tasks. Creation in space branch of the Information Analytical System being the integrator of information resources is very duly. IAS NSAU is intended for gathering, data analysis and processing, acting from both space and ground sources, and for operative delivery to corresponding consumers of the processed target thematic information.

Розглянуто створення архіву даних дистанційного зондування Землі в межах Національного космічного агентства України, процедуру надходження інформації в архів та одержання її користувачами.

Розглянуто принципи планування реалізації тематичних програм дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з побудовою матриці відповідності даних ДЗЗ класифікатору тематичних завдань.

Запропоновано ефективний спосіб планування роботи корисного навантаження й керування пам'яттю бортового запам'ятовувального пристрою космічного апарата для дистанційного зондування Землі.

Розглянуто існуючий стан робіт з побудови системи координатно-часового й навігаційного забезпечення України (СКНЗУ) з використанням інформації ГНСС та питань формування метрологічного забезпечення у координатно-часових вимірюваннях. Розглянуто основні положення Комплексного плану сертифікації СКНЗУ.

Здійснено вимірювання масштабів корупції й адекватно оцінено ефективність антикорупційних заходів, що є викликом для експертів, політиків та суспільства. Проаналізовано ступінь успішності антикорупційної стратегії та успішність корекцій змісту, часу та механізмів запровадження відповідних кроків. Оцінено заходи, що спрямовані на зниження політичної корупції на національному рівні. Сфокусовано увагу на реформах, які були спрямовані на збільшення прозорості й відкритості діяльності держави як інституту та підвищення ефективності державного управління.