Наведено клінічні та організаційні аспекти ведення жінок з ектопічною вагітністю. Вивчено передумови виникнення позаматкової вагітності, розглянуто причини діагностичних помилок і визначено шляхи удосконалення діагностики вагітності. Наведено алгоритм заходів при наданні медичної допомоги жінкам у випадках ектопічної вагітності великого терміну.

Представлено результати вивчення ефективності застосування препарату Залаїн (супозиторії вагінальні, що містять 300 мг сертаконазолу) у вагітних жінок із хронічним рецидивуючим кандидозним вульвовагінітом. Одержано позитивну динаміку суб'єктивного та об'єктивного стану пацієнток, зазначено відмінний лікувальний ефект, хорошу переносимість та безпечність даного препарату.

Проаналізовано ефективність застосування комплексного вітамінно-мінерального препарату Прегнакеа (виробництво компанії "Vitabiotics", Великобританія) як єдиного в клінічній практиці оригінального комплексу, що містить вітамін К, для профілактики перинатальних утрат від геморагічних ускладнень нетравматичного генезу в недоношених новонароджених. Обстежено 97 жінок, в яких відбулися передчасні пологи, та їх 102 новонароджені дитини (із них 1 - трійня, 3 - двійні), з яких сформовано 2 клінічні групи: група порівняння (52 жінки та їх 52 новонароджені дитини), що одержувала стандартне за клінічним протоколом лікування, та основна група (45 жінок із 50 новонародженими дітьми), що одержували додатково препарат Прегнакеа за схемою 1 капсула 1 раз на добу. Після проведеного дослідження зроблено висновки, що профілактика геморагічного синдрому новонароджених має бути додатковим показанням для призначення препарату Прегнакеа вагітним.

На підставі поглибленого вивчення клінічного перебігу вагітності, гормонального статусу та стану мікробіоценозу статевих шляхів розглянуто проблему поліпшення наслідків вагітності у жінок з невиношуванням після перенесених запальних процесів геніталій шляхом удосконалення діагностики та терапії. Досліджено особливості гормонального статусу та стану мікробіоценозу піхви у вагітних з невиношуванням залежно від наявності порушень менструальної функції внаслідок запальних процесів. Розроблено схему поетапного обстеження вагітних з невиношуванням після перенесення запальних захворювань геніталій залежно від змін піхвового вмісту. Обгрунтовано та впроваджено комплекс лікувальних заходів для жінок із запальними захворюваннями геніталій в анамнезі, який включає місцеву та системну антибактеріальну терапію, а у вагітних з розладами менструального циклу - додатково хоріонічний гонадотропін у складі комплексної терапії невиношування вагітності.

Розглянуто особливості перебігу багатоплідної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Викладено передовий досвід зарубіжних та вітчизняних науковців щодо особливостей перебігу багатоплідної вагітності та узагальнено сучасні підходи до ведення жінок із багатопліддям після ДРТ. Наведено показання, методи проведення редукції ембріонів, особливості гормонального статусу й перебігу вагітності після процедури редукції. Обгрунтовано можливість сприятливого продовження і завершення індукованої багатоплідної вагітності після процедури редукції ембріонів. Висвітлено сучасні підходи до пересадки ембріонів.

Представлено інформацію про зв'язок грипу та вагітності, зокрема про вплив вірусу грипу штаму A/H1N1 на захворюваність вагітних. На підставі спостережень спеціалістів Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини (КМЦРПМ) проаналізовано особливості перебігу даної інфекції у вагітних, найчастіші ускладнення грипу A/H1N1 у вагітних, принципи ведення, лікування та реабілітації таких хворих. Вагітні, за даними аналізу, належать до групи підвищеного ризику розвитку ускладнень під час епідемії грипу A/H1N1 і частіше вимагають госпіталізації та інтенсивної терапії. Узагальнено дані про вагітних, що захворіли на грип A/H1N1 під час епідемії 2009 р., і найцікавіші та водночас найважчі випадки грипу у вагітних, які спостерігались у КМЦРПМ. Продемонстровано, що вірус представляє серйозну небезпеку навіть для абсолютно здорових вагітних.

Наведено результати порівняльного дослідження клінічної ефективності застосування препаратів Дезаміноокситоцин (таблетки по 50 МО) та Окситоцин (ампули по 5 МО) у жінок репродуктивного віку для лікування дисфункціональних маткових кровотеч. Обстежено 78 жінок, яким протягом п'яти днів призначали досліджувані препарати. Одержано позитивні результати застосування препарату Дезаміноокситоцин у порівнянні з традиційними схемами лікування маткових кровотеч; відзначено зручність, безпечність і клінічну ефективність застосування препарату з метою консервативного гемостазу.

Розглянуто нові терапевтичні підходи до лікування акушерських кровотеч. Наведено результати дослідження щодо можливості клінічного застосування препарату Транексам для спинення кровотеч у пологах та в післяпологовий період. Показано, що в разі призначення препарату знижується об'єм крововтрати, зменшується частота використання хірургічного гемостазу. Одержані результати розкривають перспективи більш широкого застосування препарату Транексам в акушерській практиці.

Наведено результати клінічного вивчення ефективності застосування препарату Пробіз Феміна для відновлення мікрофлори піхви після лікування інфекційних вагінітів. Обстежено 68 жінок, яким протягом 15 днів призначали досліджуваний препарат. Визначено ефективність застосування препарату Пробіз Феміна з метою корекції вагінального дизбіозу, ефективного та швидкого лікування вагінітів різної етіології та профілактики їх рецидивів.

Проанализированы варианты интенсивной терапии у 36 женщин в возрасте от 18 до 39 лет с диагнозом преэклампсии средней и тяжелой степени тяжести в сроки от 32 до 39 нед. Установлено, что включение L-аргинина в комплексную базисную терапию позволяет быстрее и безопаснее стабилизировать показатели гемодинамики. Включение в программу лечения верошпирона патогенетически обосновано тем, что развитие преэклампсии беременных происходит не без участия вегетативной нервной системы с избыточным образованием антидиуретического гормона, который принимает участие в развитии эндотелиальной дисфункции при преэклампсии.

Узагальнено досвід лікування постраждалих з пошкодженнями сечового міхура за шість років. Це дослідження базується на вивченні джерел інформації та власному досвіді лікування 48 пацієнтів.

Наведено огляд літератури щодо актуальної проблеми сучасного акушерства - синдрому обструктивного апное під час сну. Під час вагітності у зв'язку зі збільшенням маси тіла жінки, об'єму матки, гормональними змінами, зниженням функціональної та залишкової ємності легень виникає значне навантаження на дихальну систему вагітної, особливо, під час сну. Дихальні розлади супроводжуються розвитком гіпопное, періодичними апное, гіпоксією та вкрай негативними наслідками як для здоров'я матері, так і для плода.

Наведено результати дослідження стану вегетативної регуляції у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом. Обстежено 74 жінки з перинатальними втратами в анамнезі. Контрольну групу склали 72 жінки з фізіологічною вагітністю. Застосовано комплексний підхід до набору методів дослідження вегетативної нервової системи (ВНС), а саме, визначення вегетативного індексу Кердо, аналіз зведених таблиць вегетативних проявів і показників варіабельності серцевого ритму. Результати дослідження свідчать, що для жінок з перинатальними втратами є характерною напруженість адаптаційних процесів, зокрема, гіпертонус симпатичного відділу ВНС, що супроводжується вищою частотою ускладнень гестаційного процесу.

Сон та вагітність презентують два масштабних стресових тести для респіраторної системи. Часто при вагітності спостерігається маніфест дихальних розладів, найпоширенішим з яких є "синдром обструктивного апное/гіпопное сну". В основі синдрому - повторювальні епізоди повної чи часткової зупинки дихання внаслідок обструкції верхніх дихальних шляхів. Взаємозв'язок між вагітністю та порушеннями дихання під час сну питання складне і ще не достатньо вивчене. Проведення нових досліджень дозволить розширити розуміння про ізольований вплив вагітності на систему дихання та вивчити негативний зв'язок порушень дихання уві сні із перебігом вагітності та перинатальними наслідками.

Наведено комплексну оцінку стану нейрогормонів у вагітних із обтяженим акушерським анамнезом (ОАА) і в разі неускладненої вагітності. Вивчено регуляторні впливи кортико-катехоламінової системи на адаптацію організму до вагітності та розвиток гестаційного гомеостазу. Виявлено, що у жінок із ОАА вагітність супроводжується порушеннями вироблення стресових гормонів. Визначено позитивну кореляцію між порушеннями стероїдогенезу та наявністю ознак плацентарної дисфункції. Встановлено, що додатковим маркером плацентарної дисфункції є рівні катехоламінів і кортизолу, що обгрунтовує необхідність їх подальшого вивчення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.628

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано дослідження щодо глобальної проблеми гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу, на які в Україні щорічно хворіє від 10 до 25 % населення і які викликають епідемічні спалахи кожні 5 років. Мета дослідження - порівняти ефективність та переносимість Інгавірину й озельтамівіру у вагітних жінок для подальшого впровадження необхідного лікування в клінічну практику. У дослідженні брали участь 100 вагітних, з яких сформували основну та контрольну групи по 50 жінок із призначенням препаратів Інгавірин та Таміфлю відповідно на фоні базисної терапії. Аналіз результатів лікування Інгавірином і Таміфлю показує, що їх ефективність при грипі в цілому порівнянна, однак відсутність ускладнень в групі Інгавірину, а також менша тривалість таких значущих симптомів, як лихоманка, кашель, можуть свідчити про його кращий лікувальний ефект. Висновки: результати проведеного дослідження свідчать про те, що Інгавірин є ефективним лікарським препаратом при лікуванні грипу у дорослих та забезпечує хворим високу комплаєнтність з рекомендованим режимом терапії. Важливим є те, що препарат можна застосовувати під час вагітності в усіх триместрах, він доступний, економічно вигідний та зручний у прийомі. Загалом ці два препарати майже однакові за своєю ефективністю, добре зарекомендували себе під час епідемії грипу у 2016 р., що дозволяє призначати їх як базисну терапію при грипі та гострих респіраторних вірусних інфекціях.

Наведено огляд літературних даних щодо впливу вегетативної нервової системи (ВНС) на перебіг вагітності та розвиток ускладнень гестаційного процесу, зокрема, плацентарної дисфункції. Розглянуто сучасні дані щодо структури та функції ВНС та її значення в забезпеченні адаптаційних резервів.

Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики гестаційних ускладнень у жінок з перинатальними втратами (ПВ) в анамнезі шляхом оптимізації діагностичних заходів. Обстежено 85 вагітних із ПВ в анамнезі (I (основна) група). У II групу (контрольну) були включені 89 вагітних, які не мали ПВ. За допомогою вивчення варіабельності серцевого ритму, оцінювання стану системи мати - плацента - плід з'ясовано взаємозв'язок порушень нейровегетативної регуляції з розвитком ускладненого перебігу вагітності у жінок з обтяженим акушерським анамнезом. У вагітних із ПВ в анамнезі, на відміну від жінок контрольної групи, відзначено перевагу тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС), найбільш виражену у III триместрі вагітності, що може бути наслідком виснаження компенсаторних резервів ВНС. У II триместрі симпатикотонію у вагітних основної групи виявляли на тлі навантажувальної проби, ймовірно, внаслідок реалізації компенсаторно-пристосувальних реакцій у всіх відділах ВНС. Зроблено висновки, що порушення вегетативного гомеостазу в бік симпатикотонії спричинює розвиток плацентарної дисфункції, що супроводжується метаболічними порушеннями, затримкою росту плода та ускладненим перебігом вагітності. Переважання симпатичного тонусу у вагітних з ПВ в анамнезі, порушення гормональної функції системи мати - плацента - плід свідчать про дисбаланс в системі нейрогуморальної регуляції та можуть бути діагностичною та прогностичною ознакою розвитку ускладненого перебігу вагітності.