Туризм як одна з найбільших прибуткових галузей економіки, займає значне місце у формуванні валового внутрішнього продукту, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення, оптимізації зовнішньоторговельного балансу. Організація туризму в регіоні тісно пов'язана з функціонуванням практично всіх секторів регіональної економіки. Все це зумовлює науковий інтерес до вивчення основних положень туризму. Розглянуто основні економічні категорії туризму, проаналізовано основні поняття: туристський експорт, туристський імпорт, туристська індустрія.

На основі неоінституційної парадигми проаналізовано механізм, що забезпечує відтворюваність системного значення фактора влади в економічних відносинах. Показано, що основою цього механізму є нерівність позицій агентів відносин, яка створює феномен асиметричності обміну. У свою чергу, здатність розпорядника значимих ресурсів конвертувати залежність від них споживачів у владні переваги для себе формує економічні інститути, спрямовані на блокування доступу до таких ресурсів інших учасників обміну.

Розглянуто сутнісні характеристики та досвід реалізації неоконсервативної моделі державного регулювання економіки. Показано, що на відміну від кейнсіанської моделі, неоконсервативна спиралася на єдність макро - і мікроекономічних умов економічного розвитку і регулювала їх взаємодію. У цілому вона продемонструвала задовільний рівень керованості економікою в межах циклічного підйому, однак не змогла створити дієвого механізму інституційного розв'язання його суперечностей.

Проаналізовано політичний зміст категорії ''національний суверенітет'' у контексті теорії політичних систем. Розглянуто проблему суб'єктності та сфери здійснення національного суверенітету. Визначено, що політичні характеристики цієї категорії значною мірою детерміновані динамікою відносин суб'єктів влади в такій політичній системі. Показано механізм реалізації національного суверенітету в Україні через конкурентну боротьбу ресурсозабезпечених груп за доступ до центрів прийняття державно-владних рішень.

Розглянуто онтологію духовності в контексті усвідомлення національного. Увагу приділено духовним чинникам процесу національного державотворення в контексті глобалізаційних викликів. Висвітлено духовний аспект національної самоідентифікації в умовах євроатлантичного спрямування України. Розглянуто громадянське суспільство і права громадянина в практиці сучасного державного будівництва, духовно-моральне виховання молоді як пріоритетне завдання української освіти тощо. Розглянуто спільне та відмінне державності та духовності. Увагу приділено освіті як чиннику демократичних цінностей суспільства. Розглянуто толерантність як духовно-моральне виховання молоді.

Розглянуто туризм як специфічну сферу життєдіяльності та соціокультурної практики сучасної людини. Досліджено філософсько-культурологічні та соціально-економічні аспекти туризму, пов'язані з виникненням нових сенсів зазначеного феномену. Зазначено, що феномен туризму набуває нової конфігурації, у результаті відбуваються модифікації моделей туризму та методології дослідження. Висвітлено гуманітарну складову, питання економічної теорії та практики в галузі туризму. Аналіз цих проблем окреслює перспективні напрями спеціалізованого туризму, що представлені у контексті нової взаємодії "суспільство - туризм - людина".

Наведено результати досліджень, узагальнення досвіду, а також наукові та методичні розробки, що стосуються проблем, напрямів і перспектив упровадження онлайн-освіти та дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень. Висвітлено актуальні питання інформаційно-технологічного супроводу процесу підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей як суб'єктів здоров'язбереження молодого покоління в умовах карантинних заходів та дистанційного навчання. Викладено теоретичні основи впровадження інноваційних форм і методів навчання в популяризації викладання економічних дисциплін студентам інженерних спеціальностей. Подано інформацію щодо нових викликів, загроз і можливостей українських ЗВО під час пандемії COVID-19. Розкрито роль правової культури у забезпеченні правопорядку в суспільстві. Розглянуто ігрові види спорту як чинник підвищення показників здоров'я студентів (із досвіду Львівського національного університету імені Івана Франка). Висвітлено методологічні та світоглядні аспекти екологічної футурології у світлі формування життєвої стратегії майбутніх спеціалістів. Описано можливості використання рішень деяких сучасних технологічних задач у викладанні фізики в технічних університетах. Розкрито особливості впливу неформального навчання на рівень задоволення студентів.