Розроблено одно- та двостадійний методи синтезу реакційноздатних амфолітних олігомерів на основі олігоепоксидів та амінів різної хімічної будови. Вивчено їх теплофізичні та поверхнево-активні властивості.

Взаємодією діанової та аліфатичної епоксидних смол з аліфатичними первинними моноамінами і вторинними діамінами синтезовано поліфункціональні олігоетери з кінцевими епоксидними або вторинними амінними групами та досліджено їх властивості.

Синтезовано аніоноактивні олігоуретансечовини з кінцевими сульфатними групами. Досліджено колоїдно-хімічні властивості синтезованих олігомерів та встановлено залежність їх поверхнево-активних властивостей від особливостей будови.

Реакцией 2-этил-2-гидроксиметил-1,3-пропандиола и 2,2-диметилолпропионовой кислоты синтезирован гиперразветвленный полиэфирполиол второй генерации. На его основе реакцией со стеароилхлоридом получен ряд замещенных гиперразветвленных полиэфирполиолов с регулируемым количеством алкильных групп. Установлена зависимость микрофазовой структуры данных полимеров от количества введенных алкильных групп.

Проаналізовано використання олігоуретансемикарбазидів як бактерицидних агентів щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій. Розглянуто бактерицидну активність різноманітних катіоноактивних олігомерів.

Реакцией 2-этил-2-гидроксиметил-1,3-пропандиола и 2,2-диметилолпропионовой кислоты синтезирован гиперразветвленный полиэфирполиол второй генерации. На его основе взаимодействием с ангидридами дикарбоновых кислот, коричной, стеариновой кислотами и фенилизоцианатом получен ряд замещенных гиперразветвленных полиэфирполиолов с различным типом концевых функциональных групп. Установлена зависимость структуры данных полимеров от химической природы введенных заместителей.

Розроблено метод синтезу гуанідинвмісних олігомерів на основі аліфатичних олігоепоксидів за різного співвідношення початкових компонентів і вмісту іонних груп. Показано, що збільшення концентрації іонних груп супроводжується зниженням граничної поверхневої активності. Досліджено антимікробні властивості синтезованих гуанідинвмісних олігомерів на основі аліфатичних олігоепоксидів. Бактерицидні властивості синтезованих сполук залежать від вмісту кінцевих гуанідинових груп в олігомерному ланцюзі. Зі збільшенням вмісту кінцевих іонних груп бактерицидна дія одержаних сполук у розчиненому стані зростає.

Показано, що трекові поліетилентерефталатні мембрани, модифіковані сорбованими гуанідиновмісними олігомерами, виявляють антибактеріальні властивості, які визначаються молекулярною масою модифікувальних речовин. Встановлено, що незалежно від кількості гуанідинових фрагментів в основному ланцюзі, зі збільшенням молекулярної маси бактерицидна активність модифікованих мембран зменшується.

Досліджено поверхнево-активні властивості олігомерних силсесквіоксанів, що містять в органічному обрамленні неорганічного ядра карбоксильні, сульфокислотні та уретанові групи. Цими сполуками модифіковано поверхню трекових поліетилентерефталатних мембран і визначено деякі характеристики одержаних негативно заряджених мембран.

Изучена реагентная ультрафильтрация модельных водных растворов и жидких радиоактивных отходов для выделения урана. По своим свойствам синтезированные фосфорсодержащие олигомеры являются высокоселективными агентами и находятся на уровне известного полиэтиленимина, использующегося для выделения ионов урана.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.9

Рубрики:

Інші види полімерів і пластмас за призначенням і застосуванням

Шифр НБУВ: Ж69184/Хім.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г713.7 + Л719.6

Рубрики:

Поліелектроліти

Електроізолювальні та електропровідні пластмаси

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Получены коллоидные наночастицы CdS размером 1,9 - 2,3 нм, стабилизированные в диметилформамиде гуанидинсодержащими дендримерами. Установлено, что таким наночастицам присущи фотолюминесценция в широком спектральном диапазоне (2,1 - 3,2 эВ) со средним излучательным временем жизни 55 - 85 нс в зависимости от энергии излучаемых квантов, а также электролюминесценция в видимом спектральном диапазоне (1,8 - 2,8 эВ).

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.9

Рубрики:

Інші види полімерів і пластмас за призначенням і застосуванням

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.11 + Л719.6

Рубрики:

Електроізолювальні та електропровідні пластмаси

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.9

Рубрики:

Інші види полімерів і пластмас за призначенням і застосуванням

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью реакции гиперразветвленных алифатических полиэфирполиолов трех генераций с изоцианатными форполимерами синтезированы соответствующие гиперразветвленные полиэфируретаны, которые охарактеризованы с помощью методов ИК-спектроскопии, МУРР, дифференциальной сканирующей калориметрии. Показано, что введение уретановых фрагментов приводит к возникновению микрогетерогенной структуры данных гиперразветвленных полимеров.

Изучены динамическо-механические свойства сегментированных полиэфируретанмочевин, синтезированных взаимодействием уретановых форполимеров и аминосодержащих олигоэфиров с концевыми аминными группами при различных соотношениях исходных компонентов. Показано, что структура и механические свойства сегментированных полиэфируретанмочевин определяются химическим строением исходного аминосодержащего олигоэфира и его молекулярной массой.

Изучены теплофизические свойства полиэфируретанмочевин (ПЭУМ), синтезированных взаимодействием уретановых форполимеров и аминосодержащих олигоэфиров с концевыми аминными группами при различных соотношениях исходных компонентов. Показано, что теплофизические характеристики ПЭУМ зависят от типа используемого амина и молекулярной массы аминосодержащего компонента.

Розроблено метод синтезу функціоналізованих аміновмісних олігоетерів блочної будови на основі олігооксипропілендіаміну як комплексоутворювачів урану. Вивчено їх ефективність під час видалення урану з модельних розчинів і рідких радіоактивних відходів. Досліджено вплив молекулярної архітектури, функціональних груп та олігоетерної складової на коефіцієнт затримки урану. Встановлено оптимальне pH, співвідношення олігоетер:уран, концентрації урану та фонових електролітів для використання як комплексоутворювачів.