Визначено сутність конкурентоспроможності промислового комплексу, розроблено методику визначення її показника. Охарактеризовано підприємства з точки зору енергоємності та нанесення екологічної шкоди. Удосконалено методику оцінки пріоритетності видів промислової діяльності шляхом визначення інтегрального коефіцієнта пріоритетності. Розглянуто особливості формування потоків коштів для різних варіантів стратегій розвитку, а також методологію формування програми розвитку промислового комплексу.

Розглянуто теоретичні та методичні засади щодо формування ресурсного потенціалу підприємств з використанням кластерної моделі. Для забезпечення стабільного розвитку та ефективного функціонування підприємств обгрунтовано необхідність стратегічного управління ресурсами, визначено роль ресурсної концепції у формуванні конкурентних переваг. Запропоновано методичний інструментарій оцінювання ресурсного потенціалу регіону та регіональних кластерних структур. На основі проведеного аналізу підприємств будівельної галузі Черкаського регіону встановлено організаційно-економічні особливості побудови інтегрованих кластерних об'єднань, надано оцінку ефективності організації регіонального будівельного кластеру.

Скориговано визначення потенціалу підприємства та класифікацію потенціалів, сформульовано поняття "цільовий потенціал". Розглянуто основні методичні інструменти невикористаних резервів суб'єктів господарювання. Сформовано новий підхід до визначення підприємства, фірми й їх кластерів з урахуванням сучасних світових тенденцій. Викладено теоретико-методологічні аспекти стратегічного управління ресурсами. Вдосконалено механізм управління національною економікою на основі факторного підходу. Проведено порівняльне оцінювання економічного, політичного та соціального значення рівня розвитку дрібного бізнесу в різних країнах. Сформульовано ідею використання траєкторії довгострокового економічного зростання з метою її використання для прогнозування тенденцій зростання національної економіки. Сформовано модель безвідходної економіки. Обгрунтовано необхідність створення системи утилізації відходів високотехнологічних виробів. Виконано оптимізацію стратегії розвитку національного та регіонального промислового комплексу.

Розглянуто теоретичні та методичні засади забезпечення стійкого розвитку ресурсного потенціалу регіональних комплексів. На прикладі машинобудівних підприємств Черкаського регіону виявлено та систематизовано чинники, що впливають на стійкий розвиток підприємств. Розглянуто методологію, моделі та механізм оцінки ефективності стратегічного управління ресурсним потенціалом сільськогосподарських підприємств. Акцентовано увагу на використанні інтегральної оцінки стійкого розвитку підприємств машинобудівного комплексу. Увагу приділено розробленій концептуальній моделі модернізації підприємств машинобудівного комплексу. Запропоновано пріоритетні заходи щодо реалізації програми стійкого розвитку підприємств машинобудування.

Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії регіонального розвитку, уточнено сутність понять "ресурси", "ресурсний потенціал регіону", "стратегічне управління ресурсним потенціалом регіону". Надано концептуальну характеристику ресурсного потенціалу регіону (РПР) та визначено його структуру. Удосконалено методичний підхід до оцінювання ресурсних переваг, ресурсоспроможності та РПР. Обгрунтовано теоретико-методологічні основи стратегічного управління РПР. З'ясовано сутнісний зміст та концептуальні основи стратегічного бачення розвитку господарства регіону, його функціонального призначення (місії) та стратегічної цілі. Покращено методичні підходи до оцінювання ефективності використання РПР. Розроблено науковий підхід до позиціонування регіонів, побудовано матрицю активного ресурсного потенціалу "факторне виробництво - ресурсна потужність". Поглиблено методологічні основи стратегічного управління РПР, запропоновано концептуальну схему механізму стратегічного управління ресурсним потенціалом регіону, доповнено систему принципів формування механізму стратегічного управління РПР. Створено імітаційну модель стратегічного управління РПР. Наведено рекомендації щодо стратегічного управління РПР.

Виконано економічне обгрунтування ефективності використання матеріальних ресурсів підприємств птахівничої галузі залежно від стратегії розвитку та запропонованих прогнозних сценаріїв. Для дослідження обрано три можливі варіанти сценарного розвитку: песимістичний, реалістичний та оптимістичний. Основною відмінністю запропонованих сценаріїв є вартість сировини на виготовлення комбікорму. За умови песимістичного сценарію прогнозується зростання вартості сировини у 1,5 разу від базового значення. Для реалістичного сценарію - зростання у 1,25 разу, а за умови оптимістичного сценарію - у 1,1 разу. В цьому випадку враховано можливу зміну ставки дисконту - показника, що врівноважує вартість грошей у часі як у напрямі збільшення, так і в бік зменшення. Проведений аналіз за допомогою методу експертних оцінок дозволяє стверджувати, що ставка дисконту в середньостроковому періоді може коливатись у межах значення 15 - 30 %. Під час оцінювання різних варіантів інвестиційних проектів як ставки дисконту прийняті крайні її значення, а також медіанний рівень. Використання запропонованих варіантів сценаріїв є доцільним для кожної конкретної ситуації, яка найбільш підходить до реалізації головної стратегічної мети підприємства з розвитку комплексу використання ресурсів і підвищення його ефективності.

Визначено, що підвищення рівня життя населення є важливим соціальним критерієм, тому уряди всіх країн постійно намагаються підвищити цей рівень, використовуючи відповідні ресурси. Підтверджуючи особливу актуальність цієї теми, дослідження та практичний досвід показали, що одним із таких ресурсів є бюджетні видатки, зокрема на освіту та науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Обгрунтовано, що ефективність управління цими видатками є важливим напрямом державної фінансової політики. Мета дослідження - визначення впливу цих видатків бюджету на зростання доходів населення та оцінка ефективності управління цими фінансовими ресурсами. Методологічною основою дослідження було використання системного підходу, кореляційно-регресійного моделювання та аналізу панельних даних, де за допомогою відповідних статистичних тестів, а також зарубіжного та вітчизняного наукового доробку вчених визначено значущість впливу цих видатків на доходи населення. Для проєктування та оцінки моделей використано програмні засоби Stata. У дослідженні проаналізовано витрати на освіту та НДДКР між окремими країнами ЄС та Україною протягом 2010 - 2019 рр. із застосуванням науково обгрунтованої методології, зокрема розробленої методики взаємозв'язку фінансових ресурсів освіти, НДДКР та доходів населення з розрахунком відповідних коефіцієнтів. Визначено також щільність взаємозв'язку між цими фінансовими ресурсами та динаміку зростання цих доходів. За отриманими результатами виявлено, що найбільш динамічно зростають доходи населення в Німеччині та Франції з відповідною синхронізацією видатків на освіту та НДДКР. За результатами зроблено висновок, що найефективніше управління цими бюджетними видатками здійснюють уряди Німеччини та Франції. Практична цінність наукового дослідження полягає в теоретичному висновку щодо здатності використовувати досвід аналізованих країн для забезпечення добробуту громадян інших країн ЄС. Обгрунтовано, що в Україні проблематично забезпечити синхронізацію видатків на освіту та НДДКР із відповідним формуванням умов для суттєвого підвищення рівня доходів населення за теперішніх обсягів бюджетних ресурсів.