Висвітлено проблеми методології та творчої практики на сучасному етапі розвитку музичного та театрального мистецтва, новітні тенденції розвитку вітчизняного мистецтвознавства. Проаналізовано особливості інтерпретації музики бароко на баяні. Розкрито аспекти формування вокально-виконавської основи хормейстерів. Описано феномен класичного бельканто в італійській опері, типологію жанру реквієму, особливості хорового виконавства мотетів XVII ст. в "Шести мотетах" Й.С.Баха. Визначено жанр концерту як складову частину сучасного педагогічного репертуару в творчості українських композиторів другої половини ХХ ст.

Освещены проблемы методологии и творческой практики на современном этапе развития музыкального и театрального искусства, новейшие тенденции развития отечественного искусствоведения. Проанализированы особенности интерпретации музыки барокко на баяне. Раскрыты аспекты формирования вокально-исполнительской оперы хормейстеров. Описаны феномен классического бельканто в итальянской опере, типология жанра реквиема, особенности хорового исполнительства мотетов XVII ст. в "Шести мотетах" И.С.Баха. Определен жанр концепта как составная часть современного педагогического репертуара в творчестве украинских композиторов второй половины ХХ ст.

Проаналізовано музику як естетичний та соціологічний феномен. Визначено жанрову стилістику як основу вокально-виконавської практики. Розглянуто питання трактовки жанру в сюїті Л.Донник "В Слобожансько-Сковородинівському краї" для квартету тромбонів. Висвітлено особливості музично-мовного інтонування у французькій музиці ХХ ст., зокрема в моноопері Ф.Пуленка "Людський голос", а також особливості вокально-сценічної інтерпретації образу Іоланти в одноіменній опері П.Чайковського. Розкрито проблему взаємодії музичного стилю та художньо-виражальних засобів у семантико-інтерпретаційному контексті.

Проанализирована музыка как эстетический и социологический феномен. Определена жанровая стилистика как основа вокально-исполнительской практики. Рассмотрены вопросы трактовки жанра в сюите Л.Донник "В Слобожанско-Сковородиновском крае" для квартета тромбонов. Освещены особенности музыкально-языкового интонирования в французской музыке ХХ ст., в частности, в моноопере Ф.Пуленка "Человеческий голос", а также особенности вокально-сценической интерпретации образа Иоланты в одноименной опере П.Чайковского. Раскрыта проблема взаимодействия музыкального стиля и художественно-выразительных средств в семантико-интерпретационном контексте.

Освещены особенности хоральной фугетты И.С. Баха. В контексте жанров духовной лирики выявлены признаки, раскрывающие связь композиторского письма с музыкальными традициями барокко и строгого стиля. Проанализирован вклад К.М.Вебера в формировании профессии оперного дирижера в Германии первой трети ХІХ в. Показано место музыкальной архитектоники в драматургии "Трегрошовой оперы" Б.Брехта - К.Вайля. Выявлены функция оркестра в оперном диалоге П.Чайковского. Рассмотрена интерпретация и исполнительство как варианты текстуальных стратегий. Изложена проблема определения категориальной сущности понятия "авторский стиль". Описаны свойства цифрового звука и особенности применения персонального компьютера. Осуществлено компьютерное моделирование композиторского процесса. Выполнен сравнительный анализ пекинской и итальянской опер.

Розглянуто музично-виконавське мистецтво як творчу практику, тобто спосіб закріплення, відтворення та розвитку музичного досвіду людини. Охарактеризовано "актуальне буття" музичного твору у процесі виконання його для слухачів. Визначено шляхи та способи актуалізації музичного твору, сформовані в історії європейської музики. Висвітлено процес перетворення нотного тексту у звуковий феномен на матеріалі сонати op.27 N 1 Л. ван Бетховена, "Крейслеріани" Р.Шумана та творів В.Бібіка (П'ята та Сьома сонати для фортепіано, вокальний цикл на вірші А.А.Ахматової). Узагальнено досвід актуалізації музичної класики у сучасній культурі України, взаємопов'язаний з організацією та проведенням міжнародних фестивалів класичної музики "Харківські асамблеї" (1991 - 2007 рр.).

Наведено результати досліджень з актуальних питань інтерпретології та аналізу музики. Розглянуто мотет як втілення духовної тематики в творчості Й. Брамса. Висвітлено стильові паралелі в фортепіанних сонатах М. Мясковського та М. Тіца. Проаналізовано вплив національного світогляду та духовності на творчість Г. Канчелі. Розкрито можливості та перспективи вивчення музичних феноменів в контексті філософського концепту віртуального. Розглянуто принципи виконавської драматургії варіаційної форми з урахуванням психології слухацького сприйняття. Проаналізовано основні новації в сфері баянної творчості на прикладі семи сонат А. Кусякова.

Висвітлено творчість Леся Курбаса на тлі військово-політичних перипетій першої світової та громадянської війн. Розглянуто символіку рухів у гаївках з його рідного села. Проаналізовано мистецько-громадянську позицію Леся Курбаса на театральному диспуті 1929 р. Визначено естетичні засади режисури Фавста Лопатинського в контексті авагардних пошуків "Березоля". Висвітлено віддзеркалення курбасівських традицій у режисурі О. Мосійчука. Розглянуто раритетні експонати Харківського літературного музею до ювілею Леся Курбаса.

Уперше в межах довідкового енциклопедичного видання відтворено історію і сучасність провідного музично-театрального навчального закладу України Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Вміщено як узагальнюючі нариси, так і стислі біографічні статті, розташовані за зручним абетковим принципом. Уперше зібрано імена викладачів і співробітників університету, талант та самовіддана праця яких залишили слід в його історії, та імена тих, хто працює на сучасному етапі, а також його випускників, яскрава професійна діяльність яких становить його гордість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ333(4УКР-4ХАР)6 я2

Рубрики:

Історія театру

Шифр НБУВ: В357423/2 Пошук видання у каталогах НБУВ