Висвітлено актуальну проблему взаємовідносин Русі та її західних сусідів (Литви, Тевтонського ордену) з пізньокочовим світом Східної Європи, який розвивався під впливом Золотої Орди та монгольсько-татарського чинника в цілому. Досліджено специфіку та загальні закономірності розвитку кочової форми соціальної орієнтації. Детально проаналізовано боротьбу запорізького козацтва з турецько-татарською агресією.

Освещена актуальная проблема взаимоотношений Руси и ее западных соседей (Литвы и Тевтонского ордена) с позднекочевым миром Восточной Европы, который развивался под влиянием Золотой Орды и монгольско-татарского фактора в целом. Изучена специфика и общие закономерности развития кочевой формы социальной ориентации. Детально проанализирована борьба запорожского казачества с турецко-татарской агрессией.

Досліджено логічні співвідношення між міфом і символом на прикладі палеолітичного мистецтва. Розкрито значення предметів мобільного мистецтва як культуровизначальних артефактів. З'ясовано причини появи єдиних сюжетів і орнаментальних композицій. Доведено, що у палеологічному мистецтві відображено не лише магічну обрядовість і ритуали. На підставі вивчення географічного та хронологічного розповсюдження єдиних сюжетних композицій виявлено приклади візуалізації найбільш вживаних міфологічних сюжетів первісного суспільства, зроблено висновок про єдину логіку міфу та символу.

Исследованы логические соотношения между мифом и символом на примере палеолитического искусства. Раскрыто значение предметов мобильного искусства как культурообразующих. Установлены причины появления единых сюжетов и орнаментальных композиций. Доказано, что в палеологическом искусстве отображены не только магические обряды и ритуалы. На основое изучения географического и хронологического распространения единых сюжетных композиций выявлены примеры визуализации наиболее употребляемых мифологических сюжетов первобытного общества, сделан вывод о единой логике мифа и символа.