Отмечено, что в Украине наблюдается выраженный рост общей и профессиональной патологии бронхолегочной системы. Данная закономерность прослеживается в Днепропетровской области, где рост профессиональной заболеваемости регистрируется прежде всего на предприятиях горнодобывающей и металлургической отрасли. Длительный малосимптомный период течения пылевых заболеваний легких обусловливает обнаружение их в поздней стадии, что способствует стойкой инвалидности и ранней смертности больных. Определение темпов и особенностей развития заболеваний органов дыхания у работников вредных производств, наряду з поиском методов ранней диагностики, профилактики и лечения заболеваний, является актуальной проблемой. Проанализированы 650 историй болезни больных пылевым бронхитом I и II стадий и установлена связь возраста, стажа работы, специальности с основными клиническими проявлениями заболеваний. На ранних этапах развития болезни можно определить клинические и функциональные нарушения бронхолегочного апарата, что позволяет своевременно установить диагноз и начать лечебно-профилактические и реабилитационные мероприятия.

Виявлено суттєву роль бронхіальних обструктивних порушень у розвитку бронхолегеневої патології у працівників промислових підприємств. Встановлено, що клінічні та функціональні прояви обструкції бронхів виявляються у 94,2 % хворих з професійною бронхолегеневою патологією, 75,6 % з яких потребують інтенсивної бронхолітичної терапії. Вперше встановлено особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) у працівників промислових підприємств і доведено, що шкідливі фактори виробництва (зокрема, пов'язані з пилом) прискорюють формування ХОЗЛ в осіб молодшого віку. Виявлено, що перебіг даного захворювання характеризується більш частими та тривалими загостреннями. Вперше у працівників промислових підприємств, хворих на ХОЗЛ, виявлено перевагу системних і локальних запальних проявів, функціональних спірографічних порушень і зафіксовано істотні порушення реактививності бронхів і зниження якості життя у порівнянні з хворими на ХОЗЛ, які працюють за відсутності пилових шкідливих факторів виробництва. Для лікування працівників промислових підприємств, хворих на ХОЗЛ I та II стадій, запропоновано схеми бронхолітичної терапії з урахуванням виявлених клініко-функціональних особливостей захворювання, доведено їх ефективність, зокрема, сприятливий вплив на якість життя даної категорії пацієнтів.

Проаналізовано сучасні дані щодо безпеки застосування ібупрофену як симптоматичної жарознижувальної терапії у дітей. Розглянуто питання кардіоваскулярнихризиків, а також ризиків щодо розвитку та загострення бронхіальної астми та інфекцій м'яких тканин. Наведено власний досвід щодо застосування ібупроіфену в педіатричній практиці, надано рекомендації з дозування препарату.