На основі наукових праць та джерел комплексно досліджено історіографію міжнародної діяльності профспілок у міжвоєнний період. Розкрито пропагандистську роль у даній темі цілої низки досліджень радянських науковців, була створена об'єктивно цілісна картина міжнародної діяльності радянських профспілок у 1920 - 1930-ті рр. ХХ ст. Показано сучасні методи дослідження та вивчення нової проблематики даної теми українськими істориками. Охарактеризовано історичні періоди, протягом яких публікувалася наукова література по даній темі, встановлено відмінності та умови в яких проводилися дослідження.

На основі всебічного аналізу широкого кола архівних матеріалів, історіографії, статистичних джерел та наукових публікацій зроблено спробу комплексного вивчення різних напрямів міжнародних зв'язків профспілок України у міжвоєнний період. Проаналізовано діяльність галузевих профспілок по прийому зарубіжних робітничих делегацій та роботі серед іноземних робітників. Охарактеризовано міжнародні акції солідарності, в яких профспілки брали участь, та прокомуністичні об'єднання, з якими вони співпрацювали. Зроблено висновок про жорстку підпорядкованість профспілкових організацій центру та підконтрольність партії, що призвело до пріоритетів державного керівництва над міжнародною діяльністю профспілок. Підкреслено, що радянська влада через профспілкові організації проводила фінансування зарубіжних акцій протесту, які були спрямовані на підрив та дискримінацію урядів зарубіжних країнах. Підтримуючи боротьбу зарубіжного пролетаріату та лівоцентристських сил за кращі умови життя та встановлення прокомуністичних урядів у своїх державах, Радянський Союз намагався перетворити цю боротьбу у світову пролетарську революцію.

На основі архівних документів, у світлі сучасних методологічних підходів подано авторську версію діяльності профспілкових організацій підрадянської України у контексті теорії і практики комуністичного інтернаціоналізму. Розглянуто роль профспілок у залученні зарубіжних інтернаціоналістів до суспільного соціалістичного експерименту та зовнішньо-політичних акціях більшовицького режиму. Проаналізовано реальний зміст міжнародного виміру "вищого принципу диктатури пролетаріату - союзу робітничого класу і селянства" у політиці комуністичної індоктринації сільської людності та участі громадських об'єднань українського села у міжнародних проєктах революційної солідарності.