Розкрито зміст поняття допитливості як системної якості особистості, що забезпечує її пізнавальну активність, готовність до засвоєння нової інформації. Надано узагальнену характеристику особливостей допитливості. Визначено її психологічну структуру в учнів-підлітків і розкрито рівні розвитку за показниками інтенсивності та варіативності. Виділено та описано психолого-педагогічні умови та засоби активізації розвитку допитливості школярів. Розроблено та апробовано діагностичну процедуру, спрямовану на вивчення її динаміки за умов навчального процесу, а також комплексну програму "Активізація розвитку допитливості школярів у процесі учбової діяльності". На підставі результатів досліджень обгрунтовано вплив засобу метафори на розвиток допитливості учнів під час вивчення ними предметів не лише гуманітарного, але й природничо-математичного циклів.

Досліджено становлення особистості школяра в процесі інтегрованого навчання на базі ЗОШ № 20 м. Луцьк. Відзначено, що методологічною основою дослідження є Концепція спеціальної освіти дітей з особливостями фізичного розвитку. Визначено специфічні проблеми дітей з особливими потребами в інклюзивному навчанні за умов середньої загальноосвітньої школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено виховний та особистісно-розвивальний потенціал інтегрованого підходу до навчання, психолого-педагогічні умови та засоби їх реалізації у процесі інклюзії. Вміщено результати експерименту: зміцнення психічного, фізичного, морального здоров'я дітей, підвищення професійної майстерності педагогів, позитивні зміни у ставленні учнів до дітей-інвалідів.

Исследовано становление личности школьника в процессе интегрированного обучения на базе СОШ № 20 г. Луцк. Отмечено, что методологической основой исследования является Концепция специального образования детей с особенностями физического развития. Определены специфические проблемы детей с особыми потребностями в инклюзивном обучении в условиях средней общеобразовательной школы. Теоретически обоснована и экспериментально внедрен воспитательный и личностно-развивающий потенциал интегрированного подхода к обучению, психолого-педагогические условия и средства их реализации в процессе инклюзии. Приведены результаты эксперимента: укрепление психического, физического, нравственного здоровья детей, повышение профессионального мастерства педагогов, позитивные изменения в отношении учащихся к детям-инвалидам.

Investigated the formation of the schoolboy in the process of integrated education based on secondary school № 20 in Lutsk. Noted that the methodological basis of the research concept of special education of children with physical disabilities. Identified specific issues for children with special needs in inclusive education in secondary school. Theoretically substantiated and experimentally observed educational and personal-developing potential of an integrated approach to learning, psycho-pedagogical conditions and means to implement them in the process of inclusion. Placed the results of the experiment: the promotion of mental, physical and moral health of children, professional development of teachers, positive changes in students' attitudes towards children with disabilities.

Для успішної інтеграції інвалідів у суспільство проведено дослідження «Я»-концепції у психології людини з обмеженими фізичними можливостями. На підставі отдержаних у ході дослідження числових показників самоопису виявлено та проаналізовано особливості самосприймання школярів з особливими потребами. Результати аналізу дозволяють визначити вплив на особистість людини інвалідизуючого фізичного дефекту як психотравмувального фактора. Рекомендовано практичним психологам під час створення психокорекційної програми модифікувати різноманітні психотехнічні засоби з урахуванням можливостей дітей з особливими потребами.

Для успешной интеграции инвалидов в общество проведено исследование «Я»-концепции в психологии человека с ограниченными физическими возможностями. На основании полученных в ходе исследования числовых показателей самоописания обнаружены и проанализированы особенности самовосприятия школьников с особыми потребностями. Результаты анализа позволяют определить влияние на личность человека инвалидизирующего физического дефекта как психотравмирующего фактора. Рекомендуется практическим психологам при создании психокоррекционной программы модифицировать различные психотехнические средства с учетом возможностей детей с особыми потребностями.

The paper presents the study of self-concept in human psychology with disabilities. Psychological problems associated with entering the disabled in society are shown. However, the study of self-concept of disabled persons can determine the impact of disabling physical defect as traumatic factor on human personality.

Розглянуто основні аспекти інтегрованого навчання, визначено умови успішного процесу інтеграції дітей з обмеженими можливостями, розглянуто моделі інтегрованого навчання. Відзначено потребу й користь інтегрованої освіти, позитивний вплив інтегрованої освіти на дітей з особливостями психофізичного розвитку. Проаналізовано також психологічну характеристику суб'єктів інтегрованого навчання, вивчено взаємини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з ровесниками, батьками, дорослими. Слід зазначити, що взаємини між суб'єктами інтегрованої освіти визначаються залежно від їх цілей і потреб. Потреби можуть бути різними: самоствердження, прийняття, отримання високих оцінок, освіти, виховання позитивних якостей особистості й інше, - які визначають і ставлення до інтегрованої освіти. Однак у процесі організації інтегрованого навчання і виховання виявлено суттєві проблеми. Для успішної роботи інтегрованих класів (груп) необхідно вивчити наявні проблеми та знайти шляхи їх вирішення. Одна з головних проблем, на нашу думку, полягає в труднощах становлення позитивних відносин між різними суб'єктами інтегрованої освіти. До суб'єктів інтегрованої освіти відносимо такі: діти з особливостями психофізичного розвитку; діти, що нормально розвиваються; батьки дітей з особливостями розвитку; батьки дітей, що нормально розвиваються; педагоги, які працюють в інтегрованих класах. Труднощі становлення відносин пов'язані з тим, що цілі різних суб'єктів інтегрованого навчання істотно різняться. Для створення спеціальних класів і класів інтегрованого навчання потрібна наявність у школі кваліфікованих фахівців, необхідних умов і обладнання, які дозволяють забезпечити сприятливий режим і організувати корекційно-розвивальний навчальний процес. Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть слугувати для подальшого вдосконалення освітнього процесу в галузі інтегрованого навчання, зокрема для формування позитивних відносин між суб'єктами інтегрованого навчання.

Надано психологічний та науковий аналіз метафори. Визначено базові компоненти розуміння метафори молодшими школярами. Розуміння й розпізнавання метафори дітьми розглянуто в контексті співвідношення діяльності та її осмислення. Обгрунтовано положення про те, що діагностика розпізнавання метафори дітьми має включати не лише контроль правильності виконання деякої дії, а й контроль правильності обгрунтування й осмислення цієї дії. Проаналізовано експериментальні дослідження розуміння й розпізнавання метафор дітьми, котрі використовують тільки критерій правильності виконання дій. Експериментальні дані науковців свідчать про те, що, на відміну від розуміння, розпізнавання метафори викликає значні труднощі. Ці дані узгоджуються з відомим фактом більш пізнього усвідомлення і формування у дітей реальності мови та мовлення порівняно з реальністю предметів зовнішнього світу й дій з ними. Отже, метафора дисгармонує з багатьма параметрами і практичного, і наукового дискурсу. Водночас її використовують і в побуті, і в науці. Метафора узгоджується з експресивно-емоційною функцією практичної мови. Проте більш важливе друге її джерело: метафора відповідає здатності людини вловлювати та створювати подібність між надто різними індивідами й класами об'єктів. Серед засобів соціалізації особистості поглибленого наукового вивчення потребують ті з них, які можна цілеспрямовано вдосконалювати для ефективного застосування в навчально-виховному процесі в загальноосвітній школі, починаючи вже з перших класів. Адже діти молодшого шкільного віку мають специфічні труднощі соціалізації, постають перед проблемою адаптації до нової соціальної ролі, нового статусу, що є серйозним випробовуванням їх психічних та фізичних можливостей.

Розглянуто результати дослідження психологічних особливостей осіб вікової категорії 50+, особливості прояву їхньої активності до самореалізації як динамічного утворення, що визначає ресурсні можливості розвитку людини та її здатності до оволодіння й продуктивного виконання різних видів діяльності, формування особистісних компетенцій, які розширюють економічні та соціальні можливості людей категорії 50+. Актуальність теми дослідження пов'язана із сучасними уявленнями про неперервність процесу розвитку особистості протягом життя, коли підвищений інтерес до цієї проблеми обумовлений демографічним старінням населення і пошуком глобальних світових стратегій оптимізації шляху світового співтовариства з окремою розробкою програм розвитку осіб вікової категорії 50+. Вивчення активізації самореалізації осіб вікової категорії 50+ пов'язане з організацією навчання дорослих у межах соціально-психологічної концепції неперервності навчання. Зроблено висновок, що активізація самореалізації осіб вікової категорії 50+ як творчо активного психологічного ресурсу залежить від таких чинників, як адаптація до нових умов життя в похилому віці, рівень рефлексії та збереженості активного психологічного ресурсу. Припускаємо, що способи адаптації залежать від індивідуально-психологічних особливостей. Особистісні характеристики виступають фактором успішності процесу адаптації літньої людини до пенсійного статусу. Важливими умовами повноцінного розвитку людини є її усвідомлене прагнення до максимально повного розкриття й реалізації власних потенційних можливостей, спроможність самостійно визначати свій життєвий шлях і досягати поставлених цілей. Водночас теорія особистісного росту й саморозвитку, заснована на тезах про позитивну природу людини, цінність кожної особистості, може розглядатися як моральний ідеал, необхідний сучасному українському суспільству.

Розкрито науково-практичне значення проблеми морального розвитку особистості. Індивід повинен виховуватися не просто як носій певної суми знань, а як справжній громадянин із властивою йому мораллю, високою культурою праці та поведінки. Тому особливої актуальності набуває питання особистісного розвитку школяра та створення психолого-педагогічних умов для формування його високої моральності. Моральні почуття, як і всі інші психічні явища дитини молодшого шкільного віку, формуються в процесі її навчальної, ігрової та трудової діяльності. Емоції в ставленні до людей є основою формування багатьох моральних почуттів дитини. Аналіз результатів експериментального дослідження засвідчив, що розвиток моральної поведінки учнів може успішно здійснюватися за певних психолого-педагогічних чинників, зокрема таких, як: суспільна потреба й необхідність в активності особистості, що визначається створенням таких умов навчально-виховної діяльності та спілкування, у яких учень є реальним суб'єктом власної діяльності; можливість самореалізації особистості в системі відносин "учитель-учень", "батьки-учень", "учень-учень"; характер емоційного ставлення до школи, оточуючих; комфортність та впевненість школяра в процесі навчально-виховної діяльності й міжособистісному спілкуванні. Для ефективного управління процесом формування моральності в молодших школярів вплив педагога повинен спрямовуватися як на розвиток вікових детермінант становлення моральних цінностей, так і на забезпечення таких психолого-педагогічних умов, які б стимулювали вільний вияв моральних поглядів у навчальній діяльності. Отже, висвітлення проблеми специфіки моралі - це той теоретичний ключ, котрий дає можливість охопити загальну своєрідність моральності - феномену як особистості, так і соціуму. Піднімати такі питання важливо ще й тому, що вони актуальні в контексті педагогічної психології, зокрема в організації навчального процесу, а також у психології значна кількість питань, які потребують розв'язання, стосуються проблеми морально-духовної культури.