Розроблено рецептуру "Пектодент"-порошку, "Пектодент"-мармеладу для різних вікових груп населення, зокрема, для дітей та жінок у період вагітності та лактації. Доведено, що комплексна протикарієсна дія даних пектинвмісних засобів гігієни порожнини рота ентерального вживання полягає у високій очищуючій здатності засобів у разі безабразивної дії на емаль тимчасових і постійних зубів, виключенні цукру, антибактеріальній активності, яка проявляється без порушення якісного складу аутофлори порожнини рота, стимуляції салівації, дії пектинів як коректорів адаптаційних можливостей стану порожнини рота до протикарієсних умов, обмеженні впливів негативних факторів зовнішнього середовища на організм у період інтенсивного розвитку та формування твердих тканин зубів. Установлено, що карієспрофілактична ефективність пектинвмісних гігієнічних засобів "Пектодент" становить від 35 до 100 %.

Надано дані спостереження клінічного випадку синдрому Елерса - Данлоса VIII типу у пацієнтки К., 14 років. Проаналізовано ефективність запропонованого комплексу стоматологічних лікувально-профілактичних заходів, застосованих у цьому клінічному випадку. Проведений комплекс лікування у дівчинки сприяв поліпшенню гігієни порожнини рота та стану тканин пародонта, підвищенню жувальної ефективності зубних рядів, зменшенню гіперестезії зубів, усуненню косметичного дефекту та полегшенню соціальної адаптації дитини.

Наведено спостереження за клінічним випадком синдрому Елерса - Данлоса VIII типу у дівчинки віком 14 років. Надано огляд літератури щодо цієї хвороби, описано загальний стан дитини та її стоматологічний статус, спадковий анамнез. Проведено оцінку діагностичних показників, які відображають ознаки дисплазії сполучної тканини та порушення з боку різних органів і систем. Запропоновано лікарську тактику за певної клінічної ситуації та схему надання симптоматичної стоматологічної допомоги.

Поінформованість населення в питаннях профілактики захворювань тканин пародонта значною мірою залежить від методологічних основ викладання санітарної просвіти, а саме від: систематизації знань з профілактики захворювань пародонта; зацікавленості майбутнього лікаря в популяризації санітарно-просвітницьких знань; удосконалення документації; підвищення ролі сім'ї та школи в поширенні гігієнічних знань; введення елементів риторики в процес викладання; пріоритету лікарської допомоги на неінвазивному рівні; уміння лікаря володіти словом та силою переконання; тиражування необхідної інформації спонукального характеру; наявності в продажу дешевих гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів вітчизняного виробництва. Методологічний рівень викладання студентам матеріалу з профілактики захворювань тканин пародонта визначає майбутню направленість пародонтології.

Досліджено вміст біометалів кальцію, заліза, міді, цинку і мангану в цільній крові та ротовій рідині здорових, хворих на генералізований пародонтит і пародонтоз атомно-абсорбційним методом. Встановлено значне зниження вмісту заліза, цинку і мангану в обох біологічних рідинах і суттєве підвищення кількості міді у крові всіх хворих (особливо у разі пародонтозу). У ротовій рідині рівень міді був діаметрально протилежним: у випадку пародонтозу суттєво знижувався, за генералізованого пародонтиту - підвищувався. Виявлені істотні порушення мікроелементного гомеостазу доводять їх участь у патогенезі хвороб пародонта і можуть бути використані для їх диференційної діагностики.

Одним із найефективніших способів професійного вдосконалення спеціаліста в галузі медицини є участь у науково-практичних конференціях, де відбувається спілкування з колегами, обмін досвідом, ознайомлення з новинками науки і техніки. Запропоновано проводити практичне заняття на IV курсі стоматологічного факультету на тему: "Захист історії хвороби" як ділову гру у вигляді конференції, під час участі в якій кожен студент має змогу проявити себе як доповідач та як активний учасник. При цьому викладач займає позицію ведучого конференції. Захист історії хвороби оцінюється за наступними критеріями: за написання роботи, за її презентацію й за активну участь у конференції, тобто за уміння студента формулювати запитання до колеги та самому давати вичерпну і лаконічну відповідь на поставлені запитання, демонструючи свій рівень підготовки. Методика проведення заняття по захисту історії хвороби у формі ділової гри спонукає студентів до творчого підходу у засвоєнні складних питань дитячої терапевтичної стоматології, формує клінічне мислення.

Висвітлено методологію підготовки та проведення проблемних лекцій у вищих медичних навчальних закладах України, які навчаються за кредитно-модульною системою. Представлено особливості використання різноманітних елементів та форм проблемного навчання, надано класифікацію проблемних лекцій відповідно до ролі та діяльності викладача і студентів при їх проведенні. Вказано важливість поєднання у педагогічному процесі різних форм та методів, що мотивують студентів до самостійної роботи, сприяють активізації їх розумової діяльності та покращують засвоєння матеріалу. Це загалом сприяє полегшенню адаптації студентів до Болонського процесу та підвищенню якості навчання до рівня світових вимог, що передбачає підготовку майбутніх спеціалістів відповідно до рівня державних та міжнародних стандартів. Як результат - підвищення якості медичного обслуговування населення згідно з потребами охорони здоров'я України.

Реорганізація вищої медичної освіти на засадах кредитно-модульної системи навчання торкнулася і стоматологічних факультетів ВНЗ України. Кафедрою дитячої стоматології згідно з "Тимчасовим положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Івано-Франківському національному медичному університеті" розроблено та адаптовано інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. Для якісної професійної підготовки спеціалістів європейського рівня організовано нові фантомні класи. Результатом удосконалення викладання доклінічної дисципліни стане зростання якості знань та вмінь студентів. У майбутніх лікарів ще на первинному етапі навчання систематизуються теоретичні знання. Це спонукатиме до формування клінічного мислення та морально-деонтологічних принципів роботи з дітьми.

Розглянуто діяльність львівського Клубу українських митців, що виник на межі 1980 - 1990-х рр. Охарактеризовано основні статутні завдання товариства, а також його національно-культурну стратегію розвитку. Визначено особливості творчої та культурно-громадської діяльності Клубу українських митців. Підкреслено, що товариство відіграло ключову роль у каталізації українського мистецького процесу та зробило великий внесок у формування нової світоглядної платформи сучасного українського мистецтва.