Наведено результати експериментальних досліджень міцності залізобетонних балок, що були попередньо зруйновані та відновлені ін'єкційними методами. Оцінено можливість відновлення їх несучої здатності.

Проаналізовано момент тріщиноутворення залізобетонних балок, відновлених за допомогою просочення ін'єкційними поліуретановими смолами. Проведено порівняння моментів тріщиноутворення цих балок до руйнування та після руйнування та відновлення з допомогою просочення. Показано, що моменти тріщиноутворення відновлених балок складають 85 % від прогинів цих же балок, які піддавались навантаженню до просочення.

Розглянуто семантичну структуру прийменника за української мови ХVI - першої половини XVII ст. Автори тогочасних граматик у своїх працях відносять досліджувану мовну одиницю до класу прийменників та вказують на її широку функціональність і сполучуваність з родовим, знахідним та орудним відмінками. З'ясовано, що прийменник за досліджуваного періоду виражав вісім смислових відношень: об'єктні, причинові, способу дії, часові, кількісні, мети, означальні, просторові. Аналіз документів ЛСБ свідчить про повну відповідність системи смислових відношень прийменника за у цій пам'ятці загальній семантичній структурі досліджуваного прийменника у ХVI - XVII ст. Встановлено, що, найчастіше прийменник за у мові документів ЛСБ виражає різні відтінки обієктних відношень. Виявлено, що у сучасній українській літературній мові прийменник за виражає значно ширшу семантику, ніж у період XVI - XVII ст. Характерною для досліджуваної мовної одиниці є також тенденція до деталізації значення.

Вдосконалено модель для розроблення методики розрахунку початкового напружено-деформованого стану просоченого бетону від обтискування ін'єкційним матеріалом (полімером) під час полімеризації. Встановлено можливість виразити поперечний переріз полімеру, який обтискає бетон, через його об'єм. Вдосконалено методику розрахунку об'ємного напружено-деформованого стану просоченого полімером бетону з врахуванням взаємозв'язку зусиль та деформацій, зміна яких в одному напряму спричиняє появу зміни додаткових деформацій в усіх напрямах. Набуло подальший розвиток дослідження взаємозв'язку між повзучістю та релаксацією ін'єкційного матеріалу (полімеру), який перебуває в порах і тріщинах напруженого бетону, з застосуванням теорії пружно-повзучого тіла та еквівалентності систем у співвідношенні до часу. Вперше одержано експериментальні дані щодо роботи залізобетонних балкових конструкцій, попередньо оброблених ін'єкційними методами, а саме: досліджено вплив такого ін'єкційного просочення на міцність, деформативність та тріщиностійкість конструкцій; вперше одержано експериментальні дані щодо просочення, як уже наявних тріщин, так і процесу просочення тіла бетону; одержано науково обгрунтовані нові композиційні матеріали для покращання технології ін'єкційного просочення та склеювання тріщин бетонних і залізобетонних конструкцій та вдосконалено інструменти для реалізації методики ін’єкційного просочення.

Узагальнено різні погляди на статус прийменника як частини мови, висвітлено історію формування поняття "прийменник" від перших українських граматик і до сучасних мовознавчих праць. На підставі текстів документів Львівського ставропігійського братства сформовано корпус українських прийменників XVI - XVII ст., проаналізовано їх за походженням, будовою та семантикою. Висвітлено особливості функціонування деяких непохідних і похідних прийменників, виявлено й охарактеризовано парадигматичні зв'язки у межах цих груп. Проаналізовано функціонування прийменників в українській мові XVI - XVII ст., в інших слов'янських мовах (переважно в старопольській) того ж періоду, а також у сучасній українській літературній мові та в її діалектах. З'ясовано, що прийменники української мови досліджуваного періоду становили розвинену та повноцінну систему. Зазначено, що більшість із них праслов'янські за походженням, вони активно функціонують в сучасній українській мові.

Описано методи проведення робіт за допомогою ін'єкційних матеріалів та гідроізолювання внутрішніх і зовнішніх поверхонь залізобетонних каналізаційних колекторів. Описано технологічні особливості ремонту. Підтверджено ефективність і економічну доцільність застосування сучасних інієкційних і гідроізоляційних технологій та матеріалів.

Мова професійного спілкування має забезпечити формування та розвиток комунікативної професійно орієнтованої компетенції особистості, яка здатна зреалізувати свій творчий потенціал на потреби держави. Теоретичний і практичний матеріал посібника структуровано згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу та згруповано у два змістові модулі. Система вправ і завдань допоможе майбутнім фахівцям набути вмінь і навиків професійного спілкування на граматичному, лексичному, стилістичному рівнях. Після кожного розділу вміщено питання для самоконтролю, які сприятимуть закріпленню вивченого.