На прикладі Карпатського регіону України розглянута проблема техногенного сульфатного карсту. Комплексно проаналізовані умови і фактори розвитку сульфатного карсту, методи оцінки і прогнозування карстової небезпеки, морфологічні особливості карстових форм, гідрогеологічні умови і їх техногенні зміни, гідрохімічні параметри динаміки карстового процесу та методи протикарстового захисту. В якості еталонної ділянки досліджена територія затопленого Розвадівського кар'єру, в межах якого був оцінений механізм розвитку карстового процесу. Проведені дослідження та аналіз матеріалів попередніх років дозволили виконати районування території за ступенем карстонебезпечності в умовах його техногенної активізації та розробити комплекс оптимальних завдань по інженерно-геологічній оцінці території техногенно активізованого сульфатного карсту. Результати виконаних досліджень доцільно використати для територій техногенно обумовленої активізації карстового процесу з метою вивчення закономірностей його розвитку та розробки заходів по інженерному захисту процесонебезпечних територій. В роботі проаналізовано досвід реалізації методологічних, методичних та інженерних рішень на прикладі Язівського кар'єру сірки у Передкарпатті.

Індекс рубрикатора НБУВ: И345.4

Рубрики:

Калієві солі

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше на підставі аналізу космознімків та приповерхневого опробування визначено точні морфометричні та гідрохімічні параметри нагірних озер, що сформувались у межах відвалу № 1 Подорожнянського сірчаного кар'єру. Головними чинниками формування досліджених водойм та сучасного геоекологічного стану є прийнята в період виконання видобувних робіт схема відсипки відвалу № 1, фільтраційні властивості та фітофільність відвальних порід, процеси самоорганізації водостоку, екзогенні геологічні процеси (просідання, зсуви, опливання). Активізація проявів лінійної та схилової ерозії може призвести до деградації водойм, дренування водних товщ, руйнування бортів та зростання потужності зон поверхневого стоку, механічної суфозії з посиленням фільтрації та зростанням потужності зон підземного розвантаження.

Висвітлено закономірності утворення провалів земної поверхні над підземними порожнинами - гірничими виробками та карстовими печерами. Наведено приклади великих провалів, розкрито фізичний механізм утворення провалів на основі вчення про склепіння рівноваги і ядро плинності. Охарактеризовано провали в зонах розвитку гіпсового та соляного карсту. Запропоновано методи досліджень і прогнозування карсту. Розроблено практичні рекомендації щодо запобігання провалам, зокрема шляхом гідравлічного закладання підземних порожнин, висвітлено способи їх рекультивації. Описано досвід моніторингових досліджень у провалонебезпечних зонах.